Ухвала суду № 135048323, 23.03.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/155/26

Судове провадження № 1-кс/938/92/26

УХВАЛА

про розгляд заяви про самовідвід

23 березня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Верховинського районного суду ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 за №42025092780000147,-

в с т а н о в и в :

згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026, на розгляд судді ОСОБА_1 передано заяву судді Верховинського районного суду ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 за №42025092780000147, про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України (справа №938/155/26, провадження №1-кп/938/69/26).

Заява про самовідвід мотивована тим, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026, їй передано на розгляд матеріали, які надійшли від Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.190 КУпАП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як на підставу для самовідводу суддя ОСОБА_3 посилається на те, що нею, як головуючим суддею Верховинського районного суду Івано-Франківської області, 09.03.2026, в межах справи про адміністративне правопорушення (справа №938/271/26, провадження №3/938/188/26) постановлялося судове рішення постанова від 09.03.2026, яким надавалася оцінка доказам, наявним у кримінальному провадженні за №42025092780000147 від 22.05.2025 року (справа № 938/155/26, провадження №1-кп/938/69/26), зокрема, пов`язаних з проведенням обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 , констатувалося відсутність постанови про закриття кримінального провадження в частині виявлення мисливської зброї, досліджувалася постанова від 08.12.2025 про залучення речових доказів. Крім цього, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення три одиниці гладкоствольної мисливської зброї визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, доля яких підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України. А тому, ці обставини викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи № 938/155/26, провадження №1-кп/938/69/26, у зв`язку із чим відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75, 80 КПК України підлягає усуненню від розгляду кримінального провадження.

Особа, яка заявила самовідвід, суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, пояснень не подала.

Інші учасники у судове засідання не прибули, клопотань не подали.

З урахуванням положень ст. 81 КПК України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 про самовідвід, за відсутності учасників судового розгляду.

В силу вимог ч.4 ст.107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Дослідивши заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відвід може бути заявлений, у тому числі, у разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Для відводу судді необхідно довести наявність обставин та фактів, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Тобто, сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним та підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу суддя, відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", враховує практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях вказував про те, що неупередженість судді має два аспекти. По-перше, суд має бути неупередженим у суб`єктивному плані, тобто жоден член суду не повинен мати будь-яких особистих упереджень. Припускається, що особиста неупередженість існує, якщо немає доказів протилежного. По-друге, суд має бути неупередженим з об`єктивної точки зору, тобто він повинен запропонувати достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів щодо цього. За цим критерієм слід визначити, чи існують, незалежно від поведінки судді, будь-які факти, які можна перевірити та які можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді. (див. рішення ЄСПЛ у справах "Білуга проти України", "Ветштан проти Швейцарії", "Грегорі проти Сполученого Королівства", "Кастільйо Альгар проти Іспанії").

Отже, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно із п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Отже, презумпція особистої безсторонності судді діє доти, доки не доведено протилежне. Тобто, суддя має заявити самовідвід від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.

Однак, на переконання суду в заяві не наведено обґрунтованих обставин, які б викликали сумнів у безсторонності судді ОСОБА_3 при розгляді цього кримінального провадження.

Дійсно, як встановлено, на даний час на розгляді у судді Верховинського районного суду ОСОБА_3 знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 за №42025092780000147 (№938/155/26, провадження №1-кп/938/69/26), одним із обвинувачених за яким є ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, а також за ч.1 ст.263 КК України - носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а саме: п`ятизарядного малокаліберного мисливського карабіна ТО3-17, N? 382651, калібру 5,6 мм (.22LR) промислового виробництва та боєприпасів до військової нарізної вогнепальної зброї - 5 (п?ять) гвинтівочно - кулиметних патронів калібру 7,62?51NATO із трасуючою кулею та 1 (одного військового 7,62-мм (7,62?39 мм) патрона центрального бою із звичайною кулею.

Також встановлено, що на розгляді судді Верховинського районного суду ОСОБА_3 знаходилася справа про адміністративне правопорушення №938/271/26, провадження №3/938/188/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_9 за ч.1 ст.190 КУпАП, а саме за зберігання без відповідних ОВС трьох одиниць мисливської голадкоствольної зброї марки Льєж кал 12 №695, ТОЗ-34Р К.12 Ф№ НОМЕР_1 , ТОЗ-БМ кал. 16 № НОМЕР_2 -1962 р.в.

З наведеного випливає, що об`єкти кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП, є різними, пов`язані виключно часом та способом їх виявлення та вилучення.

Однак, як вбачається із постанови від 05.03.2026 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення №938/271/26, провадження №3/938/188/26, провадження у справі відносно ОСОБА_9 за ч.1 ст.190 КУпАП закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення, встановленого ст.38 КУпАП.

При цьому, у вказаному рішенні суду не давалася оцінка законності проведення обшуку у кримінальному провадженні №42025092780000147, жодні докази не визнавалися недопустимим, факт наявності чи відсутності в діях ОСОБА_9 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП не встановлювався, суддею розглядалися питання, які не пов`язані із дослідженням обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Таким чином, суд вважає, що наведені суддею Верховинського районного суду ОСОБА_3 на обґрунтування заяви про самовідвід, обставини не містять підстав для відводу судді, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви про самовідвід судді Верховинського районного суду ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 за №42025092780000147 - відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_14