Ухвала суду № 13504592, 13.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-553/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-553/10/2570

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Чаку Є.В.,

при секретарі: Корж В.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Прокуратури в Чернігівській області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області та Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»до Державної податкової інспекції у Семенівському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокуратура в Чернігівській області та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просили суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно зясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2009 року за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 31.05.2009 року, на основі якї було складено акт № 406/23/33684523 від 05.10.2009 року.

Згідно вказаного акта, позивачем було порушено: п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97), внаслідок чого було завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на 216357, 00 грн.; та абз. «а»п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97, внаслідок чого було занижено суму бюджетного відшкодування на 83993, 00 грн. за травень 2009 року.

За висновками зазначеними в акті перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000772300/0/1976/23 від 16.10.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 216357, 00 грн.; № 0000782300/0/1975/23 від 16.10.2009 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 83993, 00 грн.

У відповідності до п.1.8 Закону № 168/97 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні місяці 2009 року позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування частину суми від`ємного значення податкового кредиту, який сформований у попередніх податкових періодах у розмірі 309000, 00 грн.

Порядок формування сум бюджетного відшкодування регулюється п.7.7 ст.7 Закону № 168/97.

Так, згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97).

Таким чином, платнику податків надано право на формування бюджетного відшкодування у межах сум сплачених ним зобов`язань з ПДВ у попередніх податкових періодах, не обмежуючи останнього у кількості таких періодів.

Колегія суддів відзначає те, що відповідачем у своєму акті перевірки жодним чином не відображено того, що заявлені позивачем у податкових деклараціях суми податкового кредиту не підтверджені податковими накладними або іншими первинними документами.

Так, згідно п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту та докази, надані ним щодо здійснення оплати ПДВ у вартості товарів та послуг, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність висновків відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування позивачем.

Доводи апеляційних скарг висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає правомірними дії відповідача, а висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Прокуратури в Чернігівській області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області та Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 17.01.2011 року