Рішення № 13505662, 13.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/42113.01.11 За позовомПриватного підприємства «Моцарт ГмбХ»

До Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» провизнання дій протиправними та заборону вчинення дій за участю представників сторін:Суддя Бондаренко Г.П. від позивача-          Баклан С.Г. (дов. вих. № 092-10 від 10.08.2010 р.)

від відповідача -          Коноваленко Є.Л. (дов. № 196-4623/КР від 30.09.2010 р.) В судовому засіданні 13.01.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Моцарт ГмбХ»(надалі –позивач або ПП «Моцарт ГмбХ») звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(надалі –відповідач або КП «Київреклама») з позовною заявою відповідно до якої просить суд:

1. Визнати безпідставними демонтажі, здійснені в період жовтень...листопад 2008 року, рекламних засобів Приватного підприємства «Моцарт ГмбХ»(адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 5/7, код ЄДРПОУ 32588918), що знаходились за адресою при встановленні:

- м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 2-А;

- м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, 49;

- м. Київ, Дніпровський район, вул. Луначарського, навпроти театру Драми і комедії, виїзд на просп. Броварський (за парканом);

- м. Київ, Деснянський район, просп. Броварський, 200 м до ст. м. «Лісова»;

- м. Київ, Деснянський район, просп. Ватутіна, 100 м до вул. Бальзака;

- м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 25/1, вул. Драйзера;

- м. Київ, Деснянський район, просп. генерала Ватутіна, біля е/о №71;

- м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, вул. Драйзера, навпр. буд. 34/51;

- м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, з'їзд з вул. Червоногвардійська;

- м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, е/о № 327, поворот на с. Зазим'я,

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(адреса: 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714).

2. Заборонити вчиняти будь-які дії Комунальним підприємством виконавчого органу Київради міської державної адміністрації) «Київреклама»(адреса: 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти РЗ , які встановлені за адресою:

- м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 2-А;

- м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, 49;

- м. Київ, Дніпровський район, вул. Луначарського, навпроти театру Драми і комедії, виїзд на просп. Броварський (за парканом);

- м. Київ, Деснянський район, просп. Броварський, 200 м до ст. м. «Лісова»;

- м. Київ, Деснянський район, просп. Ватутіна, 100 м до вул. Бальзака;

- м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 25/1, вул. Драйзера;

- м. Київ, Деснянський район, просп. генерала Ватутіна, біля е/о №71;

- м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, вул. Драйзера, навпр. буд. 34/51;

- м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, з'їзд з вул. Червоногвардійська;

- м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, е/о № 327, поворот на с. Зазим'я,

до Приватного підприємства «Моцарт ГмбХ»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 5/7, код ЄДРПОУ 32588918).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 квітня 2008 року між позивачем, відповідачем та Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради було укладено Договір № 00019/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва. Однак, в порушення умов вищевказаного договору, відповідачем за період жовтень-листопад 2008 року було безпідставно демонтовано та вилучено десять рекламних засобів, що належать позивачу, а також виставлено позивачу рахунки на відшкодування витрат за демонтаж вищезазначених рекламних засобів.

Позовні вимоги мотивовані положеннями ст. ст. 11, 13, 14, 15, 626 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.10.2010 р., викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судовому засіданні 14.10.2010 р. оголошено перерву до 24.11.2010 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Разом з тим, у зв’язку з неможливістю проведення судового засідання 24.11.2010 р., суд повідомив сторін про призначення наступного судового засідання 01.12.2010 р.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 24.11.2010 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В судовому засіданні 01.12.2010 року представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з можливістю врегулювання спору мирним шляхом, яке підтримав представник відповідача.

У зв’язку з вищевикладеним, в судовому засіданні 01.12.2010 р. було оголошено перерву до 23.12.2010 р. на підставі ст. 77 ГПК України, про що сторін було повідомлено під розписку.

В судове засідання 23.12.2010 р. представники сторін не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи викладені обставини, суд ухвалою від 23.12.2010 р. відклав розгляд справи на 13.01.2010 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

В судове засідання 13.01.2010 р. представники сторін з’явились.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті справи та заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з можливістю врегулювати спір мирним шляхом. Відповідач проти відкладення розгляду справи заперечив. Заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на закінчення процесуальних строків розгляду спору (з урахуванням його продовження на 15 днів), а також можливістю врегулювати спір між сторонами в процесі виконавчого провадження.

Крім того, позивачем подано додаткові матеріали по справі та письмові пояснення на відзив відповідача.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Моцарт ГмбХ» на підставі відповідних Протокольних рішень Київської міської державної адміністрації (КМДА), на виконання вимог Закону України «Про рекламу»від 03.07.1996 р., «Типових правил розміщення зовнішньої реклами», затверджених Постановою КМУ від 29.12.2003 р. № 2067 та «Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві», затверджених Розпорядженням КМДА №1100 від 23.08.2007 року були отримані дозволи № № 07387-04, 08291-05, 08348-05, 07094-04, 08515-05, 08460-05, 07123-04, 08341-05, 09028-05, 09775-05 на розміщення об’єктів зовнішньої реклами за адресами:

- м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 2-А;

- м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, 49;

- м. Київ, Дніпровський район, вул. Луначарського, навпроти театру Драми і комедії, виїзд на просп. Броварський (за парканом);

- м. Київ, Деснянський район, просп. Броварський, 200 м до ст. м. «Лісова»;

- м. Київ, Деснянський район, просп. Ватутіна, 100 м до вул. Бальзака;

- м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 25/1, вул. Драйзера;

- м. Київ, Деснянський район, просп. генерала Ватутіна, біля е/о №71;

- м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, вул. Драйзера, навпр. буд. 34/51;

- м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, з'їзд з вул. Червоногвардійська;

- м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, е/о № 327, поворот на с. Зазим'я,

В подальшому, 07 квітня 2008 року між позивачем, відповідачем та Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради було укладено Договір № 00019/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва.

Як зазначено в позовній заяві, з 21 жовтня 2008 року на 22 жовтня 2008 року відповідачем безпідставно було здійснено демонтаж та вилучено 3 (три) рекламні засоби (надалі - РЗ), що належать позивачу та встановлені відповідно до Дозволів за наступними адресами: м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 2-А; м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, 49; м. Київ, Дніпровський район, вул. Луначарського, навпроти театру Драми і комедії, виїзд на просп. Броварський (за парканом).

Так, позивач вказує, що в період 03-04 листопада 2008 року відповідачем було здійснено демонтаж та вилучення ще сім рекламних засобів, що належали позивачу та були встановлені відповідно до дозвільної документації за наступними адресами: м. Київ, Деснянський район, просп. Броварський, 200 м до ст. м. «Лісова»; м. Київ, Деснянський район, просп. Ватутіна, 100 м до вул. Бальзака; м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського Миколи, 25/1, вул. Драйзера; м. Київ, Деснянський район, просп. Генерала Ватутіна, біля е/о №71; м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, вул. Драйзера, навпр. буд. 34/51; м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, з'їзд з вул. Червоногвардійська; м. Київ, Деснянський район, пр. Броварський, е/о №327, поворот на с. Зазим'я.

Позивач зазначає, що в порушення умов п. 18.2. Порядку, п.п. 3.3.3. п. 3.3. Договору відповідачем було здійснено безпідставний демонтаж рекламних засобів позивача та вилучено десять конструкцій зовнішньої реклами, що належать позивачу, а також виставлено позивачу рахунки на відшкодування витрат за демонтаж вищезазначених рекламних засобів.

З цих підстав позивач просить суд визнати безпідставними демонтажі, здійснені в період жовтень-листопад 2008 року, рекламних засобів ПП «Моцарт ГмбХ»та заборонити вчиняти будь-які дії Комунальним підприємством виконавчого органу Київради міської державної адміністрації) «Київреклама», спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти рекламних засобів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі про визнання безпідставними демонтажі, здійснені в період жовтень-листопад 2008 року, рекламних засобів ПП «Моцарт ГмбХ». Щодо позовної вимоги про заборону вчиняти будь-які дії Комунальним підприємством виконавчого органу Київради міської державної адміністрації) «Київреклама», спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти рекламних засобів, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Регулювання правовідносин пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами в місті Києві здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу»(надалі - Закон), «Типових правил розміщення зовнішньої реклами»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 (надалі - Типові правила), «Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві»затверджених рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 року № 47/207 (надалі - Правила благоустрою), «Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві»затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100 (далі - Порядок).

Дія Порядку (в редакції, що на момент укладення договору) поширюється на всю територію міста Києва, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, у тому числі на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Порядок є обов'язковим для виконання всіма учасниками рекламної діяльності - фізичними та юридичними особами (п.1.2 Порядку).

Статтею 1 Закону України «Про рекламу»(у редакції, що діяла на момент розміщення РЗ) визначено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

За приписами статті 6 названого Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Аналогічна за змістом норма міститься і у пункті 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.98 № 1511 (у редакції, що діяла на момент розміщення позивачем рекламної конструкції), за змістом якого на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Пунктом 2 названих Правил передбачено, що дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Відповідно до пункту 20 цих Правил видача дозволу реєструється в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»(надалі - Закон) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку, КП «Київреклама»- комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати по договорах, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені зазначеним Порядком та Статутом підприємства.

Відповідно до п. 18.7. Порядку організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП «Київреклама» за дорученням робочого органу на умовах, визначених Порядком.

Відповідно до п. 18.1 Порядку, демонтаж означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу (надалі –РЗ) разом з основою від місця її розташування та транспортування на спеціально відведену територію для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та наступне зберігання рекламного засобу не передбачає переходу права власності на нього до територіальної громади міста Києва. Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади м. Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами зовнішньої реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Згідно з п. 18.2. та п.п. 3.3.3. п. 3.3. Договору демонтаж РЗ здійснюється відповідно до Порядку у наступних випадках:

а)          в разі неможливості встановити власника (законного користувача) РЗ, у тому числі у випадках відсутності маркування на РЗ, а також при виявленні безхазяйних рекламних засобів;

б)          в разі виявлення самовільно розміщених РЗ,

в)          в разі, коли термін дії дозволу на розміщення РЗ закінчився і не був продовжений;

г)          в разі, коли технічний стан РЗ створює загрозу життю або здоров'ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам.

д)          в разі невідповідності технічних характеристик РЗ та місця його встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

е)          в інших випадках, передбачених договором про надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва і є єдиними для всіх розповсюджувачів реклами.

Демонтаж РЗ здійснюється після направлення власнику (законному користувачу) припису з відповідною вимогою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зв'язку з тим, що об'єкти зовнішньої реклами позивача за дозволами: № № 07387-04, 08291-05, 08348-05, 07094-04, 08515-05, 08460-05, 7123-04, 08341-05, 09028-05, 09775-05 були розміщені з порушенням п. 14.1 Порядку (рекламні засоби повинні розміщуватись з дотриманням Законів України "Про рекламу", "Про дорожній рух", постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", Державних будівельних норм і правил та інших нормативних актів України, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цього Порядку) , позивачу був направлений (вручений) припис № 002611 від 05.08.2008 р. з вимогою привести рекламні засоби (щити, що стоять окремо) у відповідність до виданих дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами в строк до 08.08.2008 р. (копія припису міститься в матеріалах справи).

Проте, як стверджував відповідач у відзиві на позовну заяву та в процесі розгляду справи, жодних дій, щодо приведення у відповідність своїх рекламних конструкцій до виданих дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами позивач не провів. Позивач протилежного не довів.

Як зазначив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, у своїй діяльності він керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації. Підприємство безпосередньо підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та зобов'язане виконувати його доручення.

На виконання Порядку та згідно Наказу Головного управління з питань реклами від 06.10.2008 № 105 (копія міститься в матеріалах справи) відповідачем було вжито заходів щодо демонтажу рекламних засобів позивача.

Матеріали справи № 9/421 не містять доказів визнання Наказу Головного управління з питань реклами від 06.10.2008 р. № 105 (в частині місць позивача) недійсним у судовому порядку.

Згідно з ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв. Предметним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи, пов’язані зі здійсненням господарської діяльності, за суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом сім ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За положеннями п. 3 ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вже було зазначено вище, відповідно до Порядку КП «Київреклама»- комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати по договорах, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені зазначеним Порядком та Статутом підприємства.

Таким чином, вказаний спір про взнання вказаних позивачем демонтажів безпідставними є по суті оскарженням дій відповідача по демонтажу рекламних засобів, вчинених на виконання наказу Головного управління з питань реклами Київської міської державної адміністрації, а отже він є пов'язаний з виконанням КП «Київреклама» наданих йому в порядку передоручення КМДА владних управлінських функції (на підставі Порядку, припису № 002611 від 05.08.2008 р., наказу Головного управління з питань реклами № 105 від 06.10.2008 р.), а тому не належить до підвідомчості господарських судів.

За вказаних обставин, провадження у справі в частині визнання безпідставними демонтажів, здійснених в період жовтень...листопад 2008 року, рекламних засобів ПП «Моцарт ГмбХ» Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, розглядаючи вимоги ПП «Моцарт ГмбХ» про заборону вчиняти будь-які дії Комунальним підприємством виконавчого органу (Київради міської державної адміністрації) «Київреклама» спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти РЗ, суд дійшов висновку про неправомірність позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 8 зазначеного закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. визначено, що частина 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Разом з тим, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

В даному випадку, заявлена позивачем вимога про заборону вчиняти будь-які дії Комунальному підприємству виконавчого органу (Київради міської державної адміністрації) «Київреклама», які спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти РЗ, не відповідає визначеним ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способам захисту прав та інтересів, не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

При цьому, в обґрунтування такої вимоги позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно та незаконно виставлено для оплати рахунки № КП-07/88712/5 на суму 45467,14 грн., № КП-07/88770/5 на суму 17050,18 грн. за відшкодування витрат на демонтаж 10 рекламних засобів позивача.

Таким чином, позивач вбачає порушення свого права саме у незаконному та безпідставному нарахуванню відповідачем витрат за демонтаж 10 рекламних засобів позивача.

Поряд з цим, відповідно до п. 18.10. Порядку компенсація витрат КП «Київреклама», яке організувало демонтаж або проводило самостійно демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу, тобто на Позивача.

В той же час, в судовому засіданні сторонами надано копію договору № 11/3/10-Г від 22.10.2010 р., укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(кредитор) та ПП «Моцарт ГмбХ»(боржник) в якому сторони визнають та підтверджують, що станом на 22.11.2010 р. боржник має заборгованість згідно рахунка № КП-07/88712/5 на суму 45467,14 грн. та рахунка № КП-07/88770/5 на суму 17050,18 грн. за компенсацію витрат за демонтаж десяти рекламних конструкцій боржника (дозволи № № 07387-04, 08291-05, 08348-05, 07094-04, 08515-05, 08460-05, 07123-04, 08341-05, 09028-05, 09775-05) за графіком визначеним в пункті 1 вказаного договору. Кредитор, в свою чергу зобов’язується до першого платежу згідно графіку повернути боржнику десять демонтованих рекламних конструкцій в належному технічному стані та в повній комплектації, за демонтаж яких були виставлені рахунок № КП-07/88712/5 на суму 45467,14 грн. та рахунка № КП-07/88770/5 на суму 17050,18 грн. за компенсацію витрат за демонтаж десяти рекламних конструкцій боржника (дозволи № № 07387-04, 08291-05, 08348-05, 07094-04, 08515-05, 08460-05, 07123-04, 08341-05, 09028-05, 09775-05).

Вищенаведене свідчить про визнання позивачем заборгованості перед КП «Київреклама» за демонтаж 10 рекламних засобів позивача.

Крім того, в даному випадку заявлена вимога фактично направлена на встановлення факту, що має юридичне значення, яка заявлена на майбутнє (щодо заборони вчиняти дії у майбутньому). Однак, вимога про встановлення факту, що має юридичне значення не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту щодо законності відшкодування витрта, що має юридичне значення може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Таким чином, вимога ПП «Моцарт ГмбХ» про заборону вчиняти будь-які дії Комунальним підприємством виконавчого органу (Київради міської державної адміністрації) «Київреклама»спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти РЗ, не призводить до поновлення порушеного права, а лише спрямована на встановлення певного юридичного факту.

В свою чергу, підтримуючи вказану вимогу позивач наголошує на необхідності упередити вчинення відповідачем вказаних дій. Проте, у господарського суду відсутні підстави задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини, недоведення позивачем порушення свого права та інтересу, враховуючи предмет доказування у даній справі та положення чинного законодавства, господарський суд відмовляє в позові в цій частині за недоведеністю, необґрунтованістю та неправомірністю пред’явлених вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові в частині позовних вимог про заборону вчиняти будь-які дії Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем десяти рекламних засобів.

В іншій частині позову припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко Дата підписання рішення: 18.01.2011 р.