Рішення № 135043840, 23.03.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/25/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальний заклад Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - Кінотеатр «Боммер»» (вул. Сумська, 25, м. Харків, 61057) до Фізичної особи-підприємця Широкорад Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Широкорада Євгена Володимировича, в якому просить:

- Стягнути з ФОП Широкорада Є. В. заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 01 листопада 2011 року № 3 на загальну суму 65029,96 грн, з яких: 44411,37 грн суми заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по 26.12.2025 та пені на суму 20618,59 грн за період з 16.04.2022 по 26.12.2025 стягнути на користь Позивача до обласного бюджету (р/р UA598999980334109870000020649 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК Харківської області, Харківська МТГ, код ЄДРПОУ 37874947, код класифікації бюджету - 22080400);

- Покласти на Відповідача судові витрати Позивача, пов`язані зі сплатою судового збору за подання цієї позовної заяви у сумі 3028,00 грн, та зобов`язати Відповідача відшкодувати зазначені витрати на користь Позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 позовну заяву Харківської обласної ради (вх. № 25/26) залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточнення статусу відповідача.

16.01.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 1285 разом з уточненою позовною заявою Харківської обласної ради до Фізичної особи підприємця Широкорада Євгена Володимировича про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 прийнято позовну заяву (уточнену) до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/25/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальний заклад Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - Кінотеатр «Боммер»» (вул. Сумська, 25, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 38773662).

05.02.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх. № 2942.

12.12.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 3573.

16.02.2026 Комунальним закладом Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - Кінотеатр «Боммер»» подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 922/25/26 за вх. 3842.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у справі № 922/25/26 (вх. № 3842 від 16.02.2026) та додані до неї документи повернуто заявнику - Комунальному закладу Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - Кінотеатр «Боммер»».

Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

01 листопада 2011 року між Комунальним підприємством «Зустріч» (далі Орендодавець, Балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем Широкорадом Євгеном Володимировичем (далі Орендар, Відповідач) було укладено договір оренди комунального майна № 3 (далі Договір, додаток № 1) щодо користування частиною нежитлового приміщення 2 поверху площею 12,0 кв.м, розташованого за адресою вул. Полтавський шлях, б. 6, літ. «А-2».

Майно передавалося в оренду для розташування торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів площею 10,0 кв.м. та для здійснення побутового обслуговування населення (фотопослуги) площею 2,0 кв.м.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Договору орендна плата за перший місяць оренди становить 510,41 грн. Сума орендної плати за наступні місяці розраховується з урахуванням індексу інфляції відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням обласної ради від 29.04.2009 № 1215-V (далі Методика). Розподіл орендної плати відбувається у співвідношенні 50% до обласного бюджету, 50% Балансоутримувачу.

Договір укладено на 2 роки 11 місяців до 30 вересня 2014 року включно (п.10.1. Договору).

Додатковими угодами № 1-8 (додатки №№ 2-9) між Позивачем та Відповідачем врегульовувалися питання щодо продовження строку дії Договору, коригування суми сплати орендної плати відповідно до поновлених звітів про незалежну оцінку майна, питання регулювання розподілу орендної плати.

20 червня 2013 року обласною радою прийнято рішення № 761-VI, яким Комунальне підприємство кінотеатр «Зустріч» перейменовано у Комунальне підприємство Харківської обласної ради «Кінотеатр «Боммер» (далі КП ХОР «Кінотеатр «Боммер»). Зазначене підприємство визначено правонаступником попереднього Орендодавця.

22 лютого 2022 року між КП ХОР «Кінотеатр «Боммер» та ФОП Широкорад Є. В. було укладено додаткову угоду № 9, якою Договір викладено в новій редакції. При цьому предмет Договору залишився незмінним.

Відповідно до пп. 9.1 п. 9 та п. 16 Розділу І Договору «Змінювані умови договору (далі Умови)», останнє число місяця, за який підлягає сплаті остання місячна орендна плата, встановлена договором, що продовжується, на 31.01.2022, що є датою визначення орендної плати за базовий місяць оренди. Розмір місячної орендної плати становив 1667,93 грн, розподіляється таким чином: 50 % до обласного бюджету, 50 % Орендодавцю.

Згідно з пп. 12.1 п. 12 Умов Договір було продовжено до 30 червня 2023 року.

27 березня 2023 року Відповідач звернувся до обласної ради (далі Позивач) з проханням звільнити його від сплати орендної плати.

На підставі рішення обласної ради від 20.09.2022 № 410-VIII (додаток № 13) Орендаря було звільнено від сплати 50 % орендної плати за період фактичного невикористання приміщень площею 10,0 кв. м та від сплати 100% орендної плати за період фактичного невикористання приміщень площею 2,0 кв. м за період з 24.02.2022 по 24.04.2023. Факт невикористання приміщень підтверджено висновками Комісії з припинення КП ХОР «Кінотеатр «Боммер».

Про прийняте рішення Орендаря було повідомлено листом № 01-37/1593 від 17.07.2023, яким його одночасно поінформовано про наявність заборгованості з орендної плати в сумі 8 863,38 грн та про обов`язок її сплатити.

18 вересня 2023 року Позивач у межах досудового врегулювання спору направив Відповідачу претензію, яка залишилася без відповіді.

18 жовтня 2024 року Орендодавець направив Позивачу Акт від 16.10.2024 про заміну сторони Орендодавця в Договорі на Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр», у зв`язку з чим останній було перейменовано на Комунальний заклад Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр Кінотеатр «Боммер»» (далі КЗ «ООМТКЦ-КБ»).

24 червня 2025 року Позивач направив Відповідачу лист щодо необхідності сплати заборгованості з орендної плати до обласного бюджету. Проте зазначений лист 14.07.2025 був повернутий відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання через неотримання його Відповідачем.

Позивач вказує, що він зробив все необхідне для врегулювання спору в досудовому порядку, але Відповідач обов`язки по сплаті оренди не виконує, від вирішення спору шляхом переговорів ухиляється.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди комунального майна від 01 листопада 2011 року № 3 на загальну суму 65029,96 грн, з яких: 44411,37 грн - сума заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по 26.12.2025; 20618,59 грн сума пені за період з 16.04.2022 по 26.12.2025.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Втім, докази вчасного та повного внесення відповідачем орендної плати в матеріалах справи відсутні. Доказів повернення орендованого майна матеріали справи також не містять.

Отже відповідач не виконав обов`язок зі сплати орендної плати на користь позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що з березня 2022 року постійно перебуває за межами України та не користується орендованим майном, а також вказує, що має на утриманні дитину з інвалідністю.

Втім, слід зазначити, що наведені доводи відповідача не можуть впливати на обов`язок належним чином виконувати договір.

Договір оренди чинний; у встановленому законом порядку не розривався; об`єкт оренди пошкодженим не був та Орендодавцю не повертався. Отже обов`язок зі сплати орендної плати у Відповідача не припинявся, оскільки грошове зобов`язання за своєю правовою природою є таким, що не залежить від особистих обставин боржника.

Відповідно до статей 526 та 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, а договір є обов`язковим для сторін. Частиною першою статті 625 ЦК України прямо встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, незалежно від причин такої неможливості.

Таким чином, повідомлені Відповідачем обставини не можуть слугувати підставами для звільнення від сплати орендної плати або від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про «некористування приміщенням», слід звернути увагу на те, що відповідно до статей 759, 762 ЦК України, п.п. 2.1, 4.3 Розділу ІІ Незмінювані умови Договору Додаткової угоди № 9 до договору оренди № 3 комунального майна від 01.11.2011 (зі змінами) (далі Розділ ІІ) обов`язок Орендаря зі сплати орендної плати виникає з моменту передачі майна за актом приймання-передачі та припиняється виключно з моменту його повернення за актом повернення.

Отже, орендна плата справляється за надане право користування майном, а не за результат його фактичного використання, у зв`язку з чим саме по собі невикористання об`єкта оренди не припиняє обов`язку зі сплати орендної плати за відсутності належного розірвання договору та оформлення повернення майна у встановленому порядку.

Щодо тверджень Відповідача про використання приміщення третіми особами слід зазначити, що пунктом 8.1 Розділу ІІ Договору передбачено заборону передачі майна в суборенду без згоди Орендодавця.

При цьому позивачем у відповіді на відзив зауважено, що спірні приміщення Орендодавцем в оренду/суборенду третім особам не передавалися. Доказів на підтвердження протилежного Відповідач не надав.

Крім того, у листі від 27.03.2023 Відповідач не повідомляв про використання майна третіми особами, що додатково спростовує наведені у відзиві твердження.

Щодо посилань відповідача на вплив воєнного стану (форс-мажор) та ч. 6 ст. 762 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

А отже, форс-мажорні обставини, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють від відповідальності, але не від самого зобов`язання. Водночас у цій справі Позивач заявляє вимогу про стягнення несплаченої орендної плати за період дії договору, з урахуванням уже наданих пільг зі сплати орендної плати на підставі рішення Харківської обласної ради від 20.09.2022 № 410-VIII за період з 24.02.2022 по 24.04.2023, що підтверджено висновками відповідної комісії.

Крім того, Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості користуватися Майном у спірний період або неможливості повернути його в порядку, встановленому договором. Відтак, підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 6 ст. 762 ЦК України відсутні.

Твердження Відповідача про подання заяви про розірвання договору шляхом опускання у скриньку для кореспонденції Харківської обласної ради не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Матеріали справи не містять доказів подання, реєстрації чи отримання такої заяви, а також прийняття рішення про розірвання договору.

Подання заяви Орендарем про розірвання договору шляхом опускання у скриньку для кореспонденції Харківської обласної ради є порушенням процедури розірвання договору відповідно до умов Договору та чинного законодавства. До того ж, Харківська обласна рада є власником майна, але не є стороною договору.

Як вірно зазначено позивачем, відповідно до статей 598, 651 Цивільного кодексу України та умов договору оренди, договір вважається припиненим виключно з моменту його розірвання у встановленому порядку, чого у даному випадку не відбулося.

Навпаки, подальше листування сторін свідчить про відсутність належним чином оформленого волевиявлення Відповідача на розірвання договору та підтверджує, що договір оренди у встановленому порядку не припинявся.

Щодо доводів відповідача про відсутність належних доказів надання послуг, слід звернути увагу, що орендна плата є платою за надане право користування майном, а не за фактичне користування чи «надання послуг». Законодавство та умови договору не передбачають складання актів користування приміщенням.

Вимога Відповідача про надання таких актів є необґрунтованою та не передбаченою ані договором, ані законом. Суб`єктивне рішення орендаря не використовувати об`єкт оренди або припинити його фактичне використання з власної ініціативи не звільняє його від виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати та не є підставою для звільнення від відповідальності.

За таких обставин, посилання Відповідача на відсутність фактичного користування приміщенням не спростовують ані факту виникнення орендних правовідносин, ані обов`язку зі сплати орендної плати, у зв`язку з чим не можуть бути прийняті судом як належні заперечення проти заявлених позовних вимог.

Посилання Відповідача на пункт 12.7 Додаткової угоди № 9, як на підставу для відмови у задоволенні позову, також є необґрунтованим. Відповідач помилково тлумачить зазначену умову договору як таку, що нібито покладає на Харківську обласну раду обов`язок розірвати договір у разі прострочення сплати орендної плати понад три місяці.

Разом з цим, вказаною умовою договору передбачено право Харківської обласної ради ініціювати припинення договору у визначених випадках. Однак зазначене право є дискреційним, тобто таким, що може бути реалізоване на розсуд сторони, а не її обов`язком.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Жодна норма договору або закону не пов`язує обов`язок Орендаря зі сплати орендної плати з реалізацією або не реалізацією Орендодавцем права на дострокове припинення договору.

Отже, сам факт того, що Позивач не скористався правом розірвати договір не припиняє дії договору та не звільняє Відповідача від виконання зобов`язань, у тому числі щодо своєчасної та повної сплати орендної плати.

Щодо клопотання Відповідача про витребування у Позивача доказів користування приміщенням, суд дійшов висновку про його необґрунтованість. Зважаючи на те, що саме Відповідач посилається на обставини неможливості користування об`єктом оренди та наявність підстав для звільнення від орендної плати, а тому і обов`язок доведення таких обставин покладається саме на нього.

Позивач, у свою чергу, надав належні та допустимі докази укладення договору, передачі майна в користування та нарахування орендної плати відповідно до умов договору.

Зважаючи на вказане, клопотання відповідача про витребування у позивача доказів користування приміщенням є безпідставним та спрямованим на перекладення обов`язку доказування на іншу сторону, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає, що доводи Відповідача не спростовують позовних вимог та ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов договору і норм чинного законодавства.

Здійснивши перевірку сум заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором оренди комунального майна № 3 від 01 листопада 2011 року складає 44 411,37 грн за період з 01.03.2022 по 26.12.2025.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за договором в розмірі 44 411,37 грн. Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано.

А отже, зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати заборгованості за оренду приміщення не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 44 411,37 грн. за Договором оренди комунального майна № 3 від 01 листопада 2011 року є обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3.9. Договору оренди № 3 від 01.11.2011 (в редакції Додаткової угоди № 9 від 22.02.2022 до Договору) на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

В даному випадку, за порушення строків виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 20 618,59 грн за період з 16.04.2022 по 26.12.2025. Детальний розрахунок долучено позивачем до позовної заяви та міститься в матеріалах справи.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 20 618,59 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди комунального майна від 01 листопада 2011 року № 3 на загальну суму 65029,96 грн є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 3028,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широкорада Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333) заборгованість за договором оренди комунального майна від 01 листопада 2011 року № 3 на загальну суму 65029,96 грн, з яких: 44411,37 грн - сума заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по 26.12.2025, 20618,59 грн - пеня за період з 16.04.2022 по 26.12.2025, до обласного бюджету (р/р UA598999980334109870000020649 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК Харківської області, Харківська МТГ, код ЄДРПОУ 37874947, код класифікації бюджету - 22080400).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широкорада Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Харківська обласна рада (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Широкорад Євген Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне рішення складено "23" березня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/25/26