Рішення № 135053247, 20.03.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1484/25

Провадження № 2/378/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.

за участю секретаря Гончарук Ю. С.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Таращанський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Тараща вул. Софіївська 3, Білоцерківського району Київської області) з посиланням на те, що сторониє колишнім подружжям, шлюб між ними розірвано рішенням Ставищенського районного суду від 10.11.2017. У шлюбі у них народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до виконавчого листа від 17.07.2015 року, виданого Ставищенським районним судом по справі ЄУН 378/574/15-ц, провадження № 2/378/190/15, із ОСОБА_2 стягнуто на її (позивачки) користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01 липня 2015 року. Вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Таращанському ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) (виконавче провадження № 48822066). Відповідач допустив утворення значної суми заборгованості. Станом на 01.09.2025 року заборгованість по сплаті аліментів складає 478 098.37 грн.

За період з січня 2022 року по вересень 2025 року загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відповідачем становить 478098,37 грн.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина в сумі 478098,37 грн.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 30.10.2025 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 22).

Ухвалою суду від 22.12.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду (а. с. 42).

Ухвалою суду від 13.01.2026 визнано явку позивачки ОСОБА_3 обов`язковою (а. с. 53).

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, викладені в позові та додаткових поясненнях (а. с. 122-123), просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів згідно уточненого розрахунку (а. с. 88 - 93).

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що проходив військову службу з 27.02.2022 по 10.06.2024 та отримав поранення, після отриманого поранення неодноразово проходив курси реабілітації. Коли в нього була можливість перераховував самостійно позивачці аліменти. Під час військової служби у військовій частині Десантно-штурмових військ частину коштів, як і інші військові, витрачав на придбання обмундирування, одяг, засоби особистої гігієни, крім того, третину отриманих виплат вони витрачали на загальні потреби роти для придбання дронів, пального тощо. Лише натепер вирішує питання про працевлаштування на Білоцерківській меблевій фабриці, після чого буде мати можливість погасити заборгованість по сплаті аліментів. Крім їх спільного з позивачкою сина, має також на утриманні двох неповнолітніх доньок.

Представник третьої особи Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи вказаний відділ повідомлений належним чином, до суду начальник відділу подав клопотання про розгляд справи без участі представника відділу (а. с. 105).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки - ОСОБА_1 , відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповіді їм правовідносини.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 17.07.2015 року по справі №378/574/15-ц, провадження №2/378/190/15, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 84).

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 10.11.2017 року шлюб між сторонами розірвано (а. с. 85).

На виконання виконавчого листа, виданого 20.07.2015 за вищевказаним рішенням суду по справі №378/574/15-ц про стягнення аліментів, 22.09.2015 було відкрито виконавче провадження № 48822066, виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Таращанському ВДВС у Білоцерківському районі КМУМЮ України (а. с. 100, 105).

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів 28.12.2020).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому провадженні № 48822066, який сформований державним виконавцем Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степанюком М. А., станом на 1 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів по виконавчому провадженню № 48822066, починаючи з січня 2022 року становить 478098,37 грн. (а. с. 13 - 15, 86 - 87).

З вказаного розрахунку встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 сплачено аліменти у січні 2022 року 2500 грн., в травні 2022 року у розмірі 2500 грн., в червні 2022 року 2500 грн., в серпні 2022 року 15000 грн., в листопаді 2022 року 3000 грн., в грудні 2022 року 13500 грн., в лютому 2023 року 10000 грн., в березні 2023 року 3000 грн., в травні 2023 року 5000 грн., в червні 2023 року 5000 грн., в травні 2024 року 5000 грн., в липні 2024 року 5000 грн., в грудні 2024 року 3000 грн., в березні 2025 року 2350 грн., в червні 2025 року 1500 грн.

Відповідно до уточненого розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, поданого представником позивачки, за період з 1 лютого 2022 року по 1 вересня 2025 року сума пені за прострочення сплати аліментів по виконавчому провадженню № 48822066, становить 470519,26 грн. (а. с. 88 - 93).

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Предметом розгляду є питання стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (з 1 лютого 2022 року по 1 вересня 2025 року).

Суд зазначає, що тягар доведення вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів покладено на самого відповідача, оскільки внесення щомісячних платежів для погашення нарахованої йому суми аліментів є його безпосереднім обов`язком. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 20 липня 2020 року справі №362/4462/16-ц.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

В Сімейному кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках.

Аналогічний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 461/7406/18 (провадження № 61-2128св20) та від 28 жовтня 2020 року в справі № 610/1213/17 (провадження № 61-212св18).

З матеріалів справи вбачається, що з 27.02.2022 року по 10.06.2024 року відповідач був мобілізований та проходив військову службу.

Зокрема, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2023 відповідач відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» 27 лютого 2022 року був призваний по мобілізації та з вказаного часу проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 (а. с. 142).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2024 №168 сержант ОСОБА_2 , командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, звільнений з військової служби у запас за підпунктом "г" статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (а. с. 140 - 141).

Відповідач ОСОБА_2 в період з 09.03.2022 по 31.03,2022 року; з 09.04.2022 по 23.06.2022 року; з 29.06.2022 по 09.12.2022 року; з 11.02.2023 по 28.02.2023 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Київській області, м. Баришівка; Сумській області, Охтирського району, н.п. Велика Писарівна; Донецькій області, Бахмутського-району, н.п. Міньківка, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2024 (а. с. 143).

У період перебування відповідача на військовій службі виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідача в користь позивача перебував на примусовому виконанні і саме державний виконавець мав проводити виконавчі дії та скеровувати на виконання судовий наказ по місцю роботи, служби боржника, відповідно до розділу ІХ Закону України "Про виконавче провадження". Підприємство, військова частина, установа мали здійснити відрахування із доходів боржника і перерахувати на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Натомість в період проходження військової служби з 27 лютого 2022 року відповідач самостійно здійснював перерахунок коштів на карту позивача в рахунок сплати аліментів (у січні 2022 року 2500 грн., в травні 2022 року у розмірі 2500 грн., в червні 2022 року 2500 грн., в серпні 2022 року 15000 грн., в листопаді 2022 року 3000 грн., в грудні 2022 року 13500 грн., в лютому 2023 року 10000 грн., в березні 2023 року 3000 грн., в травні 2023 року 5000 грн., в червні 2023 року 5000 грн., в травні 2024 року 5000 грн.,).

З вищевказаної довідки заборгованості по сплаті аліментів (а. с. 13 -15) вбачається, що до початку мобілізації відповідача до ЗСУ останній заборгованості по сплаті аліментів не мав.

Суд враховує і ту обставину, що відповідач під час військової служби отримав поранення, перебував на лікуванні. Зокрема, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 29 березня 2023 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання - утримання позиції, виявлення та знешкодження противника поблизу селища Міньківка Бахмутського району Донецької області внаслідок ворожого обстрілу з міномету отримав поранення, після чого був евакуйований з позицій ЗСУ силами та засобами медичної служби військової частини (а. с. 147). Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 військово-лікарської комісії від 14 квітня 2023 року ОСОБА_2 отримав вогнепальне сліпе осколкове наскрізне поранення м`яких тканин правої гомілки (16.02.2023) (а. с. 146). Згідно виписок медичних установ ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.02.2023 по 22.02.2023 та з 23.02.2023 по 08.03.2023 (а. с. 148-149, 150).

З урахуванням викладеного умислу ухилення від сплати аліментів з боку відповідача в період проходження ним військової служби з лютого 2022 року по червень 2024 року не встановлено.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу ( ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про винні дії ОСОБА_2 по несплаті аліментів в період з лютого 2022 року по червень 2024 року, враховуючи, що відповідач в період з 27.02.2022 року по 10.06.2024 року був мобілізований та проходив військову службу.

Порядок проведення стягнення з доходів боржника не залежить від його волевиявлення, тим більше, відповідач не мав можливості контролювати стягнення аліментів, під час проходження служби у лавах Збройних Сил України.

Крім того, державний виконавець мав повноваження щодо виконання судового рішення у примусовому порядку шляхом виявлення джерел отримання доходів особи, звернення стягнення з карткових рахунків відповідача у передбачений законом порядок, однак вказаних виконавчих дій не здійснював.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з лютого 2022 року по червень 2024 року.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з часу звільнення відповідача з військової служби - з 1 липня 2024 року по 1 вересня 2025 року.

Перевіривши наданий позивачем детальний розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за вказаний період, який також не був оспорений відповідачем, з урахуванням термінів їх сплати та порядку їх зарахування, судом встановлено, що починаючи з 1 липня 2024 року по 1 вересня 2025 року) загальна сума пені за несплату аліментів становить 65066,49 грн. - 100% заборгованості по аліментам, який існував на той період (а. с. 88 - 93).

Згідно з частинами другою статті 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідач пояснив, що після отриманого поранення, неодноразово проходив курси реабілітації, лише натепер вирішує питання про працевлаштування на Білоцерківській меблевій фабриці, після чого буде мати можливість погасити заборгованість по сплаті аліментів, розмір якої він не оспорює; має також на утриманні двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 144).

Суд враховує, що відповідач на час ухвалення рішення офіційно не працює (розмір аліментів після звільнення з військової служби та припинення відповідних виплат нараховується відповідно до середнього заробітку по регіону), крім їх з позивачкою сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має двох неповнолітніх доньок (а. с. 144).

При вирішенні спору суд також враховує, що на час вирішення спору загальний розмір заборгованості станом на 1 вересня 2025 року складає 478098,37 грн., яку боржник зобов`язаний сплатити, сума пені 65066,49 грн. (за період після звільнення з військової служби), необхідність і в подальшому сплачувати кошти, пеня не може становити надмірний тягар для боржника, що може поставити його у вкрай невигідне становище, враховуючи також поранення відповідача та необхідність його подальшої реабілітації.

З огляду на викладене, матеріальний стан ОСОБА_2 , суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з нього, до 50000 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. З відповідача слід стягнути на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 50000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 180, 182, 196 ч. 1 ч. 2 СК України, 4, 12, 13, 76, 78, 80, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ).

Відповідач ОСОБА_2 (09420, зареєстрований АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ).

Третя особа Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (09501, м. Тараща, вул. Софіївська 3, Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 34233247).

Повне рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак