Ухвала суду № 135053014, 23.03.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/206/26

Провадження № 2/364/248/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

23.03.2026, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ, 01032, е-пошта info@sgroshi.com , № тел.: 380630731405, інформація щодо наявності електронного кабінета не зазначена),

представниця позивача Лисенко Олена Сергіївна (РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зазначена у позові: АДРЕСА_2 , № тел. НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИЛА:

24.02.2026 позивач через підсистему ЄСІТС Електронний суд звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Моргун Г.Л.

Ознайомившись з матеріалами справи, доходжу висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням ст. 175 ЦПК України, а саме п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України де зазначено, що у позові повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету тощо.

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен перевірити належність справи до їх юрисдикції та підсудності.

25.02.2026 суддя, отримала відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2381094 згідно якої 11.12.2024 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

27.02.2026 направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області стосовно реєстрації місця проживання відповідачки.

19.03.2026 надійшла відповідь згідно, якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 11.12.2024 знята з реєстрації за адресою зазначеної у позові: АДРЕСА_3 ,

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Проте згідно отриманої судом інформації вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , не має зареєстрованого місця проживання в межах територіальної юрисдикції Володарського районного суду Київської області, однак позивач необгрунтовано звернувся з позовом до Володарського районного суду Київської області, що суперечить принципам визначення підсудності цивільної справи у загальному порядку. (ч.1 ст. 27 ЦПК України). Одночасно позивач у позові не обґрунтовує підстави свого звернення чи то у порядку ст. 28 чи то ст. 30 ЦПК України.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Так, підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 27-30 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

В силу статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Зі змісту ст. 28 ЦПК України вбачається, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Відповідно до ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі, а відтак згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач, усуваючи недоліки, повинен визначитися та зазначити у позовній заяві підстави звернення з позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , саме до Володарського районного суду Київської області .

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Роз`яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Копію ухвали направити позивачу та його представнику не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г. Л. Моргун