Рішення № 135045432, 23.03.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4123/25

Провадження 2/442/69/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Медведика Л.О.,

за участю секретарів Далявської Л.І., Чолавін Н.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Булькевича А.В., ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Шияна М.В.,

свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції позовну заяву ОСОБА_5 до ПАТ «Львівобленерго», за участю третьої особи ТОВ «Парк Природи» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ПАТ «Львівобленерго» відновити електропостачання до будинку позивача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до межі балансової належності електромереж до контактних з`єднань кабелю на опорі, що знаходиться безпосередньо біля будинку споживача ОСОБА_5 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 4621286500:03:000:0101 згідно Технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок №81/08 від 05.05.2008р.; стягнути з ПАТ «Львівобленерго» на користь позивача заподіяну їй матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 985 705,10грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що будинок позивачки був приєднаний до електричних мереж на підставі технічних умов та договору про користування електричною енергією. Однак, у подальшому працівниками відповідача було змінено схему електропостачання та встановлено прилад обліку на значній відстані від будинку. У 2023 році електропостачання до будинку припинилося, а відповідач не вживає заходів для його відновлення.

За відсутності електроенергії позивачка була змушена придбати обладнання для автономного електроживлення, що спричинило значні матеріальні витрати та моральні страждання.

Ухвалою суду від 03.06.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

У відзиві представника відповідача адвоката Булькевича А.В від 03.07.2025 року він просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін визначена на контактних з`єднаннях кабелю на опорі №70 ПЛ-0,4 кВ Л-1 від ТП-549, яка у подальшому була перенумерована на опору №47. Саме до цієї точки відповідач забезпечує розподіл електричної енергії.

За твердженням відповідача, опора з номером «70», розташована навпроти будинку позивачки, не перебуває у його власності та належить до мереж бази відпочинку, яка живиться від іншої трансформаторної підстанції ТП-550-20, що належить ТОВ «Парк Природи».

Відповідач також зазначає, що комерційний облік електричної енергії здійснювався лічильником ЛТЕ-1.03Т №8880220, а з 2023 року лічильником NIK 2301 №13229019, встановленим у тому ж місці. При цьому відповідач вказує, що мережі від опори №47 до будинку позивачки перебувають на балансі самої позивачки, і саме споживач зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан своїх електроустановок.

Від позивача 08.07.2025 року подано відповідь на відзив, в якому викладено пояснення, міркування та аргументи, щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення, вважає відзив необґрунтованим та таким, що жодним чином не спростовує викладені в позові аргументи на користь його задоволення з підстав викладених у відповіді на відзив.

11.07.2025 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у ньому.

Ухвалою суду від 21.07.2025 року залучено до справи як третю особу ТОВ «Парк природи» (Львівська область, Дрогобицький район, с. Майдан, вул. Шевченка, 95, ЄДРПОУ 45103710) та встановлено третій особі десятиденний строк для подачі суду пояснень щодо позову або відзиву.

05.10.2025 року представником третьої особи подано відзив на позовну заяву, та позов третьої особи із самостійними вимогами, з клопотанням про поновлення строку на їх подання.

Ухвалою суду від 05.10.2025 року відмовлено у поновлені строку для подання відзиву та позову третьої особи.

Представником третьої особи 17.11.2025 року подано пояснення третьої особи щодо позову, у яких той заперечує проти задоволення позову, оскільки відновлення електропостачання до опори, біля будинку споживача є фактично вимогою про підключення до мереж, які є приватною власністю товариства. Вказує, що опора, яка знаходиться навпроти ділянки позивачки і на якій присутній номер «70», належить до мереж ТОВ «Парк природи» та заживлена від його підстанції ТП-550-20, а опора, яка за Технічними умовами та Договором про користування встановлювала межу балансової належності, відноситься до ПЛ-0,4 кВ Л-1 від ТП-549.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року повернуто позов третьої особи ТОВ «Парк Природи» від 05.10.2025 року.

В судовому засіданні представник позивача Шнир О.Б. додатково наголосив, що його довірительці були видані технічні умови на електропостачання, визначена точка приєднання на межі балансової належності на опорі. Ця межа знаходиться на опорі біля будинку позивачки, яка згідно Протоколу огляду і фотосвітлин позначена червоною фарбою за №70. Приєднання проводилось Бориславським РЕМ, кабелем довжиною 20-30м. згідно ТУ, за довший позивачка не платила.

Перейменування опор спростовується паспортом електричної лінії, за яким насправді відбувалося відновлення нумерації. Крім того, опори під одним номером зазначаються то як дерев`яні, то як бетонні. Лінії і опори не належать ТзОВ «Парк природи», бо при продажі від первісної юридичної особи вони в Договорі не значилися. Попередній власник також їх не встановлював. Тому Договір про їх набуття за Договором купівлі продажу від попереднього власника є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок.

Працівниками ЛОЕ без повідомлення було перенесено електролічильник значно далі від будинку та встановлено поруч із лічильником ТзОВ «Парк природи». Після цього, позивачка іще деякий період могла користуватися електричною енергією. А потім без попередження електропостачання припинилось. Позивачка мусила за власний рахунок компенсовувати ці втрати.

З посиланням на ст.16 ЗУ «Про захист прав споживачів» просив стягнути матеріальну шкоду, яка виявилась у припиненні послуг із надання електроенергії та збитки, цим спричинені. Також просив задоволити стягнення моральної шкоди, яка виявилась у припиненні послуг та відмові у їх відновленні; зникненні базових умов побуту та конституційного права на відпочинок.

Представник відповідача ПрАТ «Львівобленерго» (далі -ЛОЕ) - Булькевич А.В. заперечив щодо задоволення позову, зазначивши, що точка підключення позивачки не змінювалося. Ключова вимога позивачки підключення від опори №70. Таке встановлено згідно паспорту лінії, викопіювання плану Держгеокадастру. Вартість підключення становило приблизно 4000 гривень, де було включено монтаж і підведення кабеля до щитової будинку.

Заживлення було здійснено до лічильника, а далі підземним кабелем. При цьому, ЛОЕ жоден підземний кабель не встановлювало, кошторису на проведення та закопування такого, протяжністю 600 метрів не було. Кабель пошкоджено на території бази відпочинку ТзОВ «Парк природи» і це зона відповідальності позивачки.

Позивачем доводиться інше, тільки з аналізу протоколу огляду і фото світлин, де опора позначена червоною фарбою за №70. Насправді опори пронумеровано за паспортом повітряної лінії. За Договором, підключення позивачки здійснено від трансформаторної підстанції ТП-549 на опорі №70 і це не оспорюється сторонами. Ця опора перейменована з №70 на №47 і знаходиться на відстані 600 метрів від будинку і саме від цього місця теж несе відповідальність позивачка.

ТзОВ «Парк природи» заживлена від власної підстанції ТП-550. До цієї підстанції третя особа ніколи підключена не була.

Опора напроти будинку позивачки належить ТзОВ «Парк природи» і заживлена від ТП-550, а трьохстороннього договору ніколи не укладалось.

Таким чином виходить, що позивач просить під`єднати її до мереж, які не належать до відповідальності ЛОЕ. Опора біля будинку не має відношення до схеми обліку ЛОЕ, схеми повітряної лінії Астор додані до відзиву.

Отже, відсутній такий елемент відповідальності як вина, оскільки ЛОЕ не несе відповідальність за шкоду заподіяну у межах балансової відповідальності позивачки.

Представник третьої особи ТзОВ «Парк природи» - Шиян М.В., наголосив, що позивачка подала позов, щодо забезпечення електроенергією належної їй комерційної нерухомості, а тому справу повинен розглядати місцевий господарський суд, а дане провадження повинно бути закрито, або відмовлено в позові. До позову не долучено доказів, що за вказаною адресою є житловий будинок. Це інша нежитлова нерухомість, це профілакторій. Він не належить до об`єкта побутового користування. В технічних умовах вказано житловий будинок по АДРЕСА_1 але йому не присвоювалась адреса.

Підтримав позицію відповідача, що опора №70 живиться від ТП-549, а опора біля житлового будинку живиться від ТП-550 - інша.

По проектній документації будинок підключений повітряною лінією, а не підземним кабелем.

В поясненнях представника третьої особи Шияна М.В. наголошувалося в судовому засіданні з посиланням на подані ним докази, що опори та лінії електропередач, що проходять вздовж бази відпочинку до будинку позивачки є власністю саме ТОВ «Парк Природи». Такі твердження ґрунтувались на Договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2023 року та Акті приймання-передачі до Договору від 02.03.2023р., за якими ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат передав у власність ТОВ Парк Природи об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , серед яких зовнішні та внутрішні електромережі, а також кабельні лінії зв`язку с. Крапивники-Майдан.

Представником позивача згаданий Договір називався нікчемним з огляду на те, що у Договорі купівлі-продажу майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.06.2002р., укладеного між ВАТ «Дрогобицький долотний завод» та ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» в п.1.1. відсутнє таке майно, як зовнішні та внутрішні електричні мережі, кабельні лінії зв`язку с.Крапивники-Майдан. В Акті приймання-передачі будівель, споруд, приміщень та майна бази відпочинку «Ватра» від 19.06.2002р. і в Додатку №1 до наведеного Акту в переліку майна, яке передано за наведеним вище Договором та Актом також відсутнє таке майно, як зовнішні та внутрішні електричні мережі, кабельні лінії зв`язку с.Крапивники-Майдан. Тобто, що Продавець на час укладення Договору з третьою особою не міг мати у власності майно, яке не купував у попереднього Продавця чи сам не набував після цього.

При цьому, представник третьої особи заперечував можливість суду приймати згадані вище Договори та Акти до уваги, позаяк вони були додані до позовної заяви третьої особи, що була повернута судом.

Зрештою наголошував, що за умов оскарження ухвали суду про повернення позову третьої особи ТОВ «Парк Природи» від 05.10.2025 року в апеляційному порядку, суд першої інстанції був зобов`язаний на виконання пунктів 15.10), 15.12) Перехідних положень ЦПК України зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження.

Свідок ОСОБА_4 будучи допитаним в судовому засіданні пояснив суду, що позивачка являється дружиною його колеги. В домі були 2 бойлера, холодильник, мікрохвильова, кавомашинка та телевізор. В один момент, можливо, коли вони разом сім`ями приїхали туди на уік-енд він довідався, що обрізано подачу електроенергії. Зі слів ОСОБА_5 це було зроблено працівниками енергетиками. З цього часу вона тяжко переживала. Вони припинили туди їздити. Щоб якось налагодити побут, нею було закуплено панелі та генератори. Однак панелі давали обмежену можливість електроспоживання навіть улітку. Відтак, моральний стан позивачки не покращився.

Свідок ОСОБА_3 будучи допитаним в судовому засіданні пояснив суду, що позивачка є його дружиною. На момент купівлі будинку приблизно в 2003 році енергія подавалась від стовпа поблизу будинку. Подружжям було виготовлено Технічні умови й замінено лічильник всередині. Пізніше доставили додатковий зовнішній лічильник. ТУ по Договору приєднання, якщо і підписувала то дружина. Старий лічильник також залишився висіти. Так тривало аж до 2023 року: працівники ЛОЕ знімали покази, вони сплачували кошти і все було нормально.

В 2023 році надійшов лист від ТОВ «Парк природи», підписаний людиною, повноваження якої були невідомі. Далі підходив ОСОБА_6 і пропонував йому продати цей будинок. Свідок відмовився. Тоді цей чоловік пригрозив, що будуть вжиті адміністративні санкції. Потім, десь січень-лютий 2024 року, представники ЛОЕ від`єднали зовнішній лічильник від стовпа. З того часу немає енергії. Встановлені панелі не можуть забезпечити нормального електропостачання.

Дружина сповнена переживаннями із-за цього. Писала по різних інстанціях, дзвонила і це все доводить її до істеричного стану.

Електроопори йдуть вздовж дороги загального користування до їх будинку і далі за ним.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників, та допитавши свідків, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

З організаційних моментів. Насамперед суд вказує на те, що погоджується з позицією адвоката Шияна М.В. щодо неможливості прийняття до уваги Договорів купівлі-продажу та актів прийому-передачі бази відпочинку позаяк вони були додані до позовної заяви третьої особи, що була повернута судом; сприймає її задля прикладу дотримання процесуального порядку. А відповідно й відкидає усі доводи з цього приводу сторони позивача й не проводить їх аналіз.

Позиція адвоката Шияна М.В. щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі до перегляду ухвали про повернення позову третьої особи в порядку апеляційного провадження є хибною. Пункт 15.10) Перехідних положень ЦПК України містить вийняток «крім ухвал про повернення позову третьої особи».

Інші позиції цього представника отримали свою оцінку та мотивацію при їх вирішенні судом протокольно або із виготовленням письмових ухвал. Тому зупинятись на них додатково є зайвим.

Судом встановлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 4621286500:03:000:0101 та будинок відпочинку площею 124,3 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Приєднання до електричних мереж будинку позивача №95 за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось згідно Технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок №81/08 від 05.05.2008р. Згідно п.5 наведених Технічних умов точка підключення до мереж відповідача передбачена на опорі №70 від ПЛ-0,4кВ Л-1 від ТП-549 по АДРЕСА_1 .

Техумови приєднання до електричних мереж електроустановок проводились Бориславським РЕМ ВАТ «Львівобленерго», позивачу Бориславським РЕМ виставлено Рахунок-фактура №204/6/05/2008 від 06.05.2008р. на суму 5738 грн. за послуги з приєднання до електромереж, позивачем наведений рахунок оплачено згідно Квитанції №ПН201 від 08.05.2008р.

Цим же Бориславським РЕМ ВАТ «Львівобленерго» розроблено Робочий проект №81/08 «Під`єднання житлового будинку ОСОБА_5 у с.Майдан до діючих електромереж ВАТ «Львівобленерго» кабелем 0,4 кВ. підвішеному на тросі». Згідно Розділу 1 «Пояснювальна записка до робочого проекту» в п.1.2. «Технічна частина» наведеного Робочого проекту зазначено, що: «Робочим проектом передбачається будівництво повітряно-кабельної лінії 0.4 кВ, від опори №70 існуючої ПЛ-0.4кВ Л-1 від ТП-ТП-549 до шафи обліку зовнішнього встановлення, змонтованої на стіні житлового будинку. Вимоги до траси кабельної лінії (перекидки): 1) Будівельна довжина кабельної перекидки від опори до кріплення на стіні будівлі для ІІ-ІІІ районів з ожеледі не може перевищувати 20 м, а для IV та особливого районів - 15 м.». В п.1.3. «Шафа обліку зовнішнього встановлення» передбачено, що: «Шафа (ШОЕЗВ) прикріплюється до стіни будинку або споруди чотирма розпірними дюбелями (входять в комплект корпуса блока вимірювання та захисту) на висоту 1.6 м від землі до рівня індикатора (лічильника)». В Розділі ІІІ «Організація будівництва» передбачено, що: «Будівельно-монтажні роботи зі спорудження ПЛ передбачається виконувати силами району електромереж, який має в своєму розпорядженні будівельні машини та механізми для виконання будівельних і монтажних робіт».

Роботи було виконано Бориславським РЕМ ВАТ «Львівобленерго» згідно оплаченого Рахунку-фактури №204/6/05/2008 від 06.05.2008р., розробленого Робочого проекту №81/08 і Технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок №81/08 від 05.05.2008р. та за результатами виконаних робіт складено Акт здачі-приймання розрахункового приладу обліку №Майд.95 від 02.09.2008р. та Акт збереження пломб і лічильника №1621076 від 02.09.2008р. Згідно наведених вище актів ОСОБА_5 здала, а Бориславський РЕМ прийняв на баланс/безстрокове обслуговування розрахунковий прилад обліку №8880220, тип ЛТЕ-1,03Т, рік виготовлення 2008, що встановлений в ж/будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 прийняла на збереження сім пломб і лічильник в результаті пломбування обладнання у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

В результаті реалізації Технічних умов від 02.09.2008р. складено Акт №241 допуску на підключення до електричної мережі електроустановки (власник фізична особа) ОСОБА_5 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого проектна документація розроблена ВТГ БРЕМ (п.2), монтаж здійснено Борисл. РЕМ (п.3), випробування, наладка проведені лаб. Борисл. РЕМ (п.5), під час огляду встановлено 1.1. Джерело живлення та точка підключення: ТП-6/0.4кВ №549; ПЛ-0,4 кВ Л-1 оп.70 с.Майдан, будинковий ввід вул.Шевченка, 95, 1.4. Засоби обліку електричної енергії та комутаційні апарати: - лічильник: тип ЛТЕ-1,03Т, номер 8880220. В наведеному Акті зроблено висновки, що на підставі наданої технічної документації та проведеного огляду електроустановки можуть бути підключені до електричної мережі, за умови укладення договорів, передбачених чинним законодавством.

02.09.2008 року між ПрАТ «Львівобленерго» та ОСОБА_5 укладений Договір №Майдан-95 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 та за наведеним договором почали проводились оплати згідно Квитанції №ПН1503 від 12.05.2009р. на суму 300 грн. Відповідач факту укладення наведеного договору не заперечував.

З наведеного суд приходить до висновку, що між сторонами існували правовідносини з розподілу (постачання) електричної енергії до будинку позивачки, які безпретензійно виконувались впродовж півтора десятиліття.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір був обов`язковим для виконання сторонами. А відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання виконувалося належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 8 Договору №Майдан-95 про користування електричною енергією від 02.09.2008 року, встановлена наступна межа розподілу: електропостачальник несе експлуатаційну відповідальність електроустановок до контактних з`єднань кабелю на опорі №70 Л-1 ТП549.

Починаючи з 01.01.2019 року послуга з розподілу електричної енергії на вказаний об`єкт позивачки здійснюється за договором про розподіл електричної енергії, який є публічним та розміщений на сайті ПрАТ «Львівобленерго» за посиланням https://loe.lviv.ua/page/dogovir_new_pobut, до якого позивач приєдналася на умовах Договору про користування електричною енергією №Майдан-95 від 02.09.2008р., що сторонами не заперечувалось, а відтак згідно ст. 82 ЦПК України, не потребує доказування.

Роздруківка і фото інформація з Персонального кабінету позивача, що на сайті відповідача EnergySuite.Online, свідчить, що в позивача наявний особовий рахунок № НОМЕР_1 на електропостачання належного їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а з інформації в розділі історії споживання вбачається відсутність споживання електроенергії з липня 2023р.; наявна переплата в розмірі 652,08 грн. Даними доказами доводиться факт поступлення електроенергії, оплата за неї, відсутність заборгованості за її постачання та припинення споживання електроенергії з липня 2023 року. А також порушення вимог п.7.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії затв. Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р., за якими Електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Щодо межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності, то ПРРЕЕ встановлюють чітке її розмежування та обов`язки щодо утримання електричної мережі. Відповідно до п.1.1.2. ПРРЕЕ межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності; оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

Згідно п.2.2.1. ПРРЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін. Якщо межа експлуатаційної відповідальності не збігається з межею балансової належності, у тому числі у випадку відсутності власника окремих елементів електричної мережі, сторони укладають договір про обслуговування ділянки між цими межами, в якому визначають взаємні обов`язки та відповідальність сторін з цього питання. Точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності.

І тут суд констатує, що оскільки учасниками розгляду справи не заявлялось про будь-який договір на кшталт згаданого, то межа балансової належності, повинна визначатися правом власності споживача, а саме межею її земельної ділянки де розміщена відповідна опора.

Крім того, відповідно до п.2.2.2. ПРРЕЕ межа експлуатаційної відповідальності між споживачем та оператором системи за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється: 1) у разі повітряного відгалуження - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку, або на ввідних клемах першого комутаційного апарата, встановленого на ввідному пристрої будівлі споживача; 2) у разі кабельного вводу - на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача.

Згідно п.2.2.6. ПРРЕЕ межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності для індивідуальних будинків між споживачем та оператором системи встановлюється: 1) у разі відгалуження від лінії електропередачі неізольованим проводом - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку (при повітряному вводі); 2) у разі кабельного вводу або використання ізольованого проводу при відгалуженні від лінії електропередачі - на наконечниках кабелю живлення або ізольованого проводу на ввідному пристрої будівлі, якщо ввідно-розподільний пристрій розташований усередині будівлі, або на вихідних клемах вузла вимірювання, якщо ввідно-розподільний пристрій та вузол обліку електроенергії розміщені ззовні будівлі. За стан контактних з`єднань на межі експлуатаційної відповідальності та на вхідних і вихідних клемах, опломбованих у вузлах обліку засобів вимірювальної техніки, відповідає оператор системи. Заміну елементів вузла обліку забезпечує його власник.

При цьому, згідно п.2.2.8. та 2.2.10. ПРРЕЕ встановлення межі експлуатаційної відповідальності, яка не збігається з межею балансової належності, не є підставою перенесення точки розподілу електричної енергії. Якщо до електричних мереж оператора системи приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб`єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка розподілу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані оператору системи, до мереж якого вони приєднані.

Цим також підтверджується обов`язок відповідача забезпечити розподіл (подачу) електроенергії до будинку позивача згідно виданих Технічних умов №81/08 від 05.05.2008р., а саме до електроопори №70.

Скарги позивача на бездіяльність працівників ПрАТ «Львівобленерго» від 12.04.2024 року, скарга до Управління Держенергонагляду у Львівській області від 07.05.2024р. та Державної інспекції енергетичного нагляду України від 11.06.2024р., повторна скарга від 12.09.2024р. до Держенергонагляду на бездіяльність Управління Держенергонагляду у Львівській області підтверджують, що позивачка неодноразово зверталась до ПрАТ «Львівобленерго» з вимогами відновити електропостачання до свого будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , на підставі діючого Договору про приєднання до електромереж від 02.09.2008р. та з вимогами привести лінію електропостачання у відповідність із виданими Технічними умовами №81/08 від 05.05.2008р.

У скарзі на бездіяльність працівників ПрАТ «Львівобленерго» від 12.04.2024 року позивач зазначала, що її лічильник без попередження встановлений працівниками ПрАТ «Львівобленерго» на відстані 600м. від будинку було замінено на новий. 03.04.2024 року додатково обрізано кабеля, які ведуть від трансформаторної підстанції до лічильника і їх замотано на електроопорі, та просила відповідача негайно відновити електропостачання до свого будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , на підставі діючого Договору про приєднання до електромереж від 02.09.2008р. і привести лінію електропостачання у відповідність із виданими Технічними умовами №81/08 від 05.05.2008р.

Листом-відповіддю №146-1791-в від 10.05.2024р. її було повідомлено, що опора №70 в подальшому перенумерована на №47, а напруга на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності між позивачем та ПрАТ «Львівобленерго» подається, що 03.04.2024р. працівниками Південного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» роботи на ПЛ-0.4кВ Л-1 від ТП-549 по АДРЕСА_1 не виконувались, а заміна, відновлення, ремонт, збереження мереж, які належать позивачу, а саме відгалуження від опори №47 (яку відповідач вважає з попередньою нумерацією №70) ПЛ-0,4кВ Л-1 від ТП-549 по АДРЕСА_1 , не в компетенції ПрАТ «Львівобленерго».

Відповіддю №8/26-178-24 від 31.05.2024р. Управління Держенергонагляду у Львівській області на скаргу від 07.05.2024р. вкказано, що мережі, які відходять від опори (згідно ТУ опори №70, яка, надалі перейменована на опору №47) ПЛ-0,4кВ Л-1 від ТП-549 на АДРЕСА_1 до житлового будинку знаходиться на балансі споживача ОСОБА_5 .

У скарзі на бездіяльність Управління Держенергонагляду у Львівській області до Державної інспекції енергетичного нагляду України від 11.06.2024 позивач просила вжити заходів до проведення перевірки ПрАТ «Львівобленерго» щодо наведених нею фактів та забезпечити негайне відновлення електропостачання до свого будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі діючого Договору про приєднання до електромереж від 02.09.2008р. та привести лінію електропостачання у відповідність із виданими Технічними умовами; вжити заходів до проведення перевірки Управління Держенергонагляду у Львівській області щодо належного розгляду поданої нею скарги в Держенергонагляд від 07.05.2024р. та відновити її порушені права.

З наведених обставин вбачається, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання раптово виниклої проблеми та час її виникнення.

Судом встановлено, що згідно Протоколу огляду місця події від 21.02.2025р. з фототаблицями в кримінальному провадженні №12023142110000192 за ст.356 КК України, об`єктом огляду місця події був будинок АДРЕСА_1 . Вхід на територію представлено загородженням у формі ланцюга, який знімається. До будинку з 70 стовпця проходить кабель, що обмотаний ізоляційним матеріалом чорного кольору(фото №1 зображено сполучення лінією електропередач стовп №70 і будинком АДРЕСА_1 ). Всередині буд.95 знаходиться щитова для обліку спожитої електроенергії №388674, що під`єднана до вищевказаного кабелю.

Далі огляд місця події було перенесено до трансформаторного щитка, що знаходиться біля в`їзду на територію ТзОВ «Парк Природи». Трансформаторний щиток знаходиться за межами огородження зеленого кольору. Трансформаторний щиток сірого кольору, над яким розташовано чотири кабелі, які ймовірно перерізані, кінці яких перемотано ізоляційною стрічкою червоного кольору. В середині щитка знаходиться опломбований прилад обліку спожитої електроенергії. З вище вказаного щитка з приладом обліку електроенергії №13229019 у землю проходить кабель подачі електроенергії. Далі огляд місця події перенесено до стовпця електроенергії №48, на якому знаходиться скручений у кілька рядів кабель для подачі електроенергії, який відноситься до лінії подання електроенергії села. Згідно Фототаблиці до наведеного протоколу огляду місця події на фото №1 зображено сполучення лінією електропередач між електромережею (бетонний стовп №70) та будинком АДРЕСА_2 , на фото №2 зображено сполучення лінією електропередач між електромережею та будинком АДРЕСА_2 , на фото №3 зображено пристрій для вимірювання обліку електроенергії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на фото №4 зображено пристрій для вимірювання обліку електроенергії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на фото №5 зображено загальний вигляд підключення до загальної лінії електропередач до трансформаторного щитка, що здійснює облік електроенергії буд. АДРЕСА_1 , над яким знаходяться перерізані кабелі, обмотані червоною ізоляційною стрічкою, на фото №6, 7, 8 зображено загальний вигляд трансформаторного щитка, що здійснює облік електроенергії буд. АДРЕСА_1 , на фото АДРЕСА_3 зображено загальний вигляд підключення до загальної лінії електропередач до трансформаторного щитка, що здійснює облік електроенергії буд. АДРЕСА_1 , над яким знаходяться перерізані кабелі, обмотані червоною ізоляційною стрічкою, на фото АДРЕСА_4 зображено загальний вигляд стовпця №48, що підключений до загальної лінії електропередач села, на якому знаходиться обмотаний кілька разів кабель чорного кольору.

Наведені стороною позивача докази доводять, розміщення електроопори №70 саме навпроти будинку позивачки, від якої прокладений кабель до її будинку.

Стороною позивача зазначалось що ТОВ «Парк Природи» не надало доказів того, що в період з 12.06.2002р. по 02.03.2023р. ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (в подальшому ТОВ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат») придбало, самостійно встановило чи замовило встановлення зовнішніх та внутрішніх електричних мереж, кабельних ліній зв`язку с.Кропивники-Майдан. Таке твердження очевидно виходило із доказів отриманих разом із позовною заявою третьої особи поданою через Електронний суд. Однак зважаючи на позицію представника третьої особи щодо цих доказу, вже самою стороною позивача не було забезпечено належне їх долучення до матеріалів справи. А відтак і не з`ясовано в принципі навіть правильності застосування власних назв сіл району(Старий Кропивник, Новий Кропивник і Майдан), які не межують та розташовані в різних напрямках за десятки кілометрів.

Зважаючи на доводи відповідача про здійснення перенумерації електроопори №70 на №47, зокрема паспорт повітряної лінії ПЛ-0,4кВ КТП-549-20 Л-1 с. Майдан, то згідно цього документа 30.06.2015р. було здійснено оновлення нумерації на залізобетонні опори: 34,35,44,45,47. Оновлення нумерації опор було здійснено внаслідок реалізації ТУ №204-0380 від 16.04.2014р. гр. ОСОБА_7 , встановлення нових опор на лінії ПЛ-0,4 кВ КТП-549-20 Л-1 с.Майдан та приведення опор вказаної лінії до послідовної нумерації. Відповідач вказує, що нумерацію опори №70 було змінено на №47. Опора №47 (до перенумерації опора №70) ПЛ-0,4 кВ КТП-549-20 Л-1 с.Майдан знаходиться за наступними географічними координатами: північна широта 49гр. 8хв. 25,134сек. східна довгота 23гр. 16хв. 56,8956сек.

Надаючи оцінку наведеному доказу, суд погоджується із твердженням сторони позивача про те, що зазначений документ складений 03.07.2025 року, тобто вже після виникнення спірних правовідносин та звернення до суду ОСОБА_5 , підписаний виключно працівниками відповідача, не містить будь-яких відомостей про внесення змін до раніше існуючої технічної документації.

Паспорт повітряної лінії визначає, що лінія складається із 70 електроопор (Розділ 2 п.2). Водночас у Розділі 3 в п.12 «Короткі відомості про ремонти та роботи» в пп.18 та ін. таблиці зазначено, що після 30.06.2015р. (після дати, коли відповідач вважає проведення перейменування електроопор) наведено відомості про обслуговування опор з номерами після 70-ї. Про відсутність перейменування електроопор свідчать самі записи №7 та №8 в таблиці паспорту в Розділі 3 в п.12 «Короткі відомості про ремонти та роботи», де зазначено про оновлення нумерації на дерев`яних та залізобетонних опорах, а не про їх перейменування. Дані поняття не є тотожними в їх розумінні та практичному виконанні.

Зважаючи на ці обставини, суд змушений критично оцінюювати дані паспорта повітряної лінії, оскільки він містить суперечливі відомості й не підтверджує категорично доводів відповідача про зміну нумерації електроопори №70 на №47.

Акт №ПТ880207 від 19.07.2023р. встановлення/заміни/технічної перевірки/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об`єкті споживача не доводить факту перейменування електроопор, оскільки такий складений без присутності абонента (позивача), без його підпису, такий позивачу не вручався та на його адресу не надсилався, в наведеному акті не зазначено посад осіб, які його склали та в графі «Представник балансоутримувача будинку» наявний підпис без зазначення прізвища, імені та посади особи, яка його підписала.

Аналогічно й Додаток №7 до договору №39321 від 01.05.2023р. «Однолінійна схема електропостачання» ТОВ «Парк Природи» не доводить ні факту перейменування електроопори №70 на №47, ні не спростовує доводів позивача про відсутність подачі електроенергії до межі балансової належності електромереж позивача, оскільки такий додаток №7 свідчить лише про підключення ТОВ «Парк Природи» до електропостачання по іншій високовольтній лінії під номером 4, напругою 6 Кіловольт, подальше встановлення трансформаторної підстанції №550-20 з перетворення 6 кВ на 0,4 кВ. Інформація з геоінформаційної системи відповідача АСТОР щодо ПЛ-0,4 кВ КТП-549-20 Л-1 с.Майдан не містять жодних жодної інформації, за якою можна встановити факт зміни нумерації електроопор.

Більш того, згідно технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок позивачки (т.1 а.с.16) джерелом електропостачання вказано ТП-549, 10/0,4 кВ БРЕМ. Натомість, у схемі інженерних мереж(інформація з геоінформаційної системи ПрАТ «Львівобленерго») (т.1 а.с.106) ця ж КТП уже зазначається як (Абон.) - абонентське. Такі діаметрально протилежні розбіжності у приналежності КТП нічим пояснено не було і змушують суд критично ставитись до поданих стороною відповідача доказів.

За наведених обставин суд не бере зазначені докази до уваги при вирішенні спору та приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту перенумерації електроопори №70, на контактних з`єднаннях якої передбачена межа балансової належності електромереж позивача і відповідача, на №47.

В цілому, перенесення лічильника з місця, передбаченого ТУ на інше(перед в`їздом на базу відпочинку) без відома споживача суперечить даним умовам та виходить за межі повноважень ПрАТ «Львівобленерго».

Заживлення будинку споживача до мереж електропостачання до літа 2023р. не оспорювалось сторонами й підтверджується відповідними оплатами наданих послуг згідно квитанцій про нарахування коштів за спожиту електроенергію, відсутністю претензій та скарг. Тоді, можна стверджувати, що звичайне перейменування номеру опори в такому випадку не може мати наслідком зміну її місця розташування на 600 метрів далі від будинку.

Знову ж таки, якщо приймати за належне доводи сторони відповідача, тоді вони:

а) логічно не пояснюють правовий режим функціонування схеми електропостачання до моменту його припинення в 2023 році;

б) визначають межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності на величезній відстані від будинку Споживача, що нівелює сам процес залучення відповідача до процесу підключення та забезпечення надання послуг із постачання електричної енергії. Адже межа експлуатаційної відповідальності повинна збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності, в даному випадку позивачки. Окремихдоговорів з цього приводу такожне було.

Акта розмежування балансової належності не представлено ні позивачем, ні відповідачем, що змушує суд послуговуватися додатковими аргументами. Зокрема, обставинами, які визнаються учасниками справи були ті, що вздовж території ТОВ «Парк природи» проходить дорога загального користування, а саме вулиця Т.Шевченка, на якій під №95 стоїть будинок позивачки. Ця вулиця, як і інші дороги в населених пунктах України є комунальною власністю і перебуває у віданні органу місцевого самоврядування сільської ради.

Згідно ст.5 Закону України «Про автомобільні дороги», такі зокрема поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, тощо.

Згідно ст.9 цього Закону, складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є в тому числі спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху, такі як освітлення.

А ст.16 вказує на те, що проїзна частина доріг, технічні засоби організації дорожнього руху та зовнішнє освітлення на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів можуть передаватися безоплатно в державну власність, а також з державної в комунальну власність за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів України.

Звідси, слід зробити висновок, що навіть за умови проходження по таких опорах освітлення від ТП-550(яка належить третій особі) для використання ТОВ «Парк природи» не означає, що такі опори автоматично стають власністю цього товариства і не можуть використовуватись для забезпечення освітлення інших споживачів, в тому числі і позивача.

З урахуванням вищенаведених обставин та їх правового аналізу, суд приходить до висновку, що відповідач, як оператор системи розподілу, безпричинно зупинив подачу електричної енергії удавано змінивши нумерації електроопор з метою зміни місця розташування балансової належності електромереж та зміни точки відповідальності сторін за електромережі, визначеної Технічними умовами приєднання до електричних мереж електроустановок №81/08 від 05.05.2008р. та Договором №Майдан-95 про користування електричною енергією від 02.09.2008 року, відмовив у відновленні електропостачання до будинку чим порушив права позивачки як споживача електричної енергії.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право зокрема на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Припиненням електропостачання з липня 2023р. та закупівля додаткових джерел живлення підтверджується також показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Документально позивач для забезпечення належного їй будинку альтернативним електропостачанням понесла додаткові витрати на суму 985 705,10 грн. На підтвердження цього додала фіскальні чеки від 28.02.2024р. та від 28.08.2024р., видаткову накладну №2408280933 від 28.08.2024р., гарантійний талон №2408280933 та накладні від 15.10.2023р. та від 20.11.2023р. Згідно цих доказів позивачка придбала дві акумуляторні батареї на суму 71400 грн. та 67499 грн., а також понесла витрати на встановлення сонячних панелей і генератора на суму 796 518 грн. та 50 288,10 грн.

Представник позивачки наголошував на необхідності відшкодування такої шкоди у відповідності до ст. 22, ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», ст.16 Закону України «Про захист прав споживачів», доводячи, що позивач змушена була понести витрати для забезпечення будинку електропостачанням і такі підлягають стягненню з відповідача.

Однак, тут слід зауважити, що згідно ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Тут слід констатувати, що право таки відновлено не було. Додаткового живлення за показами свідків не вистачало, а саму проблему таки довелося вирішувати в судовому порядку. Й ,з таким зверненням позивачка зволікала аж 2 роки. Тим часом, обладнання закуплялось на власний вибір за довільно обраною ціною, величина якої дуже сильно варіюється на ринку. Дане обладнання, незалежно від результату судового розгляду, залишиться у власності позивачки, тому про реальні збитки мова йти не може й позов в частині стягнення матеріальної шкоди до задоволення не підлягає.

Щодо заподіяної позивачу моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частиниперша, друга, третя статті 23 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивачка стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 100 000 гривень.

В даному випадку суд погоджується, що дії відповідача, пов`язані з припиненням надання електропостачання без належного попередження та забезпечення альтернатив, бездіяльність щодо відновлення електропостачання є такими, що завдали позивачці моральної шкоди через порушення нормальних умов життя; базових умов побуту; неможливості реалізації права на відпочинок. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частково ствердили наведені обставини в своїх показах суду.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, про можливість часткового задоволення цієї позовної вимоги.

З урахуванням принципів співмірності, розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованою вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. з ПрАТ «Львівобленерго» на користь позивача.

З приводу клопотання третьої особи про постановлення окремої ухвали щодо визначених порушень діяльності ПрАТ «Львівобленерго», суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого. Мотивація для прийняття такого рішення викладена в письмових ухвалах суду щодо клопотань третьої особи про закриття провадження у справі. У відповідності до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За наявності чинного Договору купівлі-продажу житлового будинку позивачки та Договору на постачання електричної енергії, докази, отримані третьою стороною впродовж судового засідання та їх постійно оновлення трактування, не дають суду підстав для заперечення чинності даних правочинів.

З приводу клопотання третьої особи про постановлення окремої ухвали щодо визначених порушень, які полягають у прокладенню підземного силового кабелю через територію ТоВ «Парк Природи» та направлення такої ухвали до органів національної поліції, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого, оскільки судом не встановлено складу кримінальнго правопорушення у цьому випадку, а виначена КПК України процедура не позбавляє третю особу на самостійне звернення до НП у порядку, визначеному ст.214 цього Кодексу.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Львівобленерго» в користь держави пропорційно до розміру задоволених вимог (1211,20 грн за позовну вимогу про зобов`язання вчинити певні дії та 3028,00 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди ), що разом становить 4239,20 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.4,7,10,81,141, 263-266, ч.1 ст..268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (ідентифікаційний код юридичної особи 00131587, місцезнаходження юридичної особи: 79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3) відновити електропостачання до будинку споживача ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до межі балансової належності електромереж до контактних з`єднань кабелю на опорі, що знаходиться безпосередньо біля будинку споживача ОСОБА_5 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 4621286500:03:000:0101 згідно Технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок №81/08 від 05.05.2008р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (ідентифікаційний код юридичної особи 00131587, місцезнаходження юридичної особи: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_5 ) заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь держави 4 239,20 (чотири тисячі двісті тридцять дев`ять гривень 20 коп) судового збору.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Суддя Медведик Л.О.