Ухвала суду № 135043807, 23.03.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

23.03.2026м. ХарківСправа № 922/880/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникТовариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті" (51026, Дніпропетровська обл., Самарський р-н., м. Самар, вул. Цокура Олексія, буд. 1) боржникСхідного регіонального управління концерну "Військторгсервісу" ("Східна" філія концерну "Військторгсервіс") (61034, м. Харків, вул. Переможців, буд. 6-А) про стягнення 6117,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті" звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу до боржника - Східного регіонального управління концерну "Військторгсервісу" ("Східна" філія концерну "Військторгсервіс") про стягнення 6117,12 грн. та судові витрати.

Заява про видачу судового наказу обґрунтована невиконанням з боку боржника взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №759 від 17.07.2024 в частині сплати вартості наданих послуг.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у його видачі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Порядок та форма звернення з заявою про видачу судового наказу до суду визначені ГПК України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".

Відповідно до частини 1, 2 статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Частиною 2 статті 41 ГПК України передбачено, що при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Відповідно до частини 3 статті 147 ГПК України заявником та боржником у наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно зі вимогами статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Разом з тим, стаття 150 ГПК України регулює питання форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Згідно з частиною 2 статті 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до заяви про видачу судового наказу убачається, що боржником є: Східне регіональне управління концерну "Військторгсервісу" ("Східна" філія концерну "Військторгсервіс") з зазначенням адреси місцезнаходження та коду ЄДРПОУ: 61034, м. Харків, вул. Переможців, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 38746882.

При цьому з прохальної частини заяви убачається, що вимога заявлена також до Східного регіонального управління концерну "Військторгсервісу" ("Східна" філія концерну "Військторгсервіс"), код ЄДРПОУ 38746882.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, місцезнаходження юридичної особи.

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Натомість судом зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та сформованого витяг, відповідно до якого найменування боржника: Східне регіональне управління концерну "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 38746882), яке відрізняється від найменування, що вказано у заяві про видачу судового наказу: Східне регіональне управління концерну "Військторгсервісу" ("Східна" філія концерну "Військторгсервіс").

Відтак, заява про видачу судового наказу не містить належного найменування боржника та не містить повної адреси місця проживання представника заявника, в частині зазначення поштового індексу, що суперечить вимогам пункту 2 частини 2 статті 150 ГПК України.

Окрім того, Східне регіональне управління концерну "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 38746882) є філією (іншим відокремленим підрозділом) юридичної особи - Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922), про що суд окремо звертає увагу заявника на наступне.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частини 1, 4 статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Окрім того, згідно з частиною 1, 3, статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 по справі №522/2362/22 виснував, що враховуючи цивільно-правове становище філій та представництв, недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що оскільки філія не є юридичною особою, але, в силу закону, може діяти від її імені, то учасником у справі може бути визначена відповідна юридична особа в особі своєї філії, а не філія.

При цьому слід враховувати, що прохальна частина заяви про видачу судового наказу в контексті визначення процесуального статусу боржника, його належного найменування та інших відомостей, що вимагається пунктом 2 частини 2 статті 150 ГПК України потребує уточнення, а відповідні недоліки заяви про видачу судового наказу - їх усунення, що є прерогативою лише заявника, а не суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 12, 150, 152-154, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" про видачу судового наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255 - 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 23.03.2026 р.

СуддяСальнікова Г.І.