Ухвала суду № 135043083, 23.03.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/375/26

Провадження №2/149/589/26

Номер рядка звіту 31

У Х В А Л А

"23" березня 2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В. ,

при секретарі Поліщук Л.А.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, подану в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Агроголд" про розірвання договорів оренди земельної ділянки та стягнення арендної плати

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

20.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони ФГ т"Агроголд" та будь яким іншим особам , які діють на його користь чи виконують по відношенню до нього інші зобов"язання, проводити сільськогосподарські або будь які інші агротехнічні роботи, в тому числі посів сільськогосподарських культур під урожай.

В обґрунтування заяви зазначив, що між сторонами укладено договора оренди п"яти земельних ділянок. Всупереч укладених угод відповідачем не виплачується позивачеві орендна плата, що є підставою для їх розірвання. Вказує, що на час подання заяви починається аграрний сезон весняна посівна, тому у разі не забезпечення позову призведе до засівання відповідачем земельних ділянок, що в подальшому у разі задоволення позову на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів , оскільки буде перешкоджати ОСОБА_1 використовувати власне майно як мінімум до збору урожаю орендарем.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом вжиття заходів забезпечення позову фактично намагається позбавити ФГ "Агроголд" можливості здійснити обробіток та засівання спірних земельних ділянок.

Таким чином, наслідки вжиття тих заходів, про які просить заявник - позбавлення ФГ "Агроголд" можливості використовувати земельну ділянку у господарській діяльності - будуть ідентичними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника.

Крім того, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами, оскільки забезпечення позову у такий спосіб порушує законні права та інтереси орендаря та перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності за відсутності будь-яких на те законних підстав, оскільки договори оренди земелих ділянок є діючими.

Позбавлення ФГ "Агроголд" можливості обробляти земельні ділянки є прямим втручанням у господарську діяльність відповідача, оскільки позбавляє вказане господарство можливості отримувати прибуток від здійснення відповідної господарської діяльності. Крім того, обробіток землі має здійснюватися у відповідний час з урахуванням посівного сезону, сезону збору урожаю тощо, тому будь-яке зволікання із вчиненням вказаних дій може завдати значних збитків орендарю.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстав для забезпечення позову у спосіб запропонований позивачем, не має, тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-153 , 353 , 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайця Б.В. про забезпечення позову, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законну силу з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду,шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, ухвала якої не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Марина РОБАК