Ухвала суду № 135054544, 23.03.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1331/26

2/583/902/26

У Х В А Л А

про залишення без руху

23 березня 2026 року Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

встановила:

17.03.2026 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшов зазначений позов, згідно з яким позивачка просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так за нормою ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, з наведеного випливає, що суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини у справі у тому разі, якщо докази подані до суду іноземною мовою без відповідного їх перекладу на мову, що зрозуміла для суду.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31.03.2020 у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19.03.2020 у справі №629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02.03.2020 у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27.02.2020 у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

Відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Пунктами 1, 2 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Тобто, відповідно до чинного законодавства вірність перекладу документів повинна бути нотаріально засвідченою, а документи з перекладом на українську мову не можна вважати офіційним перекладом чи таким, що наданий компетентним органом, за відсутності засвідчення підпису перекладача нотаріусом.

Таким чином документи, складені нерезидентами, які подаються сторонами як докази, мають прийматися судами з огляду на їх допустимість після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками, які викладено в постановах Верховного Суду від 03.06.2025 у справі №910/6187/22, від 30.01.2020 у справі №910/14949/18, від 17.08.2021 у справі №910/14949/18.

До позовної заяви в якості доказів додано ряд документів з позначкою «Прописка», які викладені іноземною мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту під час розгляду справи судом, а також при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, з огляду на неможливість визначення притаманності поданих доказів іноземною мовою поданій позовній заяві та заявленому до вирішення предмету позову.

Таким чином, позивачці необхідно надати суду зазначені докази, які викладені іноземною мовою, з їх перекладом на українську мову, який повинно бути здійснено відповідно до чинного законодавства та нотаріально засвідчено.

Окрім того, положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328 грн.

Таким чином, за вимогу немайнового характеру, заявленою фізичною особою, має бути сплачено 1331,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою сплачений судовий збір в розмірі 1211,50 грн, а тому 119,70 грн має бути доплачено на рахунок: отримувач: ГУК Сумської області/Охтирська МТГ/22030101, код отримувача 37970404, рахунок UA278999980313121206000018538, призначення платежу: судовий збір, код 22030101, пункт 1.2.

За ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачкою вищевказаних порушень ст. 177 ЦПК України, а саме: надання суду доказів, що додані до позовної заяви з їх перекладом на українську мову, який повинно бути здійснено відповідно до чинного законодавства та нотаріально засвідчено; доплати судового збору в сумі 119,70 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 187 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав- залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко