Рішення № 135046420, 23.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 219/12916/21

2/212/2563/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання Хімченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАХМУТ - ЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАХМУТ - ЕНЕРГІЯ» звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплової енергії. Мотивуючи свою заяву тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (далі ТОВ «Бахмут-Енергія»), яке має ліцензію на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії № 304 від 14 вересня 2012 року, в період з грудня 2009 по листопад 2021 року здійснювало постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 , де відповідачки є власниками квартири, тобто були споживачем теплової енергії. Між ТОВ «Бахмут - Енергія» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 20.02.2018 року укладено договір на погашення заборгованості № П-1180/1180, відповідно умов якого відповідачки визнали заборгованість станом на 20.02.2018 року в розмірі 8 493.26 гривень. Відповідачі ухиляються від сплати за надану теплову енергію, то для захисту порушених прав ТОВ «Бахмут-Енергія» як постачальника теплової енергії, просив суд стягнути солідарно борг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача за теплову енергію за період з грудня 2009 року по листопад 2021 року у сумі 36 458.64 грн та витрати на оплату судового збору у сумі 2270 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року позовну заяву було прийнято в провадження судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна Ігоря Борисовича, для розгляду за підсудністю, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації місця проживання як внутрішньо переміщеної особи, а також у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не подали, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них не надходило.

Враховуючи згоду представника позивача, що викладена у її письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. 11, 15 ЦК України).

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджено інформаційної довідки № 282380784 від 02.11.2021 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 7-7 зворотній).

Актами про подачу електроенергії підтверджено надання позивачем послуг з постачання електроенергії, зокрема до будинку АДРЕСА_2 (а.с. 9-11 зворотній).

На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.

Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.

На підставі п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.

Приписами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг.

Між ТОВ «Бахмут - Енергія» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 20.02.2018 року укладено договір на погашення заборгованості № П-1180/1180, відповідно умов якого відповідачки визнали заборгованість станом на 20.02.2018 року в розмірі 8 493.26 гривень (а.с. 8).

За правилами статті 626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення,зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім,якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них,а друга сторона наділяється лише правом вимоги,без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто,якщо інше не встановлено договором або законом,не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ст. 527 ЦК України).

Приписами частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з грудня 2009 року по листопад 2021 року обліковується заборгованість 36 458.64 гривень (а.с. 5-6 зворотній).

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано, правом відзиву не скористалися, власного розрахунку заборгованості до суду не надали.

Правильність нарахувань заборгованості з наданих відповідачам послуг з опалення підтверджується рішеннями виконкому Бахмутської міської ради за спірний період.

Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що розмір несплачених споживачами послуг з теплової енергії підтверджено відповідними тарифами та розрахунком позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що заявлені та підтвердженні в судовому засіданні позовні вимоги ТОВ «Бахмут-Енергія» підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу з наданої теплової енергії в сумі 36 458.64 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст.525, 625, 901, 903 ЦК України, , ст. ст.16, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАХМУТ - ЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАХМУТ - ЕНЕРГІЯ» суму заборгованості по оплаті за теплову енергію за період з грудня 2009 року по листопада 2021 року у розмірі: 36 458.64 гривень.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАХМУТ - ЕНЕРГІЯ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270 гривні 00 копійок, тобто 1135 гривень з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», ЄДРПОУ 34776960, юридична адреса: м. Бахмут, вул. Зелена 41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання як внутрішньо переміщена особа зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання як внутрішньо переміщена особа зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2

Повний текст рішення складено 23.03.2026 року.

Суддя: І. Б. Чайкін