Ухвала суду № 135039993, 23.03.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2836/26

Номер провадження 1-кп/725/101/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

та обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 12026262020000247 від 24.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до Чернівецького районного суду м. Чернівці надійшов обвинувальний акт з додатками передбаченими ч. 4 ст. 291 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12026262020000247 від 24.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження призначено підготовче судове засідання під час якого захисник звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України. В обґрунтування вказаного клопотання посилався на те, що на його думку сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення є неконкретним та суперечливим, оскільки не встановлено походження виявлених речовин, а також відсутні обставини, які б свідчили про наявність мети збувати відповідні речовини. Також, звертав увагу на відсутність печатки, якою скріплюється підпис прокурора, що затверджував обвинувальний акт. Також, на його думку, в обвинувальному акті не вказані всі обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення зокрема про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Статтею 291 КПК України визначені відомості, які має містити обвинувальний акт та передбачено перелік документів, що до нього додаються. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

З системного аналізу вказаних положень процесуального законодавства вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог ст. 291 КПК України, відсутні підстави для прийняття рішень передбачених п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України, а ті недоліки на які посилаються захисник у своєму клопотанні щодо повернення обвинувального акту прокурору не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами та не можуть вважатись такими, що перешкоджають призначенню судового розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Так, захисник в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність складання досудової доповіді.

Відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

За таких обставин суд, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників процесу, які не заперечували проти доручення органу пробації скласти досудову доповідь, вважає, що відповідне клопотання підлягає задоволенню.

Також, судом встановлено, що в ході досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, під час підготовчого судового засідання прокурор звернулась до суду з клопотанням про обрання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відповідного запобіжного заходу під час досудового розслідування і які на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Зокрема, зазначала, що зважаючи на тяжкість кримінального правовопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , існують ризики, які дають підставу вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання, з огляду також на відсутність у нього тісних сталих соціальних зав`язків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працевлаштований та основним джерелом його доходів є збут наркотичних речовин, а тому він може продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить в повній мірі виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, та не дасть змогу запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник в свою чергу, заперечуючи проти клопотання прокурора, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора або зменшити розмір застави, адже мати обвинуваченого має дохід у сталому розмірі військовослужбовця ЗСУ близько 20000 грн. щомісячно. Також, вважав за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 2,3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, за змістом ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Також, матеріали кримінального провадження на даному етапі судового розгляду не містять відомостей про те, що ОСОБА_5 має постійний заробіток, офіційно працевлаштований, має тісні соціальні зв`язки, а тому суд приходить до висновку про те, що прокурором доведено ризик того, що перебуваючи на волі він може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки, під час підготовчого судового засідання не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні відповідного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, відсутні підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ніж тримання під вартою, зокрема особистого зобов`язання, про що клопотав захисник.

Окрім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи відсутність обставин передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави буде достатнім для виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо зменшення розміру застави, слід зазначити, що визначення застави у меншому розміру на переконання суду не гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків з огляду на встановлені вище ризики.

Враховуючи вище наведені обставини в їх сукупності, відсутність на даному етапі судового розгляду достатніх відомостей про наявність в обвинуваченого тісних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, з метою запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, перешкоджанню встановлення істини у кримінальному провадження, забезпечення виконання його процесуальних обов`язків як обвинуваченого, а також враховуючи характер кримінального правопорушення у вчиненні якого останній обвинувачується та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, наявність перерахованих вище ризиків передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, суд, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти клопотання прокурора, приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог ст. 291 КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та відсутні підстави для прийняття рішень передбачених п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України.

Крім того, під час підготовчого судового засідання вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Таким чином, усі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, а тому дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23, 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 369-372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Клопотання захисника про складання досудової доповіді - задовольнити.

Доручити Першотравневому районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області (м.Чернівці, вул. Українська, 39) скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Встановити строк підготовки досудової доповіді до 23 квітня 2026 року.

Зобов`язати представника персоналу органу пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об`єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді.

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 11 год. 05 хв. 22 травня 2026 року.

Одночасно після застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок: UA548201720355279001000008745, призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові підозрюваного).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора, а також суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 травня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Чернівецький районний суд міста Чернівців.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому, а також направити в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України призначити до судового розгляду на 10 год. 15 хв. 02 квітня 2026 року.

Справу слухати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі Чернівецького районного суду м. Чернівців.

В судове засідання підлягають виклику учасники судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1