Рішення № 135044851, 23.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/144/26 2/335/999/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участі секретаря судового засідання Філатової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості:

- за Договором позики № 71843761 в розмірі 3 300,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 150,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування;

- за Договором позики № 8382282 в розмірі 5 784,75 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 026,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 258,75 грн. - сума заборгованості за комісією; 3 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання кредитних коштів, зокрема: Договір № 71843761 від 05.06.2025 та Договір № 8382282 від 11.06.2025.

В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Так, згідно п. 2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідального реєстру прав вимоги, після чого позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимоги в паперовому /електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10-25-02 від 16.10.2025 - Кредитодавець/Клієнт відступає Фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71843761 від 05.06.2025 в сумі 3 300,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 150,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10-25-01 від 16.10.2025 - Кредитодавець/Клієнт відступає Фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8382282 від 11.06.2025 в сумі 5 784,75 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 026,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 258,75 грн. - сума заборгованості за комісією; 3 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитними договорами № 71843761 від 05.06.2025 та № 8382282 від 11.06.2025 належить позивачу.

Відповідач зобов`язання за вищезазначеними договорами не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договорами № 71843761 від 05.06.2025 та № 8382282 від 11.06.2025.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, по дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному Веб-сайті Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя. З опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Крім цього, копію ухвали від 06.01.2025 разом із копією позовної заяви з додатками та судовий виклик на 23.03.2026 було направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням за адресою її зареєстрованого місця перебування як ВПО, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою відділу поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою. Отже, відповідачу були у встановленому порядку вручені вказані документи в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця перебування.

Причину неявки суду ОСОБА_1 не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, належним чином повідомлена відповідач ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надала відзив і представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

23.03.2026 судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.06.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 71843761, відповідно до умов якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 1 000,00 грн. строком на 30 днів (з 05.06.2025 по 04.07.2025), із (фіксованою( процентною ставкою у розмірі 0,5% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 150,00 грн.). У разі порушення Позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на вказану відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID - отримавши від «а-bank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останньої в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис `51630-05.06.2025 00:15:55, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71843761 від 05.06.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власністю грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».

Згідно довідки № КД-000078308 від 06.11.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05.06.2025, сума 1 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 7652eeed-0c00-402d-b9c5-3a447e9ca0d0.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 71843761 від 05.06.2025 за період з 05.06.2025 по 30.11.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 3 300,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 150,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

16.10.2025 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25-02, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 71843761 від 05.06.2025.

Згідно п. 2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідального реєстру прав вимоги, після чого позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимоги в паперовому /електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10-25-02 від 16.10.2025 - Кредитодавець/Клієнт відступає Фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71843761 від 05.06.2025 в сумі 3 300,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 150,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Крім цього, 11.06.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8382282, відповідно до умов якого, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 1 500,00 грн. строком на 363 днів (з 11.06.2025 по 08.06.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 258,75 грн.) У разі порушення Позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування я позикою) нараховується неустойка в розмірі 75 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на вказану відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID - отримавши від «а-bank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останньої в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 075474 - 11.06.2025 23:12:24, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 8382282 від 11.06.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власністю грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн., за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК» в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21.03.2024., що підтверджується Довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне проведення платіжної операції № 032437643305 про переказ коштів в розмірі 1 500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8382282 від 11.06.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 5 784,75 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 026,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 258,75 грн. - сума заборгованості за комісією; 3 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

16.10.2025 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25-02, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 8382282 від 11.06.2025.

Згідно п. 2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідального реєстру прав вимоги, після чого позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимоги в паперовому /електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10-25-01 від 16.10.2025 - Кредитодавець/Клієнт відступає Фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8382282 від 11.06.2025 в сумі 5 784,75 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 026,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 258,75 грн. - сума заборгованості за комісією; 3 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшли права вимоги за договорами № 71843761 від 05.06.2025 та № 8382282 від 11.06.2025 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Будь-яких доказів на спростування того, що договори були в укладені в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Відповідач не спростувала надані позивачем розрахунки заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договорів також не надали.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідач, отримавши від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кошти за кредитними договорами, належним чином не виконувала свої зобов`язання та кошти не повернула, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитними договорами № 71843761 від 05.06.2025 та № 8382282 від 11.06.2025 у загальному розмірі 9 084,75 грн.

Зважаючи на те, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало право вимоги за кредитними договорами до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача кошти за кредитними договорами, укладеними між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн., стосовно якого суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас зі змісту ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеному між клієнтом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О., предметом договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Суду надано витяг з Акту № 7-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24.10.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, відповідно до якого вартість наданих по боржнику ОСОБА_1 послуг становить 5 500,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579939290.1 від 27.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплатило ОСОБА_2 згідно з актом № 7-П приймання наданої правничої допомоги від 24.10.2025 за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 кошти в сумі 108 000,00 грн.

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Як вбачається з матеріалів справи, від відповідача ОСОБА_1 заперечень щодо розміру понесених судових витрат до суду надано не було та не доведено неспівмірності даних витрат.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що відповідачем не подані заперечення щодо заявленого стороною позивача розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що понесені позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, у вигляді витрат за надання правничої допомоги у розмірі 4 500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики № 71843761 в розмірі 3 300,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 150,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики № 8382282 в розмірі 5 784 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 026,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 258,75 грн. - сума заборгованості за комісією; 3 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, адреса: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, 08205.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Макаров