Рішення № 135057625, 20.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року справа №320/14859/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: 27 квітня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось підприємство з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» (далі позивач та/або ПІП «Тойота-Україна», підприємство) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач та/або контролюючий орган), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №21/Ж10/3100040202 від 06.01.2023, прийняте на підставі висновків акта перевірки від 14.12.2022 №1471/Ж5/31-00-04-02-02/32589471 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що частина податкових накладних, порушення строків реєстрації яких в Єдиному реєстрі податкових накладних, на думку контролюючого органу, становить 1 (один) день, були скеровані підприємством для реєстрації 15.08.2022, тобто в межах граничних строків реєстрації, встановлених Податковим кодексом України. Технічні несправності та/або проблеми в роботі сервісів Державної податкової служби України, за висновком позивача, не можуть спричиняти негативні наслідки для підприємства у вигляді застосування до останнього штрафу.

При цьому ПІП «Тойота-Україна» наголошено, що відповідачем безпідставно та без врахування обставин щодо неоднозначності положень Податкового кодексу України, обставин непереборної сили і з порушенням принципу правомірності рішень платника податків було застосовано штраф щодо частини податкових накладних, зареєстрованих з пропуском 5 днів граничного строку реєстрації. Також позивач стверджує, що контролюючим органом невірно розраховано розмір штрафу.

Одночасно позивач звертає увагу суду, що відповідачем залишено поза увагою ті обставини, що реєстрація податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації на 46 днів була обумовлена наявністю актів про примусове відчуження або вилучення майна із датами відчуження березень 2022 року, які надійшли значно пізніше, внаслідок чого підприємством було зареєстровано розрахунки коригування до раніше складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та відображено такі обставини в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року з самостійним застосуванням штрафної санкції з одночасним складанням та направленням на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, складених датою складання відповідних актів.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Брагіна О.Є.) від 08.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 29.09.2023 о 15:30 год.

14.06.2023 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву. У відповіді на відзив на позовну заяву представник підприємства наводить аналогічні твердження та доводи, що покладені в основу позовної заяви та наполягає на задоволенні адміністративного позову.

22.02.2024 до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача із додатками.

02.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача наполягає на правомірності спірного рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

04.03.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 прийнято адміністративну справу №320/14859/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також згаданою ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та витребувано від сторін докази у справі.

30.04.2024 у Київському окружному адміністративному суді зареєстровано клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2024 (т. 3, а.с. 10-123).

Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

На підставі пункту 200.10 статті 200, в порядку статті 76 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Украаїна» в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 14.12.2022 № 1471/Ж5/31-00-04-02-02/32589471, надісланий платнику податків (позивачу) листом контролюючого органу (вх. № 3788-22 від 19.12.2022) (далі акт перевірки (т. 1, а.с. 20-24)).

Порушення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено щодо таких податкових накладних (т. 1, а.с. 25):

1) податкова накладна від 01.06.2022 № 1738, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір штрафної санкції (далі ШС) 14,40 грн;

2) податкова накладна від 01.06.2022 № 1740, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 15,84 грн;

3) податкова накладна від 07.06.2022 № 426, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 31,53 грн;

4) податкова накладна від 01.06.2022 № 1739, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 2,88 грн;

5) податкова накладна від 15.06.2022 № 1293, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 30,61 грн;

6) податкова накладна від 03.06.2022 № 1746, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 3,00 грн;

7) податкова накладна від 08.06.2022 № 1743, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 12,95 грн;

8) податкова накладна від 08.06.2022 № 1742, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 10,05 грн;

9) податкова накладна від 14.06.2022 № 1746, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 5,27 грн;

10) податкова накладна від 10.06.2022 № 955, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 145 802,03 грн;

11) податкова накладна від 10.06.2022 № 1745, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 10,31 грн;

12) податкова накладна від 10.06.2022 № 1747, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 12,95 грн;

13) податкова накладна від 09.06.2022 № 1744, дата фактичної реєстрації 05.07.2022, кількість днів затримки 5, розмір ШС 6,47 грн;

14) податкова накладна від 29.07.2022 № 2535, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 29 503,32 грн;

15) податкова накладна від 27.07.2022 № 2512, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 34 510,03 грн;

16) податкова накладна від 29.07.2022 № 2533, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 36 053, 50 грн;

17) податкова накладна від 29.07.2022 № 2508, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 3 180,01 грн;

18) податкова накладна від 29.07.2022 № 2534, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 89 705,56 грн;

19) податкова накладна від 29.07.2022 № 2541, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 3 644,95 грн;

20) податкова накладна від 29.07.2022 № 2542, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 1020,00 грн;

21) податкова накладна від 31.07.2022 № 2551, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 5,17 грн;

22) податкова накладна від 29.07.2022 № 2505, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 202,81 грн;

23) податкова накладна від 31.07.2022 № 2549, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 10,33 грн;

24) податкова накладна від 29.07.2022 № 2507, дата фактичної реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1, розмір ШС 638,40 грн;

25) податкова накладна від 08.03.2022 № 1259, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 38 000,00 грн;

26) податкова накладна від 03.03.2022 № 1606, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 42 661,75 грн;

27) податкова накладна від 03.03.2022 № 1256, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 77 717,48 грн;

28) податкова накладна від 03.03.2022 № 1258, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 45 000, 46 грн;

29) податкова накладна від 03.03.2022 № 1605, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 38 277,77 грн;

30) податкова накладна від 03.03.2022 № 1607, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 128 574,48 грн;

31) податкова накладна від 03.03.2022 № 1257, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 130 345,48 грн;

32) податкова накладна від 03.03.2022 № 1604, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 50 391,50 грн;

33) податкова накладна від 03.03.2022 № 1608, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 44 059,20 грн;

34) податкова накладна від 03.03.2022 № 1603, дата фактичної реєстрації 29.08.2022, кількість днів затримки 46, розмір ШС 31 962,08 грн;

Всього 971 422,56 грн. (Далі податкові накладні).

За порушення позивачем статті 201, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ, з урахуванням положень пункту 120-1.1 статті 120-1, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.01.2023 № 21/Ж10/3100040202, яким до підприємства застосовано штраф у сумі 971 422,56 грн (далі оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с. 28-30).

Не погоджуючись зі спірним рішенням підприємством подано скаргу вих. № 31165-23 від 23.01.2023 до Державної податкової служби України (далі ДПС України) (т. 1, а.с. 32-40).

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 22.03.2023 № 7097/6/99-00-06-03-01-06 (вх. № 3868 від 27.03.2023), яким оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (т. 1, а.с. 40-46).

Підприємство з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд вказує, що позивач у позовній заяві не визначає підставами позову порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки, а судом під час вирішення спору по суті таких порушень не встановлено.

Беручи до уваги викладене, суд переходить до дослідження наявності/відсутності ознак протиправності оскаржуваного рішення та враховує наступне.

Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Між тим слід зауважити, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX (далі Закон №533-IX).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту Закону №533-ІХ він розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних зі строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені тощо. Законопроєкт направлений на захист як малого, так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв`язку з невикористанням економічного потенціалу.

Закон № 533-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

У подальшому, у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.

Необхідно зазначити, що Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 №2 11 - з 12.03.2020.

Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:

- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-IX у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX (далі Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 Законом № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Закону № 2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення платників податків від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX

«Перехідні положення» ПК України.

Відтак посилання позивача на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, як підставу для задоволення адміністративного позову, судом відхиляються з огляду на їх необґрунтованість.

Що ж стосується посилань позивача на положення пункту 89 та пункту 90 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема в частині їх не застосування контролюючим органом при винесенні спірного рішення, суд зазначить про таке.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування від 12.01.2023 № 2876-IX (далі Закон № 2876-IX), яким внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення», а саме:

1) підрозділ 2 доповнити пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів"».

Аналіз наведеного дає суду підстави сформувати висновки про те, що Законом

№ 2876-IX тимчасово, на період воєнного стану, передбачив інший порядок регулювання строків реєстрації податкових накладних та окрему, зменшену, відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію, доповнивши підрозділ 2 розділу XX ПК України пунктами 89 та 90.

Отже механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Понад те, пункт 90 передбачає окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Суд звертає увагу, що Закон № 2876-ІX не визначає прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі № 2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу на період всього воєнного часу.

Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:

Перший період - до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08 лютого 2023 року (до набрання чинності Закону № 2876-ІX).

Другий період - з 08 лютого 2023 року (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану;

Третій період - після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.

Із зазначених положень податкового законодавства слідує, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:

У першому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

У другому періоді - пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

У третьому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

Слід зауважити, що згідно з положеннями частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):

- коли нові правила пом`якшують відповідальність особи;

- коли нові правила скасовують відповідальність особи.

Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 ПК України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:

- якщо б це нормативне положення (пункт 90) мало відношення до пункту 201.10 статті 201 ПК України (тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом`якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України);

- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);

- якщо б нові положення податкового законодавства прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.

У випадку, що розглядається, вищезазначені умови відсутні.

Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. Санкційні норми, що діяли «до» та «після» набрання чинності Законом № 2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.

Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.

Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.

При цьому слід зауважити, що пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачає застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.

Водночас у спірному випадку йдеться про різний склад податкового правопорушення, а не про однакові правопорушення з різними розмірами штрафів. Закон № 2876-ІХ не вносив змін до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв`язку з чим розміри штрафів замінюються на нові.

Отже, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення (порушення нових «воєнних» строків реєстрації), тож вони не можуть поширюватися відповідальність, що передбачена іншими нормами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.

Беручи до уваги викладене, суд вважає відсутніми підстави стверджувати про обґрунтованість посилань позивача у досліджуваній частині, як підстави для задоволення позовних вимог.

Також суд вважає безпідставними посилання підприємства на положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, огляду на таке.

Як вже було зазначено вище загадана правова норма передбачає, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до положень пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України також передбачено звільнення платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Позивач акцентує увагу на тому, що підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зобов`язує контролюючий орган у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок застосовувати до платників податків з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.

Суд зауважує, що зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об`єктивна нездатність їх дотримання.

Як слідує з матеріалів справи порушення, що є предметом розгляду у справі, мають характер триваючих та повторюваних, про що свідчать дати реєстрації податкових накладних та їх кількість. Отже, склалася ситуація, що платник податків здійснював господарську діяльність, мав змогу укладати та виконувати договори, проте, з певних суб`єктивних причин не виконав належним чином свій податковий обов`язок. Вказані тези перебувають у логічному конфлікті між собою. Ураховуючи проміжок часу, протягом якого платником податків були системно допущені вказані правопорушення, можливість виконання податкових обов`язків з боку платника податків є очевидною.

Суд наголошує, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.

Серед іншого, слід звернути увагу, що на момент вчинення діяння платник податків діяв свідомо та керувався нормами права, чинними у відповідному темпоральному проміжку. Особа була зобов`язана здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлені законодавством строки, усвідомлювала протиправний характер свого діяння та його наслідків, відповідно до змісту правових норм, що діяли на момент вчинення правопорушення. При цьому, як було встановлено вище, норми щодо зупинення дії мораторію викладені чітко та не викликають можливості іншого тлумачення, а тому у відповідному часовому проміжку особа мала можливість для дотримання правил та норм податкового законодавства, у зв`язку з чим її діяння є винним.

При цьому щодо посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України (далі ТПП України) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7-1 (далі Лист) (т. 1, а.с. 232) суд зауважує, що останній стосується невизначеного кола осіб. Позивач не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували неможливість виконання ним податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН в межах граничних строків їх реєстрації, встановленим ПК України.

Одночасно, суд наголошує, що окреслений лист ТПП України у спірних правовідносинах не може бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності, а такий сертифікат має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу про фактичну можливість позивача виконати свій податковий обов`язок вчасно.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

У матеріалах справи відсутні сертифікати ТПП України, які безпосередньо видані позивачу на підтвердження наявності форс-мажорних обставин.

Таким чином, суд констатує, що причинно-наслідковий зв`язок між наведеними у Листі форс-мажорними обставинами та неможливістю своєчасної реєстрації податкових накладних не підтверджений, а фактична та реальна неможливість позивача виконати свій податковий обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних з наданих до матеріалів справи доказів не прослідковується.

Наведене оцінка здійснена судом щодо встановлення наявності / відсутності обставин порушення строків реєстрації податкових накладних на термін 5 днів, а саме: №№ 1738, 1739, 1740 від 01.06.2022, № 1741 від 03.06.2022, № 426 від 07.06.2022, №№ 1742, 1743 від 08.06.2022, № 1744 від 09.06.2022, № № 955, 1745 від 10.06.2022, № № 1746, 1747 від 14.06.2022, № 1293 від 15.06.2022 а також в частині податкових накладних № № 1606, 1256, 1258, 1605, 1607, 1257, 1604, 1608, 1603 від 03.03.2022 та № 1259 від 08.03.2023.

Між тим, оцінюючи наявність правових підстав для формування висновків про порушення підприємством граничних строків реєстрації податкових накладних № № 1606 (т. 1, а.с. 102-103), 1256 (т. 1, а.с. 87-89), 1258 (т. 1, а.с. 92-93) 1605 (т. 1, а.с. 100-101), 1607 (т. 1, а.с. 104-105), 1257 (т. 1, а.с. 90-91), 1604 (т. 1, а.с. 98-99), 1608 (т. 1, а.с. 106-107), 1603 (т. 1, а.с. 96-97) від 03.03.2022 та № 1259 від 08.03.2023 (т. 1, а.с. 94-95) з підстав, що першочергові податкові накладні реєструвались за операціями списання автомобілів через обставини непереборної сили за результатами двох інвентаризацій, проведених у червні та липні 2022 року та в подальшому, у зв`язку з надходженням від військових частин актів про примусове відчуження або вилучення майна з датами відчуження березень 2022 року пізніше окресленого строку, позивач здійснив коригування податкових зобов`язань та склав розрахунки коригування до попередніх податкових накладних, з урахуванням дат відповідних актів, слід зауважити про таке.

В матеріалах справи міститься протокол робочої інвентаризаційної комісії №00000000003 від 04.07.2022 (т. 1, а.с. 53-55), протокол інвентаризаційної комісії до наказу №20430-П від 28.07.2022 (т. 1, а.с. 56-57).

Згідно з актом списання від 29.07.2022 № 123 позивачем списано автомобілі через обставини непереборної сили на загальну суму 4 414 940,24 грн (т. 1, а.с. 58-59).

Також підприємством складено акти списання основних засобів на підставі протоколу робочої інвентаризаційної комісії № 00000000013 (т. 1, а.с. 60-72).

Позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 29.07.2022 № 2537, від 31.07.2022 № 2552 на підтвердження відповідного списання.

Натомість як прослідковується надалі, позивачем складено бухгалтерські довідки № № 96, 148, 150 від 11.08.2022 про відновлення в обліку списаних 29.07.2022 по результатам інвентаризації товарних автомобілів у зв`язку з отриманням документів про їх примусове відчуження для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану (т. 1, а.с. 72-80).

У зв`язку із наведеним підприємством складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування податкових накладних складено до податкових накладних від 29.07.2022 № 2537, від 31.07.2022 № 2552 та складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № № 1606 (т. 1, а.с. 102-103), 1256 (т. 1, а.с. 87-89), 1258 (т. 1, а.с. 92-93), 1605 (т. 1, а.с. 100-101), 1607 (т. 1, а.с. 104-105), 1257 (т. 1, а.с. 90-91), 1604 (т. 1, а.с. 98-99), 1608 (т. 1, а.с. 106-107), 1603 (т. 1, а.с. 96-97) від 03.03.2022 та № 1259 від 08.03.2023 (т. 1, а.с. 94-95) датою складання актів військовою частиною щодо відчуження транспортних засобів, за наслідком їх надходження до підприємства.

Надаючи оцінку таким тверджень підприємства, як підставам для задоволення позовних вимог, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні акти про примусове відчуження або вилучення майна № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 03.03.2022 (т. 1, а.с. 214-230) та акт про примусове відчуження або вилучення майна від 08.03.2022 (т. 1, а.с. 213).

Далі акти.

Досліджуючи згадані акти слід зауважити, що останні містять дати їх підписання, прізвище та ініціали особи, що діє від імені юридичної особи (позивача), печатку підприємства, дати вручення актів уповноваженим особам позивача. У таких актах зазначено дата складання 03.03.2022 та 08.03.2022 та дати вручення уповноваженій особі позивача 03.03.2022 та 08.03.2022 відповідно.

Матеріалами справи підтверджено, що акти про примусове відчуження або вилучення майна № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 03.03.2022 та акт про примусове відчуження або вилучення майна від 08.03.2022, отримані уповноваженою особою Товариства старшим бухгалтером Король Н.В. 11.08.2022 (т. 3, а.с. 232-250).

Суд при наданні оцінки фактичним обставинам справи, з урахуванням наявних документів в матеріалах справи зауважує, що згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за не реєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них, необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17, від 21.01.2020 у справі №826/7925/16, від 31.01.2020 у справі №821/819/17.

Разом з цим згідно з пунктами 112.1, 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

У межах спірних правовідносин слід наголосити, що указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» затверджено Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Аналізуючи викладене, суд наголошує, що Товариством саме внаслідок надходження від військової частини актів про примусове відчуження або вилучення майна № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 03.03.2022 та акту про примусове відчуження або вилучення майна від 08.03.2022 11.03.2022 було здійснено реєстрацію розрахунків коригування податкових накладних до податкових накладних від 29.07.2022 № 2537, від 31.07.2022 № 2552 та складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № № 1606, 1256, 1258, 1605, 1607, 1257, 1604, 1608, 1603 від 03.03.2022 та № 1259 від 08.03.2023, датою складання актів військовою частиною щодо відчуження транспортних засобів, за наслідком їх надходження до підприємства.

У контексті обставин справи, суд вважає неможливим стверджувати про здійснення Товариством умисних дій стосовно невчасної реєстрації спірних податкових накладних. Суд наголошує, що у даному випадку в позивача, як юридичної особи, вилучено транспортні засоби, необхідні для захисту та національної оборони України від збройної агресії російської федерації і саме з метою забезпечення належного бухгалтерського обліку означене відображено Товариством у своєму обліку в результаті надходження від військової частини відповідних підтверджуючих документів. Суд зазначає, що надходження відповідних актів у більш пізніший термін, аніж дата їх складання не може бути розцінена як провина Товариства, та нести для нього негативні наслідки.

Внаслідок встановлених обставин, суд вважає передчасним висновок контролюючого органу стосовно наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації згаданих податкових накладних у ЄРПН, оскільки останнім не враховано усі в сукупності обставини, які це зумовили.

Резюмуючи суд вважає, що штрафна санкція у сумі 626 990, 20 грн (шістсот двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 20 коп.) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № № 1606, 1256, 1258, 1605, 1607, 1257, 1604, 1608, 1603 від 03.03.2022 та № 1259 від 08.03.2023 є безпідставною.

Отже спірне рішення у наведеній частині підлягає скасуванню.

Що ж стосується порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №2512 від 27.07.2022, №№ 2535, 2533, 2508, 2534, 2541, 2542, 2505, 2507 від 29.07.2022 та №№ 2549, 2551 від 31.07.2022, суд зазначає наступне.

Так, граничний термін реєстрації таких податкових накладних - до 15.08.2022.

З долучених до матеріалів справи витягів із програми подачі звітності у контролюючі органи «M.E.Dос» судом встановлено, що відповідні податкові накладні створені і направлені на реєстрацію позивачем 15.08.2022, після чого такі податкові накладні перебували в статусі «Очікується доставка» і були зареєстровані лише 16.08.2022.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.Doc» є належним засобом доказування.

Таким чином, долученими позивачем скріншотами сервісу електронного документообігу "M.E.Doc" підтверджується, що позивач, створивши та надіславши податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН 15.08.2022, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації відповідних податкових накладних.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України та їхня фактична реєстрація відбулася, про що зазначено в акті перевірки та підтверджено матеріалами справи.

На переконання суду, позивачем вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 2512 від 27.07.2022, №№ 2535, 2533, 2508, 2534, 2541, 2542, 2505, 2507 від 29.07.2022 та № № 2549, 2551 від 31.07.2022.

Отже, беручи до уваги викладене, суд погоджується із доводами позивача у зазначеній частині.

Загальна суму штрафу, що застосована контролюючим органом за порушення підприємством граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН № 2512 від 27.07.2022, №№ 2535, 2533, 2508, 2534, 2541, 2542, 2505, 2507 від 29.07.2022 та № № 2549, 2551 від 31.07.2022 становить 198 474,08 грн.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що спірне рішення в частині застосування контролюючим органом штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН №№ 1606, 1256, 1258, 1605, 1607, 1257, 1604, 1608, 1603 від 03.03.2022 та

№ 1259 від 08.03.2023 й № 2512 від 27.07.2022, №№ 2535, 2533, 2508, 2534, 2541, 2542, 2505, 2507 від 29.07.2022 та № № 2549, 2551 від 31.07.2022 в загальному розмірі 825 464,28 грн (626990,20+198474,08) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Натомість в іншій частині оскаржуваного рішення, суд вважає правовірним застосування відповідачем штрафу за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями частини 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Інші доводи та заперечення не спростовують вище встановленого судом.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 14 571,35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.04.2023 № 4222 (т. 1, а.с. 239). Сума заявлених майнових вимог - 971 422,56 грн. Сума задоволених майнових вимог 825464,28 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить: 12 381,97 грн (825464,28х14571,35/971422,56).

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.01.2023 № 21/Ж10/3100040202 в частині застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених Податковим кодексом України, в розмірі 825 464,28 грн (вісімсот двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 28 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, б. 3, ідентифікаційний код ВП: 44082145) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» (04073, м. Київ, проспект Степани Бандери, б. 24-Б, ідентифікаційний код: 32589471) судовий збір у розмірі 12 381,97 (дванадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 97 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.