Ухвала суду № 135046373, 23.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/248/26

2/212/2211/26

У Х В А Л А

іменем України

23 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу, ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до БАХМУТСЬКОЇ МІСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про визнання права власності на квартиру та банківський вклад в порядку спадкування за законом,-

встановив:

Адвокат Туру В.Г., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42.5 кв.м, жилою площею 26,30 кв.м., в порядку спадкування за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на банківський вклад відповідно до договору № SAMDNWFD0071038633201 від 15.02.2016 року у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» у розмірі 60000,00 грн. з урахуванням процентів, нарахованих на суму депозиту на день виплати вкладу, в порядку спадкування за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Суд також звертає увагу на те, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна),і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно достатті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна(акта оцінки майна)від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах)оцінки майна,що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1ст. 9 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна,і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна,порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами)оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви матеріалах не міститься звіт про оцінку майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір.

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

З 01 січня 2026 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2026 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру та право власності на банківський вклад, зазначені вимоги є вимогами майнового характеру, а відтак ціна позову визначається загальною сумою дійсної вартості всього майна.

Проте, в позовній заяві відсутня ціна позову з вимог майного характеру про визнання права власності на майно в порядку спадкування, до позовної заяви також не долучені документи, зі змісту яких можна визначити дійсну вартість майна станом на день звернення з позовом, право власності на яке просить визнати за ним позивач, що не дає можливості суду самостійно обрахувати ціну позову.

Отже, позивачу необхідно зазначити ціну позову, яка обраховується загальною сумою дійсної вартості майна, право власності на яке просить за ним визнати позивач.

Крім того, нормами ч. 9 ст. 185 ЦПК України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви адвокат Туру В.Г. долучила квитанцію про сплату судового збору від 21.02.2025 в сумі 1211,20 грн.

Беручи до уваги викладене, позивачу слід надати звіт про оцінку майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42.5 кв.м, жилою площею 26,30 кв.м.,

зазначити ціну позову з вимоги майнового характеру та доплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на те, що представник позивача подала позов, який не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, не оплачений судовим збором у передбаченому законом розмірі, не підтверджено зарахування сплачених коштів до державного бюджету, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати строк, достатній для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до БАХМУТСЬКОЇ МІСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про визнання права власності на квартиру та банківський вклад в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення виявлених недоліків строк, що не перевищує десяти календарних днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна