Рішення № 13505869, 19.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/2119.01.11

За позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської

обласної філії ВАТ «Укртелеком»

до Київського обласного військового комісаріату

про стягнення 764,43 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача           Самокиш Л.В. (дов. № 103 від 26.01.2010)

Від відповідача не з’явились

В судовому засіданні 19.01.2011 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»до Київського обласного військового комісаріату про стягнення 4243,74 грн. заборгованості за неналежне виконання грошового зобов’язання за типовим договором про надання послуг електрозв’язку № 490 від 25.01.2006 (далі –договір-1), типовим договором про надання послуг електрозв’язку № 686 від 25.06.2009 (далі –договір-2)та договором про надання телекомунікаційних послуг № 887 від 27.05.2010 (далі –договір-3).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2010 порушено провадження у справі № 50/21 та призначено її до розгляду на 19.01.2011.

В судовому засіданні 19.01.2011 представник позивача надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої у зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості просить суд стягнути з відповідача 218,54 грн. –збитків від інфляції та 40,26 грн. –3 % річних

Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, проте через відділ діловодства господарського суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.01 2006 та 25.06.2009 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі - підприємство зв’язку) та Київським обласним військовим комісаріатом (далі - споживач) були укладені типові договори про надання послуг електрозв’язку № 490 та № 686 відповідно (далі договори 1 та 2), за умовами яких позивач зобов’язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеними договорами щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив договори та норми чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.1 договорів 1 та 2 підприємство зв’язку зобов’язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з пунктом 3.2.8 договорів 1 та 2 споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.3 договорів 1 та 2 передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5 договорів 1 та 2 встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.9 договорів 1 та 2 нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

У разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (пункт 5.8 договорів 1 та 2).

27.05.2010 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі - укртелеком) та Київським обласним військовим комісаріатом (далі - абонент) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 887 (далі договір-3), за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив договір та норми чинного законодавства України.

Відповідно до умов п.п. 1.1 та 3.1.1. договору-3 Укртелеком зобов’язався надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом, цілодобово 365 (366) днів на рік відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.05 № 720, та інших нормативно-правових актів, а абонент зобов’язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Згідно п. 4.5. договору-3 сторони визначили порядок оплати у вигляді попередньої оплати з внесенням авансу.

Пунктом 4.15 договору-3 встановлено, що оплата послуг проводиться абонентом до 20 числа поточного місяця в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді.

У разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати (пункт 5.2 договору-3).

Судом встановлено, що на виконання вказаних договорів позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані послуги електрозв’язку за період з серпня 2008 року по жовтень 2010 року в сумі 3847,18 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та виставленими рахунками на оплату послуг.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ”.

Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 3847,18 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 137,76 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності за умовами укладених договорів та чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені згідно розрахунку позивача в сумі 137,76 грн.

Враховуючи те, що в судовому засіданні позивач подав належні докази сплати відповідачем основної суми боргу та пені в розмірі 3984,94 грн., провадження в цій частині підлягає припиненню.

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем суми основного боргу та пені, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу та пені в розмірі 3984,94 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього понесені позивачем витрати пов’язані з інфляцією в сумі 218,54 грн. та 3% річних в розмірі 40,26 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком витрат пов’язаних з інфляційними процесами в розмірі 218,54 грн. та 3% річних у розмірі 40,26 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україна та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу та пені в сумі 3984,94 грн.

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського обласного військового комісаріату (04053, м. Київ, вул. Артема, 59; ідентифікаційний код 07910662) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6; код ЄДРПОУ 01184901) 3% річних в сумі 40 (сорок) грн. 26 коп., індекс інфляції в сумі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 54 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Видати наказ.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               Л.Д. Головатюк

Рішення підписане 21.01.2011