Ухвала суду № 135058091, 23.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

23 березня 2026 рокусправа № 380/844/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши клопотання представника Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного ( 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32 ЄДРПОУ 08410370) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

Встановив

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, у якій просить суд: визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо: встановлення для цивільного кандидата ОСОБА_1 вимог проходження вступних випробувань (фахових іспитів з військових дисциплін), не передбачених затвердженими Правилами прийому; відмови у застосуванні процедури укладення Контракту про проходження військової служби (з навчанням) та спроби заміни її на видачу рекомендаційного листа; зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: провести вступні випробування з кандидатом Мацьком Ю.А. у чіткій відповідності до п. 6.5.2 затвердженого «Інформаційного повідомлення» (Додаток C), а саме: здійснити розрахунок конкурсного балу на основі середнього балу документа про вищу освіту, оцінки з фізичної підготовки та професійно-психологічного відбору; за результатами відбору забезпечити процедуру зарахування шляхом укладення Контракту про проходження військової служби (з навчанням) курсантів, як це передбачено Розділом 3 та п. 6.1 Інформаційного повідомлення, перед направленням на базову загальновійськову підготовку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у серпні 2025 він ініціював процес вступу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, подавши заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання. Позивач зібрав відповідний пакет документів, пройшов спеціальні перевірки та отримав скерування на медичну комісію. У зв`язку з бюрократичними, на думку позивача, затримками, він був змушений звертатися до Міністерства оборони та до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 сформував особову справу кандидата ОСОБА_1 та видав скерування №8578 від 17.12.2025. ВЛК та група профвідбору ТЦК визнали позивача «Придатним до вступу у ВВНЗ». 19 грудня 2025 року Відповідач штучно затягнув процес, проігнорувавши прибуття позивача, що змусило ОСОБА_1 подавати письмове звернення з проханням призначити дату вступних випробувань і звертатися до Уповноваженого ВР України з прав людини, представника Уповноваженого у Львівській області та Військового омбудсмана України. Стверджує, що протиправні дії Відповідача продовжуються, що робить судовий захист єдиним ефективним засобом поновлення прав позивача в умовах загрози невідкладної мобілізації на загальних підставах. 07.01.2026 ОСОБА_1 отримав формальний виклик від відповідача. Однак окремі положення щодо умов проведення вступних випробувань визначені у тексті відповіді, а також подальші дії посадових осіб Академії свідчать про фіктивність процедури відбору. було відмовлено у застосуванні процедури конкурсу для цивільних осіб відповідно умов вступу визначених в «Інформаційному повідомленні» на сайті НАСВ. Натомість висунуто вимогу складати «фахові вступні випробування» з військових дисциплін (тактика, стройова, вогнева, військова інженерна підготовка та ін.), які позивач, як цивільна особа, об`єктивно не вивчав. Представник Відповідача прямо зазначив, що метою виклику позивача є не вступ на навчання, а пропозиція інших варіантів служби, які передбачають мобілізацію на загальних підставах без проходження курсів фахової військової підготовки, без підписання контракту, і відповідно, подальшу мобілізацію як рядового. У листі від 07.01.2026 та усній розмові було зазначено, що навіть у разі успішного складання іспитів, з позивачем не буде укладено Контракт про проходження військової служби (з БЗВП та фаховим навчанням) перед направленням до навчального центру, як це гарантовано розділом 3 Інформаційного повідомлення. Натомість Відповідач пропонує видати непередбачений правилами «рекомендаційний лист» для проходження БЗВП. Така підміна створює умови, за яких ОСОБА_1 буде направлений до навчального центру у статусі мобілізованого без контрактних зобов`язань з боку Міноборони щодо мого подальшого навчання, що робить його правовий статус невизначеним і незахищеним. Вважає такі дії відповідача протиправними та незаконними, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду. Просив позов задовольнити.

Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі. Вважає, що на вказану справу відповідно до статей 19, 20 КАС України не поширюється юрисдикція адміністративних судів та ця справа не є справою у публічно-правових спорах. Позивач є громадянином України, військову службу не проходить, до списків особового складу Національної академії не зарахований, тобто у жодних правовідносинах з Національною академією не перебував і не перебуває. Заходи професійно-психологічного відбору, оцінки рівня фізичної підготовки та складання фахового вступного тестування для навчання на курсах професійної військової освіти базового (L-1A) та фахового (L-1B) тактичного рівня проводилися 20.01.2026 року. Для участі у відборі ОСОБА_1 необхідно було прибути до смт. Старичі, Яворівського району Львівської області та після успішного проходження всіх зазначених заходів відбору позивачу видався б рекомендаційний лист, який би слугував підставою для направлення до Національної академії для навчання на курсах професійної військової освіти базового (L-1A) та фахового (L- 1B) тактичного рівня, тобто після завершення курсу базової загальновійськової підготовки (БЗВП) в одному з навчальних центрів Збройних Сил України. Позивач не прибув 20.01.2026 року у визначене йому місце для проходження базової загальновійськової підготовки, тобто не набув права щодо зарахування на курси, а отже, відсутній предмет у публічно-правових спорах. Просив закрити провадження у справі № 380/844/26 у зв`язку що справа не належить розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Позивач подав заперечення на заяву Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, в якій вказує, що спір у вказаній справі виник на етапі прийняття на публічну службу. Відповідач виступає у цих правовідносинах як суб`єкт владних повноважень, наділений державою функціями щодо відбору та оформлення кандидатів. Зазначає, що оскаржуються саме владні управлінські рішення та дії відповідача щодо встановлення незаконних вимог для вступу. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суд наголошує, що Позивач є громадянином України, військову службу не проходить, процедуру вступу до навчального закладу не проходив (відповідно позивачу і не було відмовлено у зарахуванні до навчального закладу), до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не зарахований, тобто у жодних правовідносинах з Національною академією не перебував і не перебуває.

Суд також зазначає, що позов ОСОБА_1 подав до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, як цивільний кандидат, як цивільна особа, про що він прямо зазначає в позовній заяві.

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що йому відмовлено у застосуванні процедури конкурсу для цивільних осіб відповідно умов вступу визначених в «Інформаційному повідомленні» на сайті НАСВ. Натомість позивачу висунуто вимогу складати «фахові вступні випробування» з військових дисциплін (тактика, стройова, вогнева, військова інженерна підготовка та ін.), які він, як цивільна особа, об`єктивно не вивчав.

ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії Національної академії щодо встановлення для цивільного кандидата ОСОБА_1 вимог проходження вступних випробувань (фахових іспитів з військових дисциплін), не передбачених затвердженими Правилами прийому.

Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу незадоволення діями відповідача щодо вступу у майбутньому ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а отже з приводу майбутньої вступної процедури до учбового закладу. У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій. Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору правовідносини з приводу майбутнього вступу громадян до учбового закладу, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд наголошує, що позов ОСОБА_1 не поданий до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, як курсантом Академії.

Публічно-правовий спір позивача з Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у вказаній справі відсутній.

З вищезазначених правових приписів вбачається, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, як справу адміністративної юрисдикції розуміють публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов`язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

З огляду на приписи п.1, п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу проходження в майбутньому вступних випробувань. У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій.

Оскільки позивач не оскаржує дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, як курсант, чи особа якій відмовлено у зарахуванні до учбового закладу, а відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій та в основі цього спору виникли правовідносини з приводу переписки що вступу до учбового закладу цивільного кандидата, відповідач не відмовляв ОСОБА_1 у зарахуванні до учбового закладу, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд наголошує, що правовідносини між позивачем та Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного виникли з приводу звернення ОСОБА_1 від 25.12.2025 та відповіді відповідача на це звернення від 7.01.2026.

Суд зазначає, що позов не поданий до відповідача щодо відмови у зарахуванні до учбового закладу, о отже спір не пов`язаний з прийняттям на публічну службу.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що 7.01.2026 він отримав формальний виклик від НАСВ. Однак окремі положення щодо умов проведення вступних випробувань визначені у тексті відповіді, а також подальші дії посадових осіб Академії свідчать про фіктивність процедури відбору.

У заяві від 25.12.2025 ОСОБА_1 просить Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного призначити йому конкретну дату та час прибуття для подачі особової справи та проходження вступних випробувань; надати контакт відповідальної особи, яка куруватиме процес його оформлення, щоб уникнути ситуації, яка склалася 19.12.2025.

Звернення ОСОБА_1 від 25.12.2025 не є його заявою про зарахування до учбового закладу.

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у відповіді від 7.01.2026 на звернення ОСОБА_1 інформувала позивача про вимоги, яким повинен відповідати кандидат для проходження курсу підготовки фахівців базового L-1A та фахового L-1B тактичного рівня та про дату проведення заходів професійно-психологічного відбору, оцінки рівня фізичної підготовки та складання фахового вступного тестування для навчання.

Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу незадоволення ОСОБА_1 відповіддю відповідача, а отже з приводу розгляду саме звернення громадян учбовим закладом. У таких відносинах відповідач ще не реалізує владних управлінських функцій. Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору лежать правовідносини з приводу звернення громадян, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відтак, в контексті встановлених обставин справи, суд вважає, що в розглядуваному випадку немає підстав розцінювати вказані відносини, як публічно-правові, оскільки роль відповідача фактично вичерпалась через надання відповіді на звернення ОСОБА_1 , з якою позивач не погоджується. Оцінювати ж, правильність та повноту вказаної відповіді, знаходиться поза компетенцією адміністративного суду, а у таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій.

Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм; які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомочність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак зважаючи на викладене, а також беручи до уваги суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про те, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Водночас, суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

клопотання представника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії .

Роз`яснити, що розгляд такої справи віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяБрильовський Роман Михайлович