Рішення № 135044738, 20.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/5631/25

2/333/1402/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Симоненко В.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19760 грн., а також понесені позивачем судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.06.2019 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2372501, у відповідності до якого сторони домовились, що договір укладається в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором. На виконання умов кредитного договору ТОВ «Алекскредит» перерахувало на картковий рахунок позичальника кредитні кошти у розмірі 10000 грн. Факт перерахування коштів на рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5854-ВП від 09.09.2025 року. Пунктом 1.6. договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 05.07.2019 року включно. ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 19760 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за кредитом; 9760 грн. - заборгованість за процентами.

10 червня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики №2372501 від 07.06.2019 року, що укладений між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1

07 липня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс»», укладений Договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс»» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики №2372501 від 07.06.2019 року, що укладений між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 .

Із урахуванням викладеного, ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 19760 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

08.12.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач не визнав позовні вимоги з наступних підстав. Позивачем не надано належних доказів вказаної в позовній заяві обставини про наявність в нього права на подання даного позову (наявності в нього права вимоги за вказаним в позовній заяві про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019р. ). Так, на підтвердження того, що у відповідності до вказаного Договору факторингу № ДФ-07072025 позивач набув право вимоги до нього за Договором про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019р. до позовної заяви додано документ під назвою Витяг з Реєстру боржників, проте такого документу договором факторингу № ДФ-07072025 не передбачено. Оформлення такого документу, як Реєстр боржників не підтверджує факту переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги за цим договором про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019р. Більш того, він не підтверджує факт укладання договору про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019р. та отримання будь яких грошових коштів від ТОВ «ФК`СОЛВЕНТІС», оскільки пройшло дуже багато часу. Додана до позовної заяви довідка Вих. № 5854-ВП від 09.09.2025 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про перекази коштів на картки клієнтів: включно з переказом 10000 грн. від маска картки НОМЕР_1 , не є доказом отримання ним грошових коштів. В даній позовній заяві строк за який позивач бажає стягнути відсотки за договором перевищує 28 календарних днів. За будь-яких обставин позовна вимога, щодо стягнення відсотків за період, який перевищую 28 днів не відповідає п.1.9. Договору про надання кредиту № 2372501 та вимогам ЦК України. Тобто, щодо відсотків, нарахованих після 05.07.2019р. позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом після закінчення узгодженого сторонами строку дії договору і відповідно встановленого договором права на отримання відсотків.

11.12.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано таке. Так, Договір про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019 з додатками до нього, було підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та Первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора: https://alexcredit.ua/ за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено. Поряд з цим, звертає увагу, що Відповідачем не доведено порушення його прав при укладенні Кредитного договору № 2372501 від 07.06.2019, що є їх процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України), як і не надано належних доказів укладення вищевказаного кредитного договору від його імені іншою особою за відсутності його волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на його рахунок. Щодо перерахування кредитних коштів за договором про надання кредиту вказує, що позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі Відповідача, які були передані від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». Поряд з цим, враховуючи, що кредитні кошти було видано на платіжну картку Позичальника, а всі правовідносини між позичальником, кредитором та банкомеквайром регулюються Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів». Відповідно до п. 35 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею. Таким чином, лише безпосередньо Відповідач має можливість надати виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 , на спростування/ підтвердження обставини зарахування/не зарахування 07.06.2019 кредиту в сумі 10 000,00 грн., що є його прямим процесуальним обов`язком згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, у випадку наявності заперечень щодо отримання кредитних коштів, що не було зроблено з боку відповідача ОСОБА_1 . Щодо відступлення прав вимоги за договором про надання кредиту зазначає, що Додаток № 1 до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 та Додаток № 1 до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 містять у собі інформацію щодо великої кількості боржників, що становить таємницю фінансової послуги (відповідно до ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), до позовної заяви Позивачем були долучені саме витяги з Додатків № 1 до Договорів факторингу, що не суперечить вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України та містить лише дані Відповідача. Таким чином, доводи представника Відповідача, що ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» не надало належних та допустимих доказів набуття права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2372501 від 07.06.2019, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Щодо розрахунку заборгованості вказує, що керуючись принципом pacta sunt servanda (договорів слід додержувати), ураховуючи приписи частини першої статті 190, абзацу другого частини першої статті 1048 Кодексу, усталену судову практику національних судів щодо правомірності стягнення процентів за користування кредитом, що їх нараховано за прострочений період, яка не зазнавала змін протягом 2011-2017 років, Конституційний Суд України дійшов висновку, що як на момент укладення Кредитного договору, так і протягом строку кредитування Банк мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги Банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об`єктом права власності, захист якого гарантує стаття 41 Конституції України.». Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором. Разом з позовною заявою, Позивачем надано Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості. Відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань, а розмір заборгованості у сумі 19760,00 грн є обґрунтованим та відповідає умовам кредитного договору та договорам факторингу. Таким чином, заявлена до стягнення сума підтверджена документально та підлягає задоволенню. Крім того, просили витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додаткові докази у справі.

18.12.2025 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечує проти задоволення клопотання про витребування доказів з огляду на наступне. Дане клопотання заявлено з пропуском встановленого законом строку, а особа, яка його подала, обґрунтувала неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Недостатність поданих до позовної зави доказів є очевидною на момент складання позовної заяви, а тому причин, що робили неможливими та не залежали від особи, що складала та подавала позов, для вчасного подання даного клопотання не існує. Також дане клопотання не відповідає вимогам ст.84 ЦПК України, а саме не вказано «обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати»; «підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа»; «вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу». Крім того, нові докази : Витяг з додатку №1 реєстру права вимоги до договору факторингу №АК-10062025 від 10.06.2025..pdf.; Витяг з реєстру права вимоги за договором факторингу №ДФ-07072025 від 07.07.2025.pdf. не можуть бути взяти до уваги судом у відповідності до ст. 83 ЦПК України, оскільки подані із порушенням строків та порядку встановленого законом для подання доказів та є недопустимими. Крім того, звертає увагу на те, що до позовної заяви вже було подано витяги з Додатків № 1 до договорів факторингу, і цих доказах назви реєстрів зазначалися по іншому. Дана обставини, дає підстави сумніватися у достовірності цих доказів, оскільки позивачем свавільно змінювалися формулювання у витягах з письмових доказів.

26.12.2025 року від представника позивача надійшли заперечення на заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких позивач вказує, що в обґрунтування поданого клопотання про витребування доказів зазначав, що не має можливості отримати такі докази самостійно, оскільки запитувана інформація відноситься до банківської таємниці та відповідно до вимог законодавства України надається виключно за запитом клієнта або на підставі ухвали суду. Наведені обставини свідчать про обґрунтованість необхідності розгляду клопотання Представника Позивача, оскільки витребувані докази безпосередньо стосуються предмета доказування у справі, отримати їх самостійно Позивач не має можливості, а їх витребування судом сприятиме повному, всебічному та своєчасному розгляду справи. При цьому слід зауважити, що у заперечені на клопотання Відповідач обмежився викладенням власних тверджень без надання належних і допустимих доказів на їх підтвердження, незважаючи на те, що відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на кожну сторону щодо тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач мав реальну можливість подати такі докази до суду самостійно, однак не скористався цим процесуальним правом.

09.03.2026 від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначив таке. Так, у зв`язку з отриманням на запит суду документу - Виписки за договором № б/н за період 07.06.2019 - 14.06.2019 5168742720853385 ( НОМЕР_2 ), зазначає, що даний документ не містить ніяких даних про те, що будь-який переказ за вказаний період на його картку було здійснено ТОВ «Алекскредит», або ТОВ «ФК» СОЛВЕНТІС» чи будь-якою іншою юридичною особою, до якої позивач має відношення. Таким чином, і вищевказаний доказ не є достатнім для встановлення той обставини, що відповідачем було отримано будь-які грошові кошти, за кредитним договором , на який позивач посилається у даній справі.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2024 відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року витребувано від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , за період з 07.06.2019 по 14.06.2019 з відображенням часу зарахування коштів; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

07.06.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 2372501.

Договір містить посилання на Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця (п.1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору за договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Відповідно до пункту 1.4. договору сума кредиту складає 10000 грн.

Пунктами 1.5., 1.6. Договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється, відповідно до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, виходячи з Базової процентної ставки, Акцій, Програми лояльності Кредитодавця, Спеціальної процентної ставки по кредиту після спливу Узгодженого строку повернення кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом за Акційними ставками і ставками Програми лояльності здійснюється тільки за умови повернення кредиту до спливу Узгодженого строку повернення кредиту, наведеного у п. 1.9. цього Договору. У випадку виникнення заборгованості проценти за користування кредитом за період Узгодженого строку повернення кредиту нараховуються, виходячи із Базової процентної ставки, а поза межами цього строку виходячи із Спеціальної процентної ставки, встановленої для періоду, що перевищує Узгоджений строк повернення кредиту. Базова процентна ставка за один день користування кредитом 1,7%. Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом 1,02%. Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення я кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%.

Дата надання кредиту, Узгоджений строк повернення кредиту і відповідна узгоджена Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у Графіку платежів, що визначається у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії Базової і Спеціальної процентної ставки у випадку погашення заборгованості поза межами Узгодженого строку повернення кредиту (п. 1.8. Договору).

Згідно п. 1.9., п. 1.10. Договору сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 28 календарних днів до 05.07.2019 р. (включно). Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок Позичальника.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору строк дії Договору визначається з моменту його укладення між сторонами та діє до повного виконання Сторонами обов`язків за ним. Датою укладання Договору є дата прийняття Оферти Заявником та підписання Договору Сторонами.

Згідно з п. 7.3. сторони підтверджують, що даний електронний договір, всі Додатки до нього, Додаткові угоди, Правила мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені у письмовій формі.

Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (п. 7.10. Договору).

У якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання Кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентується порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». (п. 7.13. Договору).

З боку позичальника договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатору 2372501.

Додатком №1 до кредитного договору є графік платежів за договором про надання кредиту №2372501 від 07.06.2019 року.

ТОВ «Алекскредит» виконало умови договору та 07.06.2019 перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача через ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, кошти в розмірі 10000 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 201270, номер транзакції в системі WayForpay 48432807392507341026569304870998, що підтверджується копією листа ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 5854-ВП від 09.09.2025.

10 червня 2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» було укладено договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язується відступити ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «Алекскредит» ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб,

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10 червня 2025 року, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2372501 від 07.06.2019, сума заборгованості по якому становить 19760 грн., з яких 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9760 грн. - заборгованість за відсотками.

07 липня 2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Солвентіс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «Секвоя Капітал» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-07072025 від 07 липня 2025 року, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2372501 від 07.06.2019, сума заборгованості по якому становить 19760 грн., з яких 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9760 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019 станом на 06.06.2025 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором про надання кредиту № 2372501 від 07.06.2019 складає 19760,00 грн., з яких: - залишок суми кредиту 10000,00 грн.; - залишок процентів за користування кредитом 4760,00 грн.; - залишок прострочених процентів за користування кредитом 5000,00 грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»( далі Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 07.06.2019 року уклали в електронній формі договір позики № 2372501, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором одноразовим паролем «2372501».

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Алекскредит» перерахувало грошові кошти в розмірі 10000 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 5854-ВП від 09.09.2025, а також наданої на запит суду виписки АТ КБ «Приватбанк» за період 07.06.2019 - 14.06.2019.

Після закінчення строку кредитування (28 днів, 05.07.2019 року) ОСОБА_1 не повернув кредит і не сплатив проценти за користування кредитом.

Отже твердження ОСОБА_1 про не укладення сторонами зазначеного кредитного договору та неотримання ним грошових коштів є необґрунтованими.

Матеріали справи містять договори факторингу з відповідними додатками, які об`єктивно вказують на те, що ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором. Ці договори є дійсними та виконаними.

Посилання ОСОБА_1 на недоведеність переходу права вимоги за кредитним договором №2372501 до ТОВ «ФК «Солвентіс» не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитним договором.

Водночас слід зазначити таке.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_1 встановили строк кредитування за кредитним договором 28 днів (до 05.07.2019 року).

Надані позивачем Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» зокрема, пунктом 12.2.2. зазначено, що Договір продовжується шляхом підписання Додаткової угоди у порядку підписання Договорів. Передбачених розділом 5 цих правил.

Додаткової угоди щодо продовження узгодженого строку дії договору після 05.07.2019 року і на який термін матеріали справи не містять, позивачем не надано їх суду.

Крім того ці Правила не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтвердження, що саме їх розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи кредитний договір. Названі Правила не можуть регулювати спірні правовідносини (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17).

ТОВ «ФК «Солвентіс» просить стягнути з ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №2372501 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

На день закінчення строку кредитування (05.07.2019 року) розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами склав 14760 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн. та заборгованість за відсотками відповідно п.1.7.3. договору (1,70%) за період 08.06.2019 05.07.2019 - 4760,00 грн.).

Отже, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині нарахованих відсотків за період 06.07.2019 22.07.2019 у розмірі 5000,00 грн., слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» задоволено частково, у відповідності до вимог ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1809,44 грн., та, враховуючи відсутність заяви відповідача про зменшення витрат, витрати на правову допомогу в розмірі 4482 грн., розмір яких суд визначає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №2372501 від 07.06.2019 року у розмірі 14760 /чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят/ гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 1809 /одна тисяча вісімсот дев`ять/ гривень 44 копійок, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4482 /чотири тисячі чотириста вісімдесят дві/ гривні 00 копійок.

В решті позову - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. С. Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова