Рішення № 135046381, 17.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/445/26

2/212/2321/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В :

В січні 2026 року позивач Акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль (далі - АТ Криворізька теплоцентраль) звернулось до суду із вказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ Криворізька теплоцентраль за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України Про житлово-комунальні послуги, Про теплопостачання, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року зобов`язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів. Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_1 . Позивачем належним чином виконано свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, відповідачі внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу мають заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2025 року у розмірі основного боргу 24233,87 грн., плата за абонентське обслуговування становить 389,04 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів, а також зв`язку із невиконанням відповідачами обов`язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останніх суму інфляційних витрат у розмірі 3992,82 грн., 3% річних у розмірі 1178,86 грн., пеню у розмірі 1388,94 грн., а також судові витрати.

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Вершиніної О.М. про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 надіслано копію позовної заяви з додатками разом з ухвалою про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляв.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вершиніної О.М. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що відповідно до Акту від 26 березня 2012 року виданого Криворізьким підприємством теплових мереж Криворіжтепломережа у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було установлено автономне опалення, акт пломбування газового лічильника - 30.11.10. Підтвердженням наявності газового обладнання в квартирі за вищевказаною адресою є Акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 01 грудня 2010 року, а також наявність паспорту на газовий лічильник ВІЗАР. Підтвердженням правомірного відключення від систем теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 є погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому міськради у якому прямо зазначається, що відключення було погоджено при умові влаштування альтернативного джерела опалення, що і було зроблено відповідачами. Також у узгодженні зазначається, що для виконання автономної системи необхідно отримати: технічні умови в AT Криворіжгаз та проект, розроблений проектною організацією. У наявному робочому плані від 2010 року виданого ЧП Проекттепломонтаж наявні Технічні умови на проектування газозабезпечення та встановлення автономного опалення в квартирі за вищеозначеною адресою № 04/2949 від 15 вересня 2010 року, які були видані відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Криворіжгаз. Відповідачами було виконано всі умови, щодо правомірного відключення від центрального теплопостачання до квартири за вищевказаною адресою, а тому починаючи з 2010 року вставлене автономне опалення. Натомість АТ Криворізька теплоцентраль здійснює нарахування за послуги, які фактично за вказаною адресою не надаються, а отже такі дії є безпідставними та утворюють заборгованість яка не відповідає дійсному стану речей. Жоден нормативно-правовий акт України не містить положень, які зобов`язували б власників сплачувати за послуги централізованого опалення, які ними не були фактично спожиті, у розмірі вартості потенційно наданої послуги. Таким чином, обов`язок зі сплати виникає лише у разі фактичного отримання споживачем відповідних послуг. Натомість, незважаючи на всі вищезазначені факти та норми, і на те що встановивши автономне опалення відповідачі перестали користуватися послугами з надання теплової енергії, а відтак підстави для здійснення нарахувань за комунальні послуги за теплопостачання - відсутні, АТ Криворізька теплоцентраль продовжує здійснювати нарахування плати по особовому рахунку за постачання теплової енергії до квартири. Крім того, позивачем було порушено встановлений законом строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до суду 18 грудня 2026 року, а тому позовна давність за вимогами позивача охоплює період, що розпочинається з 18 грудня 2023 року і будь-які вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2021 року по 17 грудня 2023 року включно виходять за межі трирічного строку позовної давності. Жодних дій, які б свідчили про переривання або зупинення перебігу позовної давності з боку відповідачів не вчинялося. На підставі вищевикладеного, просила залишити позовну заяву без задоволення.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Цією ж Постановою встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, в редакції від 22.11.2005 року, визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під`їзду) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП. Порядком установлено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на той фак, що начебто погодження на відключення його квартири від системи централізованого опалення було видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської ради 01.12.2005 року, тобто до того, як виконкомом було створено комісію з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Якщо погодження і було отримано, але ж відповідно до наданих відповідачем документів, саме відключення відбулося в 2012 році, а пунктом 1.3 Порядку встановлено, що дія цього Порядку не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком (та відповідно поширюється на власників приміщень, які не були відокремлені від системи централізованого опалення на дату набрання чинності Порядком). Квартира Відповідача не була відокремлена від системи централізованого опалення на дату набрання чинності Порядком, а тому на нього розповсюджується дія останнього. Чинне в Україні законодавство передбачає імперативний порядок відключення споживача від системи централізованого опалення, що свідчить про те, що єдиним належним та допустимим доказом відключення квартири від системи централізованого опалення є відповідний акт про відключення встановленого зразку, який є затвердженим постійно діючою міжвідомчою комісією. Наданий Акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання не є встановленого зразку та не містить інформації про номер та дату протоколу міжвідомчої комісії, яким затверджено відповідний акт про відключення. Враховуючи недоведеність факту законного відключення квартири відповідачів від системи централізованого опалення, вважають, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства Криворіжтепломережа до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль передано об`єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Згідно Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03 вересня 2013 року за № 532, ДП Криворізька теплоцентраль доручено прийняти функції забезпечення теплової енергією (опалення та гаряче водопостачання) від КПТМ Криворіжтепломережа у Довгинцевському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста, прийняти на балансовий облік об`єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і вказана квартира перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль, відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2021 року по жовтень 2025 року становить 24233,87 грн.

Відповідно листа Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 29 квітня 2005 за № 1399/8, управління погоджує ОСОБА_2 відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 за умови влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов в АТ Криворіжгаз та проекту, розробленого проектною організацією. Також зазначено, що монтаж повинна виконати спеціалізована організація відповідно до проекту, після влаштування автономного опалення та опломбування газового лічильника звернутися до для розірвання договору на постачання теплової енергії до КП Криворіжтепломережа.

У 2010 році на замовлення ОСОБА_2 ПП Проекттепломонтаж розроблено робочий проект щодо встановлення автономного опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

15 вересня 2010 року ВАТ по газопостачанню та газифікації Криворіжгаз надано ОСОБА_2 технічні умови на проектування газопостачання встановлення автономного опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту № б/н від 26 березня 2012 року, складеного представником Криворізького підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_2 , при обстеженні приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що мається видимий розрив на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, система гарячого водопостачання демонтована. У приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника від 30.11.10 року.

Згідно Акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту № б/н від 09 грудня 2010 року, складеного комісією Криворіжгаз прийнято в експлуатацію газифікований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , дозволено здійснити врізку та пуск газу.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин, врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої).

Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно із частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил)

Згідно із пунктом 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок № 4, втратив чинності з 17 вересня 2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядком № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою.

Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 29.04.2005 року №1399/8, ОСОБА_2 отримала від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради погодження на відключення від теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

На момент отримання даного погодження чинними були Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення № 1497 від 30 грудня 1997 року, відповідно до пункту 9 яких, у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж.

Отже, наданими відповідачем доказами підтверджено, що відповідач виконав умови погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради на відключення від теплопостачання належної йому квартири, а отже відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки таке відключення було проведено у порядку встановленому законодавством. Крім того, з 19 вересня 2019 року Порядок №4 взагалі втратив чинність, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи представника позивача в цій частині щодо самовільного відповідачів від мереж опалення.

Оцінюючи доводи представника позивача про те, що фактичне відключення відповідачів відбулось 2012 році, тобто після внесених змін до Порядку №4, які унеможливлювали відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку, суд зазначає наступне.

АТ «Криворізька теплоцентраль» стало виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку відповідачів з 01.10.2013 року, тоді, як автономне опалення в квартирі відповідачів було встановлено ще в грудні 2010 року, при цьому відсутність інформації щодо облаштування автономного індивідуального опалення за адресою відповідачів та зняття з обліку при передачі від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» об`єктів теплопостачання, зокрема, в Покровському районі м.Кривого Рогу, не є виною відповідачів.

Крім того, згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На час початку процедури по встановленню індивідуального автономного опалення квартири була чинною постанова Кабінету Міністрів України № 1497 від 30 грудня 1997 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», яка надавала право споживачу відмовитися від послуги та відключитися від системи центрального опалення (п.9), однак, чинним на той час законодавством не було передбачено чіткого механізму та порядку відключення споживача від централізованого опалення.

Таким чином, суд вважає, що процедура відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком №4 від 22.11.2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася 29.04.2005 року, тобто з дня отримання ОСОБА_2 погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 і завершилась 26 березня 2012 року складенням акту, яким встановлена наявність видимого розриву в системі централізованого опалення, гарячого водопостачання та встановлення у квартирі автономного опалення, який був підписаний відповідачем ОСОБА_2 , а також представником КПТМ «Криворіжтепломережа» Ковальовою І.І.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наданими позивачем доказами не доведено факту надання відповідачам своїх послуг з опалення та гарячого водопостачання у спірний період, а також не доведеного жодного порушення прав позивача діями відповідачів, в тому числі щодо відключення від централізованого опалення,

Натомість наданими відповідачем доказами доведено, що відповідачі не користуються послугами з централізованого постачання теплової енергії з 01.12.2010 року, а тому у них відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період, оскільки фактично ці послуги ними отримані не були.

Таким чином, відповідачами доведено той факт, що за місцем їх проживання, з 01.12.2010 року і по теперішній час, не здійснюється централізоване опалення у зв`язку із встановленням автономного опалення, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.264, 526, 625 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-83,141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль, код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 23 березня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко