Рішення № 135057015, 23.03.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/26876/25

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі один мільйон гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану",

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

В обґрунтування позову зазначає, що формулювання п.3 Постанови №153 не обмежує право виключно військовослужбовцями, а охоплює також правоохоронців спеціального призначення, які безпосередньо виконували бойові завдання.

Ухвалою судді від 28.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ГУНП у м. Києві не є належним відповідачем у цій справі, оскільки на момент спірних правовідносин (період служби Позивача з 20 квітня 2022 року по 27 квітня 2022 року та з 25 червня 2022 року по 10 січня 2023 року) Позивач проходив службу у ГУНП в Полтавській області, зокрема у батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава". Національна поліція України не наділена статусом правоохоронного органу спеціального призначення. З матеріалів позовної заяви вбачається, що Позивач був відряджений до складу зведеного полку Національної поліції України "Сафарі". Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 30 "Про утворення територіального органу Національної поліції" вирішено утворити як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Бригаду було створено на базі двох полків особливого призначення Національної поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та батальйону патрульної поліції особливого призначення Луганськ-1. Статус Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 як правоохоронного органу спеціального призначення законодавцем також не визначена. З зазначеного висновується, що пункт 4 Постанови № 153 не поширюється щодо виплат грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень поліцейським.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі та зупинити провадження у справи, зазначаючи, що станом на 11 лютого 2025 року позивач проходив службу у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві; 10 грудня 2025 року було відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Стариченка Миколи Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі N 280/4633/25 у справі N 280/4633/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_2 " ІНФОРМАЦІЯ_1" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити в задоволенні позову та зупинені провадження у справі з огляду на те, що правовідносини у справі № 280/4633/25 стосуються умов укладеного контракту з Департаментом поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Позивач у свою чергу, прийнятий на службу в територіальному підрозділі ГУНП в Полтавській області у батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення Полтава. Враховуючи викладене, правовідносини у справі № 280/4633/25 не є подібними до правовідносин у розглядуваній справі, оскільки мають різний суб`єктний склад, різні предмети спору та різні фактичні обставини проходження служби Позивачем.

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі суд залишає без задоволення, як безпідставне, оскільки суд має об`єктивну можливість вирішити дану справу до вирішення справи № 280/4633/25.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з наказу від 20.04.2022 № 177 о/с ОСОБА_1 прийнято на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону ППС особливого призначення "Полтава" та згідно ГУ НП в Полтавській області від 20.04.2022 № 446, рядового поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону ППС особливого призначення "Полтава" відряджено до зведеного полку НПУ "Сафарі".

Згідно довідки ГУ НП у м. Києві від 20.05.2024 № 110/125/26/01-2024 позивач в період з 20.04.2022 по 27.04.2022 та з 25.06.2022 по 10.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумській та Запорізькій областях (зона відповідальності ОСУВ "Таврія").

Згідно наказу начальника ГУ НП в Полтавській області від 13.09.2023 № 463 о/с рядового поліції ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до полку ППС особливого призначення "Київ" ГУ НП у м. Києві, звільнивши його з посади помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 4.

Наказом начальника ГУ НП у м. Києві від 02.04.2024 № 561 о/с капрала поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським відділення № 2 взводу охорони № 2 ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві.

Відповідачем позивачу не виплачувалась одноразова грошова винагорода у розмірі один мільйон гривень, передбачена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягає в невиплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно ст.1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідного з ч.1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України (частина 1 статті 47 Закону № 580-VIII).

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Закону № 580-VIII систему поліції складають:1) центральний; 2) територіальні органи поліції.

До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У складі поліції функціонують: кримінальна поліція; патрульна поліція; органи досудового розслідування; поліція охорони; спеціальна поліція; поліція особливого призначення; інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.

Згідно ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 24 ч.1 ст.23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Також, частинами 2, 4 ст.24 Закону № 580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 13.01.2023 «Про утворення територіального органу Національної поліції» утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Судом встановлено, що позивач у період з 20.04.2022 по 10.01.2023 був відряджений до зведеного полку НПУ "Сафарі" на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону ППС особливого призначення "Полтава".

11.02.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 1 якої постановлено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).

Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Згідно п. 4 Постанови №153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

З аналізу вказаного положення вбачається, що ним визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової винагороди, а саме: особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Втім, суд зауважує, що позивач проходив службу в зведеному полку НПУ "Сафарі", воєнізований підрозділ Управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють», який згідно системи поліції, визначеної ст.13 Закону № 580-VIII, належить до поліції особливого призначення, та не відноситься до жодного із видів органів, формувань, визначених п. 4 постанови №153, в тому числі і не є правоохоронним органом спеціального призначення.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.6 ст. 18 та ч.1 ст.19 Закону України «Про національну безпеку України» №2469-VIII від 21.06.2018, Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.

Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку.

Також, згідно ст. 11 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України.

В той же час, згідно ч.4 ст. 18 Закону №2469-VIII Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Також, стаття 1 Закону №580-VIII визначає Національну поліція України (поліція) як центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З наведених положень вбачається, що правоохоронним органом спеціального призначення (державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями) є державний орган, який утворений і наділений таким статусом відповідно до закону.

Проте, Національна поліція України до таких органів не належить, оскільки не віднесена до них законом.

Отже, Департамент поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", входить до складу поліції особливого призначення Національної поліції України, як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого регламентується Законом України «Про Національну поліцію», і який на підставі 4 статті 24 цього Закону може залучатись до безпосереднього ведення бойових дій. При цьому, статус Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " як правоохоронного органу спеціального призначення законом не визначено.

Окрім того, зі змісту пункту 4 Постанови №153 вбачається, що право на отримання грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень мають особи рядового, сержантського чи старшинського складу, які у перелічених органах та формуваннях проходять саме військову, а не будь-яку іншу службу.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІП (далі - Закон № 2232-XІII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XІII визначено види військової служби, а саме:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Враховуючи наведене, до жодного із видів військової служби не належить служба в поліції.

Так, військова служба та служба в поліції є різними за своєю юридичною природою, правовідносини з питань проходження військовослужбовцями військової служби та правовідносини з питань проходження служби в поліції врегульовані різними нормативно-правовими актами, а тому військовослужбовці та поліцейській мають різний правовий статус.

Підсумовуючи зазначене, суд приходить до висновку, що пункт 4 Постанови №153 не передбачає право на отримання грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень поліцейськими, в тому числі, зведеному полку НПУ "Сафарі", воєнізованого підрозділу Управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють», а відтак і про відсутність у позивача права на отримання вказаної винагороди.

Виконання позивачем бойових завдань не є достатньою підставою для виплати йому грошової винагороди, передбаченої Постановою №153, враховуючи те, що він не проходив військову службу у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, чи правоохоронних органах спеціального призначення.

Частиною 6 ст.7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З наведеного положення вбачається, що аналогія закону та аналогія права застосовуються за умови відсутності закону, що регулює спірні правовідносини.

Проте, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію», Постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 та Порядком та умовами виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), що затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 28 листопада 2022 року № 775, які, зокрема, визначають механізм і розмір виплати додаткової винагороди, одноразової винагороди поліцейським на період воєнного стану, в тому числі і за участь у бойових діях, виконання бойових завдань.

Не передбачення пунктом 4 Постанови №153 права на отримання грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень поліцейськими, не свідчить про те, що правовідносини між державною та позивачем щодо оплати участі позивача у бойових діях є не врегульовані, а також не свідчить про наявність колізій чи прогалин.

А відтак, суд не вбачає підстав для застосування аналогії права чи закону для врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ч.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В ході розгляду справи відповідачем доведено правомірності своїх дій та рішення. Доводи позивача спростовуються вище зазначеним.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, виходячи із заявлених предмета та підстав позову, оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01001, код 40108583) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк