Ухвала суду № 135047060, 23.03.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1618/26

№ 1-кс/183/441/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України,

у с т а н о в и в :

До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій він просить визнати неправомірною бездіяльність слідчого, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді від 16.03.26; скасувати постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 17.03.2026 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, а також зобов`язати слідчого розглянути клопотання.

В обґрунтування поданої скарги зазначено, що у провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12026042350000249 внесене до ЄРДР 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України за заявою ОСОБА_3 . Скаржником при зверненні до органу досудового розслідування з заявою про злочин, було зазначено, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни та відповідно до довідки МСЕК потребує стороннього догляду. 03 жовтня 2025 року за місцем його мешкання членами робочої групи до складу якої входили: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були сфальсифіковані його відповіді надані шляхом анкетування. Вказані особи, зловживаючи службовим становищем, свідомо внесли неправдиві відомості до офіційних документів, що призвело до обмеження його прав на соціальну підтримку як особи з інвалідністю. Враховуючи, що ст. 55 КПК України визначає, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, скаржник подав таку заяву а також клопотання про допит його у якості потерпілого з урахуванням стану його здоров`я. 09 березня 2026 року слідчим у вказаному кримінальному провадженні винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим. 16.03.2026 року слідчим суддею скасовано постанову слідчого та зобов`язано повторно розглянути клопотання про допит в якості потерпілого за місце його проживання. 17 березня 2026 року слідчим винесено постанову якої відмовлено у задоволенні його клопотання. Відповідно до поданих скаржником документів, у слідчого були і є всі підстави для визнання заявника потерпілим у справі, тому як через підроблення офіційного документу, його позбавлено права на отримання певних соціальних пільг та виплат. Також, виходячи з обсягу, глибини і тривалості завданих йому душевних страждань, він вважає, що йому спричинено окрім матеріальної і моральну шкоду. Вважає, що слідчий у оскаржуваній постанові на надав відповіді на наступні питання: чому довідка МСЕК про потребу в догляд не є підтвердженням необхідності стороннього догляду та потенційної шкоди; чому факт відсутності виплат після візиту комісії не розцінюється як наслідок можливого підроблення; чому порівняльна таблиця не є достатнім аргументом на користь того, що шкода могла бути завдана саме через різницю.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися; скаржником подано заяву про розгляд його скарги за його відсутності з підтриманням вимог у повному обсязі; слідчим надані матеріали кримінального провадження.

Дослідивши підстави скарги та матеріали кримінального провадження № 12026042350000249 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, слідчий суддя приходить на наступних висновків.

Відповідно до положень статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим-особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування врегульовано статтею 306 КПК. Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України за заявою ОСОБА_3 . Короткий виклад обставин наступний: невстановлені особи здійснили підроблення документу, що у свою чергу призвело до обмеження прав на соціальну підтримку особи з інвалідністю ОСОБА_3 (ЖЕО № 5441 від 20.02.2026).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 , поданій у електронному вигляді та талону-повідомлення єдиного обліку № 5499 від 20.02.26 20 лютого 2026 року надійшла заява ОСОБА_3 про те, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни та відповідно до довідки МСЕК потребує стороннього догляду. 03 жовтня 2025 року за місцем його мешкання членами робочої групи до складу якої входили: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були сфальсифіковані його відповіді надані шляхом анкетування. Вказані особи, зловживаючи службовим становищем, свідомо внесли неправдиві відомості до офіційних документів, що призвело до обмеження його прав на соціальну підтримку як особи з інвалідністю.

23 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про допит його у якості потерпілого, який просить провести за місцем його реєстрації та фактичного перебування через стан його здоров`я. Вказане клопотання також подане електронною поштою.

25 лютого 2026 року за вих. № 85230 слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області направлений лист ОСОБА_3 , у якому посилаючись на наявність у провадженні слідчого відділу кримінального провадження за № 12026042350000249 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України за заявою ОСОБА_3 станом на день надання відповіді не встановлено обставин, які б свідчили про заподіяння йому моральної, фізичної чи майнової шкоди внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення. А також заплановано проведення його допиту у якості свідка. Щодо проведення його допиту за місце реєстрації та фактичного перебування, повідомлено, що допит проводиться за місцем досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Вважає доцільним проводити допит у службовому кабінеті за місцем проведення досудового розслідування для подальшого виготовлення друкованого протоколу допиту. Та посилається, що ОСОБА_3 не надано відповідних документів, що підтверджують його стан здоров`я, який унеможливлює його явку до органу досудового розслідування.

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Ухвалою слідчого судді від 03 березня 2026 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов`язано слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 23 лютого 2026 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

09 березня 2026 року слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 23 лютого 2026 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України винесено постанову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовлено. Підставою відмови вказано те, що з наявних у кримінальному провадженні матеріалів, не вбачається об`єктивних даних, які б вказували на спричинення ОСОБА_3 шкоди.

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого. Ухвалою слідчого судді від 16 березня 2026 року скаргу ОСОБА_3 задоволено. Скасувано постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України від 09 березня 2026 року, зобов`язано слідчого повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 23 лютого 2026 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

17 березня 2026 року слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 23 лютого 2026 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України винесено постанову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовлено.

Підставою відмови вказано, що «відповідно до п. 6 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року №1040, встановлено, що уповноважений орган протягом п`яти робочих днів, а у територіальних громадах, на територіях яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, протягом 30 робочих днів після отримання заяви організовує комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує соціальних послуг з догляду на професійній основі, за показниками згідно з додатком 2. Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, здійснюється мультидисциплінарною командою із залученням особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, або її законного представника. До складу мультидисциплінарної команди включаються фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник, соціальний менеджер, психолог. Мультидисциплінарну команду очолює фахівець із соціальної роботи або соціальний працівник, або соціальний менеджер, який відповідає за організацію роботи команди та підготовку висновку за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, що складається протягом одного робочого дня за формою згідно з додатком 2. Копія висновку надається особисто фізичній особі, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, або її законному представнику під час складання висновку або надсилається протягом одного робочого дня з дати складення висновку на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи, її законного представника. Висновок мультидисциплінарної команди може бути оскаржений протягом 30 робочих днів, зокрема у разі погіршення стану здоров`я особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі. Для цього необхідно звернутися до уповноваженого органу з письмовою заявою про проведення повторного комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб, особи, яка потребує надання соціальних послуг. У разі незгоди особи, яка потребує надання соціальних послуг, або її законного представника із новим висновком його можна оскаржити в судовому порядку відповідно до закону. Відповідно п. 1,3,4 додатку 2 до порядку «Показники, за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі» встановлено, що ступінь індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на професійній основі, визначається на підставі оцінки можливості виконання елементарних та складних дій. Ступінь залежності особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на професійній основі, від сторонньої допомоги визначається оптимальним для конкретної ситуації методом: опитування особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на професійній основі, членів її сім`ї, законних представників; здійснення фахівцями уповноваженого органу безпосереднього спостереження за особою, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на професійній основі. Застосування зазначених у таблицях 2 і 3 шкал передбачає, що в обраних позиціях повинні бути відображені реальні дії особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на професійній основі, за попередні 24-48 годин (у разі потреби оцінка проводиться за довший період). У зв`язку з викладеним слідчий дійшов висновку, що обставини, наведені у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , ґрунтуються виключно на твердженні про «сфальшовані» відповіді, надані ним під час анкетування в ході проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує соціальних послуг з догляду на професійній основі. Разом з тим слід зазначити, що члени мультидисциплінарної робочої групи не зобов`язані здійснювати комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи виключно на підставі відповідей заявника ( ОСОБА_3 ) та ухвалювати відповідний висновок лише за результатами анкетування, оскільки відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року №1040 існує визначена процедура проведення такого визначення, яка передбачає застосування показників, встановлених нормативним актом, та колегіальне ухвалення висновку командою фахівців. Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. На підставі вищевикладеного, у ході досудового розслідування, станом на теперішній час не встановлено обставин, які б свідчили про заподіяння заявнику ОСОБА_3 моральної, фізичної чи майнової шкоди внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення.

Щодо проведення допиту за місцем реєстрації та фактичного перебування, а саме за адресою: АДРЕСА_1 повідомляємо наступне: відповідно до ч. 1 ст. 224 КПК України, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. У зв`язку з проведенням досудового розслідування СВ Самарівським РВП ГУНП в Дніпропетровській області, який розташований за адресою: вул. О.Цокура, буд. 19, м. Самар, Дніпропетровської області, для проведення вказаної слідчої(розшукової) дії - допиту, а також встановлення повних, об`єктивних, відображуючи дійсність показань, які є джерелом доказів, а фактичні дані, що в них містяться доказами, виникає доцільність проведення допиту в службовому кабінеті для подальшого виготовлення друкованого протоколу допиту, а також можливих копій документів, які можуть бути надані або використані свідком під час допиту та виготовляються за допомогою службового пристрою для друку та копіювання документів. Під час подання клопотання ОСОБА_3 не було надано копій відповідних документів, що підтверджують стан його здоров`я, який унеможливлює явку до органу досудового розслідування. Окрім цього, зазначаємо, що у зв`язку з наявною ситуацією, яка потребує забезпечення безпеки учасників слідчої (розшукової) дії, проведення допиту є доцільним виключно у службовому кабінеті.»

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, при цьому вказані заявником обставини щодо не проведення під час досудового розслідування кримінального провадження ряду слідчих дій не спростовані. Згідно до ч. 2 ст. 220 КПК України - про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Слідчим в обґрунтування відмови у визнанні ОСОБА_3 потерпілим зазначено, що члени мультидисциплінарної робочої групи не зобов`язані здійснювати комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи виключно на підставі відповідей заявника ( ОСОБА_3 ) та ухвалювати відповідний висновок лише за результатами анкетування, оскільки відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року №1040 існує визначена процедура проведення такого визначення, яка передбачає застосування показників, встановлених нормативним актом, та колегіальне ухвалення висновку командою фахівців. А тому, у ході досудового розслідування, станом на теперішній час не встановлено обставин, які б свідчили про заподіяння заявнику ОСОБА_3 моральної, фізичної чи майнової шкоди внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення.

Разом із цим слідчий судді не погоджується з такими доводами слідчого, оскільки надання статусу потерпілого у справі залежить у першу чергу від доведеності заподіяння особі шкоди.

Системне тлумачення ст. 55 КПК України та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова не вмотивована належним чином, оскільки відсутні посилання на очевидні та достатні підстави, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення вказувалось, що ОСОБА_3 , внаслідок протиправних, на його думку, дій членів робочої групи було завдано шкоди у вигляді обмеження його прав на соціальну підтримку як особи з інвалідністю внаслідок війни. А відтак, висновок слідчого про те, що відсутні докази, які указують на спричинення матеріального збитку, суперечить змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення та не враховує наявні у заяві про злочин аргументи щодо спричинення ОСОБА_3 шкоди.

У постанові відсутні посилання на матеріали досудового розслідування в тій частині, які б давали підстави прийти до висновку про існування очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій статті 55 КПК України.

Наведені обставини дають підстави слідчому судді для скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 17 березня 2026 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 20.02.2026 року за № 12026042350000249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.

Згідно зі ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги в частині скасування постанови слідчого від 17.03.2026 року та зобов`язанняповторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 23 лютого 2026 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні.

Щодо вимог скарги про визнання неправомірною бездіяльності слідчого, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді, то слідчий суддя приходить до наступного.

Так, згідно із ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування -потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

З наведеного вбачається, що процесуальним законом визначений вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування. Предметом оскарження у вказаній частині скарги є не один із видів бездіяльності слідчого та прокурора, передбачених ч. 1 ст. 303 КПК України, а бездіяльність щодо невиконання ухвали слідчого судді про зобов`язання вчинити певні дії, оскарження якої не передбачено нормами КПК України, натомість чинним законодавством чітко визначено обов`язковість судових рішень та передбачено у ст. 382 КК України кримінальну відповідальність за умисне їх невиконання.

Згідно із ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

А тому підстави для задоволення скарги в цій частині відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України від 17 березня 2026 року, зобов`язавши слідчого повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 23 лютого 2026 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12026042350000249 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

В іншій частині скарги відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1