Ухвала суду № 135048548, 20.03.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1660/24

Провадження № 1-кс/346/295/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 р.м. Коломия

Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 ,, представника заявника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия скаргу ОСОБА_3 бездіяльність дізнавача сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_6 , яка виявилося у невнесенні всіх відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, не розгляді клопотань у передбачені строки та не проведенні необхідних слідчих дій, неналежному супроводі та про скасування постанови старшого дізнавача СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_7 від 28.03.2024, 30.03.2024, 20.04.2024 про відмову в задоволені клопотання про визнання потерпілим в кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12024096180000055 від 22.02.2024 за ознаками ч.1 ст.358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.12.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із вказаною скаргою на бездіяльність дізнавача, прокурора та на постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Скарга двічі була предметом розгляду слідчого судді Коломийського міськрайонного суду та Івано-Франківського апеляційного суду.

В останнє ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2026 ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.01.2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_3 визнано такою, що підлягає до розгляду по суті слідчим суддею Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в іншому складі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 12.03.2026 для розгляду даної скарг визначено слідчий суддя ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся із зазначеною вище скаргою в якій просить визнати незаконною бездіяльність дізнавача сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_6 , яка виявилося у невнесенні всіх відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, не розгляді клопотань у передбачені строки та не проведенні необхідних слідчих дій, неналежному супроводі, також просить скасувати постанови старшого дізнавача СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_7 від 28.03.2024, 30.03.2024, 20.04.2024 про відмову в задоволені клопотання про визнання потерпілим в кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12024096180000055 від 22.02.2024 за ознаками ч.1 ст.358 КК України та зобов`язати дізнавача та прокурора повторно розглянути питання про повне внесення відомостей до ЄРДР з урахуванням всіх обставин, викладених у заявах заявника, повторно розглянути клопотання про визнання потерпілим та ухвалити мотивоване рішення, розглянути клопотання заявника по суті відповідно до вимог ст.220 КПК України.

Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 11.05.2023 ним подано заяву до Коломийського РВП про вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з підробкою документів для приватизації спільної земельної ділянки по АДРЕСА_1 та 26а в м.Коломия. З аналогічними заявами звернулися ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 22.02.2024 на підставі цих заяв внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.358 КК України. Однак у заявах були викладені також відомості про інші кримінальні правопорушення, зокрема за ознаками ч.4 ст.358 КК України та ч.2 ст.197-1 КК України. у висновку №552/24-28 від 11.08.2025 Івано-Франківський НДЕКЦ МВС підтвердив ознаки підробки документів. Однак дізнавач та прокурор не внесли повні відомості до ЄРДР, а також не провели необхідних слідчих дій, не розглянули належним чином клопотання заявника та не визнали потерпілим, якому заподіяно шкоду. Що на думку заявника є бездіяльність у формі невнесення повних відомостей до ЄРДР. Крім того, заявник вказує на бездіяльність у формі не розгляду клопотань №2698 від 26.03.2024, №2800 від 28.03.2024, № 3706 від 18.04.2024, від 29.04.2024, №Ж-1555 від 21.10.2024, які або не розглянуті в строк, адо розглянуті формально. Постанови дізнавача від 28.03.2024, 30.03.2024, 20.04.2024, 02.05.2024 містять формальні підстави та суперечать ст.55 КПК України, оскільки усі заявники підтверджують заподіяння їм матеріальної та моральної шкоди, земельна ділянка була незаконно вилучена з їхнього користування, у провадженні є висновок експерта, що підтверджує підробку документів. Затягування розслідування та неналежне здійснення процесуального керівництва, що виразилося в тому, що не допитано заявника, строки розслідування не дотримані, інформація про хід розслідування не надається.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали скаргу, просили її задовільнити з підстав, зазначених в ній. ОСОБА_3 додатково пояснив та просив взяти до уваги, що відомості в ЄРДР про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.358 КК України були внесенні 22.02.2024 року за його заявою про кримінальне правопорушення від 11.05.2023 тільки після його звернення до Генеральної прокуратури. До цього часу матеріали перевірки за його заявою були передані в архів. Дізнавач ОСОБА_11 та процесуальний керівник ОСОБА_12 затягували досудове розслідування, не проводили необхідні слідчі дії, відмовляли в задоволені його клопотань про визнання потерпілим. Після зміни дізнавача на ОСОБА_5 остання так і не розглянула його клопотання від 21.10.2024 про визнання потерпілим. При цьому він вважає, що йому завдано майнову шкоду кримінальним правопорушенням, оскільки як було встановлено досудовим розслідуванням має місце підроблення документу, а саме акту узгодження меж земельної ділянки та в подальшому цей документ використовувався для приватизації земельної ділянки, співвласником якої він є, крім того, частина належної йому земельної ділянки була захоплена ОСОБА_13 , огороджена та на ній здійснюється будівництво будинку. Отже вказаними діями йому заподіяно матеріальну шкоду, і він повинен бути визнаний потерпіли в даному кримінальному провадженні.

Представник Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та прокурор Коломийської окружної прокуратури в судове засідання не з`явилися, були повідомлені пр. час, день та місце розгляду скарги. Їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність (п.2 ч.1 ст.7 КПК України)

Згідно із ч.1.2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до ч.5 цієї статті до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до слідчого відділення поліції в м.Коломия із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення 13.05.2023 року, в якій вказав на протизаконні дії його сусіда ОСОБА_13 щодо приватизації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , частина якої належить йому. Просив внести відомості про кримінальне правопорушення за ст.ст.190 КК України та 197-1 КК України (а.с.172-173)

Дана заява була прийнята та зареєстрована в журналі єдиного обліку Коломийським РВП №4717 та за результатами перевірки передана до архіву.

Відповідно до заяви Жолоба від 13.12.2023, зареєстрованої за №13125 останній вказує на вчинення незаконних дій ОСОБА_13 що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190, 197-1, 358 КК України.(а.с.143-148)

За заявою ОСОБА_14 про кримінальне правопорушення від 13.12.2023 року були внесені відомості про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України до ЄРДР за № 12024096180000055 від 22.02.2024 року та розпочато досудове розслідування ст.дізнавачем СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , що підтверджується витягом з ЄРДР та повідомленням про початок досудового розслідування від 22.02.2024.

Варто зазначити, що Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298 визначено, що Реєстратори Реєстру (далі - Реєстратор) - уповноважені службові особи органів прокуратури та органів досудового розслідування, які за допомогою програмних засобів ведення Реєстру з урахуванням повноважень, визначених КПК України та цим Положенням, створюють (редагують) інформацію (електронні форми) про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень, формують витяг з Реєстру тощо. Реєстраторами є, зокрема, прокурори та дізнавачі. (розділ І пункт 2).

Відповідно до розділу IV Положення, до витягу з Реєстру включається інформація, окрім іншого, про номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування); дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення.

Розділом ІІ пункт 10 Положення передбачено, що редагування (зміна) зафіксованих у Реєстрі відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом внесення Реєстратором оновлених даних до електронних форм.

Редагування проводиться Реєстраторами у разі необхідності внесення змін до форм «Правопорушення» та «Правопорушник» у провадженнях із статусом «у провадженні», «зупинено», «до суду», «закрито» та «повернуто судом». Виняток становить набір функцій руху кримінального провадження (додаток 5).

Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у пункті 4 глави третьої розділу I цього Положення.

Отже, визначення попередньої правової кваліфікації та відповідної її статті КК України є повноваженням (обов`язками) дізнавача, слідчого, прокурора, які вносять відомості до ЄРДР. Всі можливі уточнення редагування, зміна зафіксованих у Реєстрі відомостей, в тому числі і правова кваліфікація діяння здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування дізнавачем, слідчим, прокурором.

З матеріалів скарги вбачається, що кримінальне провадження зареєстровано за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України (підроблення офіційного документу). В ході досудового розслідування було встановлено наявність ознак підробки документу («акт установлення і узгодження меж землекористування в натурі»).

За твердженням заявника, вказаний завідомо підроблений документ було використано при приватизації земельної ділянки, а тому на його думку наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Однак, дізнавачем не внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.4 ст.358 КК України до ЄРДР.

Відповідно до ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора. Повноваження прокурора визначені ч.2 цієї статті.

Відповідно до ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання. Дізнавач уповноважений, окрім іншого, починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

Оскільки відсутнє окрема заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення за ознаками ч.4 ст.358 КК України, обов`язку, передбаченого ст.214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР у уповноваженої на те особи немає. Визначення правової кваліфікації діяння під час досудового розслідування відноситься до дискреційних повноважень дізнавача, слідчого, прокурора. У випадку самостійного виявлення вказаними особами кримінального правопорушення, в тому числі і під час досудового розслідування, саме вони вносять відомості до ЄРДР.

Тому скарга в частині визнання бездіяльності дізнавача та прокурора, що виявилася у неповному внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Відповідно до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до положень п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - зокрема, заявником

Слідчим суддею встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024096180000055 від 22.02.2024 року за ознаками ч.1 ст.358 КК України ОСОБА_3 26.03.2024, 28.03.2024, 18.04.2024 звертався до дізнавача з клопотаннями про визнання його потерпілим та постановами дізнавача СД Коломийського РВП ОСОБА_7 від 28.03.2024, 30.03.2024, 20.04.2024 в задоволені вказаних клопотань було відмовлено. Крім того, заявник звертався з аналогічним клопотанням до прокурора Коломийської окружної прокуратури 29.04.2024 та постановою прокурора Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 02.05.2024 в задоволені клопотання ОСОБА_3 відмовлено.

З вказаних постанов дізнавача вбачається, що мотивами відмови ОСОБА_15 у визнанні його потерпілим в даному кримінальному провадженні є відсутність підстав, передбачених ст.55 КПК України, оскільки у кримінальному провадженні не встановлено даних, які б вказували на те, що внаслідок вчинення правопорушення останньому заподіяна моральна, фізична або майнова шкода.

З постанови прокурора, якою відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_3 , у зобов`язанні дізнавача визнати його потерпілим вбачається, що підставою для відмови стало відсутність у прокурора повноважень, передбачених ст.36 КПК України щодо зобов`язання дязнавача на визнання особи потерпілим.

Слідчий суддя вважає, що висновки дізнавача передчасні, виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3). Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства (ч. 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно усталеної практики Верховного Суду (висновком Великої палати Верховного суду, викладеної в постанові від 16 січня 2019 року), поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Визначення статусу потерпілого настає з моменту вчинення щодо такої особи кримінального правопорушення, а не з моменту подання такою особою відповідної заяви, як це передбачено ч. 2 ст. 55 КПК.

Заразом, ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З матеріалів скарги вбачається що розслідується кримінальне провадження про підробку невстановленими особами офіційного документу, а саме «Акт установлення і узгодження меж землекористування в натурі», що став підставою для приватизації земельної ділянки, співвласником якої є заявник ОСОБА_3 , отже протиправними діями заявнику заподіюється майнова шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння), що є очевидним та достатнім для визнання заявника потерпілим.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає постанови дізнавача ОСОБА_7 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо постанови прокурора про відмову в задоволені клопотання ОСОБА_3 ,, то відповідно до ст.36 КПК України, у прокурора дійсно відсутні повноваження зобов`язати дізнавача визнати заявника потерпілим. Разом з цим, в межах повноважень прокурора є розгляд клопотання про визнання потерпілим та прийняття мотивованої постанови про задоволення або відмову, чого зроблено не було. Тому слідчий суддя вважає наявною бездіяльність прокурора, яка виразилася в не розгляді клопотання заявника по суті.

Щодо бездіяльності дізнавача ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання ОСОБА_3 від 21.10.2024 року про визнання його потерпілим, то слідчий суддя вважає, що така бездіяльність знайшла своє підтвердження.

З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 , звернувся до дізнавача СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області 21.10.2024 року з клопотанням про визнання його потерпілим в даному кримінальному провадженні, при цьому виклав обставини, що свідчать про заподіяння йому майнової та моральної шкоди кримінальним правопорушенням. Зокрема вказав, що приватизація земельної сумісної ділянки ОСОБА_13 по АДРЕСА_1 відбулася з порушенням вимог закону, оскільки відсутня згода всіх співвласників земельної ділянки, але ОСОБА_13 підробив акт установлення і узгодження меж землекористування , що дало можливість йому приватизувати земельну ділянку. Такі дії обмежили всіх співвласників будинку і його зокрема у законному праві користуватися даною земельною ділянкою, чим заподіяли йому матеріальну і моральну шкоду.

З матеріалів скарги вбачається, що вказане клопотання не розглянуто дізнавачем на день розгляду скарги.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що скарга в частині скасування постанов дізнавача ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_6 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 , а також в частині визнання незаконною бездіяльність дізнавача ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання ОСОБА_16 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 55, 110, 220, 221, 303-310,369-372,376,392-395 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати постанови старшого дізнавача СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_7 від 28.03.2024, 30.03.2024, 20.04.2024 та постанову прокурора Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 02.05.2024 про відмову в задоволені клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілим в кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12024096180000055 від 22.02.2024 за ознаками ч.1 ст.358 КК України.

Визнати незаконною бездіяльність старшого дізнавача СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим від 21.10.2024 року.

Зобов`язати старшого дізнавача СД Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_5 розглянути клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілим від 21.10.2024 та повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілим від 26.03.2024, 28.03.2024, 01.04.2024, 18.04.2024.

В решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвалу не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя : ОСОБА_1