Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 342/221/26
Провадження № 1-кп/342/119/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Городенка клопотання прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025092090000015 від 01.08.2025 про обрання запобіжного заходу
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Глушків Городенківського району Івано-Франківської області, проживає та зареєстрована по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працювала на посаді начальника відділу освіти Городенківської міської ради, одружена, неповнолітніх дітей немає,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.209 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
ОСОБА_6
представник
потерпілої особи ОСОБА_7
в с т а н о в и в:
У провадженні Городенківського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.209 КК України
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло без дозволу прокурора чи суду у період доби з 23.00 год до 06.00 год на строк 60 діб з покладенням на обвинувачену обов`язків: прибувати на виклик прокурора, суду за вимогою, не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора ,суд щодо зміни місця проживання та/або місця роботи.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про можливість здійснити ОСОБА_4 спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 на момент вчинення злочину обіймала посаду начальника відділу освіти Городенківської міської ради, у зв`язку з чим має сталі службові та особисті зв`язки з свідками та може змусити останніх змінити свідчення на її користь. Слідчим суддею Городенківського районного суду ухвалою від 10.02.2026, яка залишена Івано-Франківським апеляційним судом без змін, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволено. Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в період доби з 23:00 год до 06:00 год з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду за вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд щодо зміни місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали до 10 березня 2026 року включно.
Обвинувачена заперечила щодо заявленого прокурором клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час. Просила звернути увагу суду на те, що стан її здоров`я є незадовільним: хворіє цукровим діабетом, що спричиняє втрату свідомості. Позбавлення можливості у нічний час доби звернутися за допомогою до лікаря, що є загрозою для її здоров`я. Також вказала, що обмежена у праві спускатися в укриття під час нічних тривог.
Захисники обвинуваченої заперечили щодо клопотання, про що висловились також письмово. Просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки процесуальна поведінка обвинуваченої є належною, вона хворіє та потребує постійної медичної допомоги, а вказаний запобіжний захід обмежує її у праві доступу до медичної допомоги. Вказали, що стороною обвинувачення не надано доказів про обґрунтованість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення.
Представник потерпілої особи щодо клопотання про обрання запобіжного заходу поклався на розсуду суду.
Також сторона захисту на підтвердження втрати обвинуваченою свідомості та неможливістю доступу до її житла, окрім як вибивання вхідних дверей, просили допитати свідка у судовому засіданні, який може підтвердити такі обставини.
Суд протокольною ухвалою відмовив у допиті свідка, оскільки долученими стороною захисту документами підтверджуються обставини стану здоров`я обвинуваченої, та остання пояснила суду щодо можливих наслідків її діагнозу, що судом враховується під час вирішення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
На переконання суду, ризики, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких вона обвинувачується є тяжкими злочинами, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі. З огляду на тяжкість ймовірного покарання, об`єктивно існує ризик переховування обвинуваченої від суду. Тому тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи викладене, ймовірний ризик переховування обвинуваченої від суду.
Щодо ризику впливу обвинуваченої на свідків, суд ураховує заперечення сторони захисту про отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, на стадії досудового розслідування, водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
На даний час судовий розгляд справи не розпочато, свідки не допитані, а тому ризик незаконного впливу на свідків є обґрунтованим.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, на стадії обрання запобіжного заходу питання про доведеність вини особи не вирішується, суд лише перевіряє наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім цього, метою обрання запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, що можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження.
Щодо доводів сторони захисту про стан здоров`я обвинуваченої, що перешкоджає доступу до медичних послуг, в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду, який вже переглядав ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зазначено про те, що заборона залишати житло виключно в нічний час (з 23:00 до 06:00) дозволяє підозрюваній вдень вільно відвідувати медичні заклади, а застосування домашнього арешту у нічний час жодним чином не обмежує законне право особи на виклик швидкої медичної допомоги та її екстрену госпіталізацію у разі раптового погіршення стану здоров`я у нічний час (зокрема, через діабетичну кому).
У судовому засіданні судом не встановлено перешкод для виклику медичної допомоги обвинуваченою у вказаний проміжок часу та неможливість скористатись допомогою сторонніх для виклику екстрених медичних служб.
Посилання на те, що обвинувачена мала випадок втрати свідомості, що вимагало вибивання дверей ззовні, не свідчить про те, що інший, більш м`який запобіжний захід, сприятиме доступу до медичної допомоги у кращий спосіб, адже обвинувачена жодним чином такого не позбавлена. Щодо доводів сторони захисту про неможливість скористатись можливістю самостійно доїхати до лікарні, суд зауважує, що сама ОСОБА_4 звернула у судовому засіданні увагу суду на те, що втратила свідомість через свій медичний стан (діабетичну кому) за кермом, що доводить небезпеку самостійного водіння обвинуваченою при погіршенні стану здоров`я.
З урахуванням встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому його етапі застосування запобіжного заходу до обвинуваченої є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення її належної процесуальної поведінки.
Застосований до обвинуваченої запобіжний захід є пропорційним.
Суд враховує доводи прокурора про тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень.
Разом з тим, суд зважає на те, що до обвинуваченої вже певний час застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який обмежував її право на вільне пересування у нічний час доби, процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв`язку з чим вважає за можливе зменшити період часу застосування нічного домашнього арешту, визначивши такий з 24.00 год до 05.00 год, та вважає, що такий зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Суд зауважує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, відомості про особу обвинуваченої, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам обвинуваченої, зокрема щодо доступу до медичних послуг та інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на даний час.
Крім того, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати на виклик прокурора, суду за вимогою, не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора , суд щодо зміни місця проживання та/або місця роботи.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 205, 331 КПК України,
у х в а л и в:
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити частково.
Обрати обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів - до 21 травня 2026 року із забороною залишати житло у період доби з 24:00 год до 05:00 год без дозволу прокурора, суду, за винятком випадків необхідності перейти в укриття у разі оголошення повітряної тривоги на території Івано-Франківської області.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки:
1) прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду за вимогою;
2) не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора, суд щодо зміни місця свого проживання та/або місця роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захисникам, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135048350, Городенківський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 23.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 342/221/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: