Рішення № 135055645, 11.02.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/2491/24

Провадження № 2-а/741/2/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 11 лютого 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 23 грудня 2024 року через мобільний застосунок «Дія» йому стало відомо про відкрите виконавче провадження за постановою Державної служби України з безпеки на транспорті. Цього ж дня у ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження йому (позивачу) стало відомо, що підставою для відкриття виконавчого провадження є постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, серії АВ № 00001989 від 24 жовтня 2024 року, винесена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Т.С. Відповідно до змісту цієї постанови 23 жовтня 2024 року о 10 годині 56 хвилин за адресою М-01, км 49+495, Київська область зафіксовано транспортний засіб «MAN TGS 26.440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,325 % (2,93 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Цією постановою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Він (позивач) не погоджується із винесеною щодо нього постановою, вважає її протиправною, винесеною з порушенням чинного законодавства та без дослідження всіх обставин справи. Оскаржувана постанова підлягає скасуванню з тих підстав, що у ній не вірно зазначено адреса його (позивача) місця реєстрації та перебування (проживання). Дані, зазначені у постанові, про те, що він (позивач) проживає/зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не мають до нього жодного відношення. Про існування оскаржуваної постанови він (позивач) дізнався лише 23 грудня 2024 року, а тому саме цю дату слід вважати початком строку перебігу на оскарження постанови.

ОСОБА_1 просив суд:

- визнати причини пропуску звернення до суду з даною позовною заявою поважними та поновити процесуальні строки на звернення до суду з даною позовною заявою;

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00001989 від 24 жовтня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення;

- стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

У судове засідання позивач та його представник адвокат Бондюк Б.В. не з`явилися, представник подав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із тим, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим. Укртрансбезпекою правомірно встановлено відповідальну особу згідно правил встановлених статтею КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Оскаржувану постанову 24 жовтня 2024 року було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0600299756952 на поштову адресу позивача, що була отримана з інформації системи від уповноважених органів та міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Відповідачем в повній мірі дотримано вимоги встановленого порядку повідомлення позивача про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому постанова набрала законної сили. Позивачем при зміні місця реєстрації (проживання) відповідні зміни щодо адреси до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені не були. Направлення постанови на ту чи іншу адресу жодним чином не спростовує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами та не є підставою для звільнення особи від відповідальності за вчинене правопорушення і відповідно скасування постанови. Під час винесення оскаржуваної постанови уповноважена посадова особа відповідача використала відомості про місце проживання позивача, що містилися у ЄДРТЗ, а відтак діяла у порядку та спосіб, передбачений законом. Законом не передбачено обов`язку уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки перевіряти чи ставити під сумнів належність відомостей, що містяться в ЄДРТЗ.

Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності учасників справи за наявними у ній доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

У судовому засіданні встановлено, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався та ознайомився з нею лише 23 грудня 2024 року, а тому суд погоджується з його доводами про те, що строк на оскарження постанови було пропущено з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.

З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Т.С була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00001989, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.

При цьому, у постанові місце проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 .

За змістом вказаної постанови 23 жовтня 2024 року о 10 годині 56 хвилин за адресою М-01, км 49+495, Київська область зафіксовано транспортний засіб «MAN TGS 26.440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,325 % (2,93 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

З постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM21, WAGA-WIM35, зав. № 6, строк дії свідоцтв про повірку технічного засобу 10 вересня 2025 року та 26 серпня 2025 року.

У постанові серії АВ № 00001989 міститься посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу та відображена фотосвітлина транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтею 132-1 КУпАП.

За змістом ч. 2 ст. 132-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу, зокрема, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Позивач та його представник не заперечували наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, не надали суду доказів про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, серії АВ № 00001989 від 24 жовтня 2024 року, є необґрунтованою та була винесена безпідставно.

Формальні недоліки або технічні помилки в постанові про адміністративне правопорушення, які не впливають на суть правопорушення та не перешкоджають встановленню обставин справи, не є підставою для її скасування.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що законне рішення не може бути скасоване лише через формальні порушення, якщо це не призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була розглянута від імені Державної служби України з безпеки на транспорті уповноваженою особою у порядку, встановленому чинним законодавством, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, про те, що позов є необґрунтованим, дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, серії АВ № 00001989 від 24 жовтня 2024 року.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 14, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв