Ухвала суду № 135058593, 23.03.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2891/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №440/2891/25 (суддя Петрова Л.М.) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Клопотання про допуск до негайного виконання рішення суду - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №440/2891/25 в частині задоволення позову - залишено без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі №440/2891/25 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2891/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі №440/2891/25 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом тридцяти днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25. В іншій частині заяви - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №440/2891/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 по справі № 440/2891/25 - скасовано. Прийнято постанову, якою справу № 440/2891/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №440/2891/25 клопотання представника позивача задоволено частково. Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25 у строк до трьох місяців з відповідними відомостями та підтверджуючими доказами щодо його виконання. У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №440/2891/25 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі №440/2891/25 до розгляду в порядку письмового провадження.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №440/2891/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 по справі № 440/2891/25 - скасовано. Справу №440/2891/25 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25.

19 березня 2026 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25.

20 березня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25 /том 2 а.с. 204-207/, яка вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції були скасовані ухвали, постановлені суддею Петровою Л.М. у справі №440/2891/25, як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, заявник вважає, що під час розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення у справі №440/2891/25 (заяв про судовий контроль), суддею ОСОБА_2 вчинено дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддею Петровою Л.М. порушуються строки розгляду заяв, передбачених статтями 382, 383 КАС України.

Згідно з частинами 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №440/2891/25 (суддя Петрова Л.М.) заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.

За результатами автоматизованого розподілу від 23 березня 2026 року головуючим суддею з розгляду питання про відвід за заявою позивача ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С. /том 2 а.с. 210/.

Відповідно до частин 8, 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25 в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25, дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно зі статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як на підставу про відвід судді Петрової Л.М. заявник покликається на приписи пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, за змістом якої суддя підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі №440/2891/25 (суддя Петрова Л.М.) залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2891/25.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №440/2891/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 по справі № 440/2891/25 - скасовано. Прийнято постанову, якою справу № 440/2891/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №440/2891/25 (суддя Петрова Л.М.) клопотання представника позивача задоволено частково. Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25 у строк до трьох місяців з відповідними відомостями та підтверджуючими доказами щодо його виконання. У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №440/2891/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 по справі № 440/2891/25 - скасовано. Справу №440/2891/25 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25.

Водночас, в силу частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Скасування судового рішення судом апеляційної інстанції не тягне за собою неможливості участі судді в розгляді процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення в адміністративній справі.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №440/2891/25 (суддя Петрова Л.М.) призначено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2891/25, до розгляду в порядку письмового провадження.

Станом на 23 березня 2026 року заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2891/25, не розглянута.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №440/2891/25 справу №440/2891/25 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25.

Водночас, згідно відомостей, що містяться у системі "Діловодство спеціалізованого суду", станом на 23 березня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду з суду апеляційної інстанції не надходили матеріали оскарження ухвали від 22 грудня 2025 року по адміністративній справі № 440/2891/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Порушення процесуальних строків розгляду заяв, про які зазначає позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді, тому такі обставини не є підставою для відводу судді Петрової Л.М. від розгляду заяв.

У матеріалах заяви відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".

Заявником не надано доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Петрової Л.М., інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Петрової Л.М.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/2891/25.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Сич