Рішення № 135057609, 23.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. справа № 300/6922/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Комунального підприємства "Муніципальна інспекція "Добродій", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 адвокат Кобилів Валентин Ярославович в інтересах ОСОБА_1 подав до суду через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача 17000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом адміністративної справи № 300/6922/25 у Івано-Франківському окружному адміністративному суді.

Заява мотивована тим, що при прийнятті рішення судом не вирішено питання стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

19.03.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшло заперечення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, відповідно до якого відповідач просить зменшити суму витрат на правову допомогу адвоката співмірно виконаній роботі.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши в порядку письмового провадження подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі № 300/6922/25 позов задоволено частково. Вирішено визнати протиправним та скасувати пункт 17 рішення Комісії з питань безпеки дорожнього руху Івано-Франківської міської територіальної громади Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, оформленого Протоколом № 6 від 12.09.2025 про скасування пункту 29 рішення Комісії з питань безпеки дорожнього руху Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, оформленого Протоколом № 8 від 12.07.2018. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76000, вул. М. Грушевського 21, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 04054346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Судом встановлено, що згідно Ордеру Серії АТ № 1102698 від 29.05.2025, Договору № 03/25/1-ПД про надання правничої (правової) допомоги від 13.03.2025, Додаткової угоди № 25-09-25 від 25.09.2025 до Договору від 13.03.2025 № 03/25/1-ПД про надання правничої (правової) допомоги, Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 16.03.2026 по Договору надання правової допомоги від 13.03.2025 № 03/25/1-ПД та Додаткової угоди № 25-09-25 від 25.09.2025, платіжної інструкції від 18.03.2026 № Р24А5649753657D6858 адвокатом Кобилів Валентином Ярославовичем надано позивачу послуги відповідно до вказаного договору вартістю 17000,00 гривень.

Судом питання розподілу судових витрат в частині стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Частинами 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно частин 5, 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 вказав, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як встановлено, згідно Ордеру Серії АТ № 1102698 від 29.05.2025, Договору № 03/25/1-ПД про надання правничої (правової) допомоги від 13.03.2025, Додаткової угоди № 25-09-25 від 25.09.2025 до Договору від 13.03.2025 № 03/25/1-ПД про надання правничої (правової) допомоги, Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 16.03.2026 по Договору надання правової допомоги від 13.03.2025 № 03/25/1-ПД та Додаткової угоди № 25-09-25 від 25.09.2025, платіжної інструкції від 18.03.2026 № Р24А5649753657D6858 адвокатом Кобилів Валентином Ярославовичем надано позивачу послуги відповідно до вказаного договору вартістю 17000,00 гривень.

Суд зазначає, що вказана сума витрат не є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Як зазначено вище згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене та часткове задоволення позову, суд дійшов до висновку, що заяву адвоката Кобиліва Валентина Ярославовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача 17000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Кобиліва Валентина Ярославовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 300/6922/25 про стягнення з відповідачів на користь позивача 17000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76000, вул. М. Грушевського 21, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 04054346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.