Рішення № 135038323, 13.03.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/539/26

Провадження № 2/191/328/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Савченко Т.О. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №23.08.2020-100000039 від 23.08.2020 року в загальному розмірі 11900,00 грн., а також судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позов мотивований тим, що 23.08.2020 між ТОВ «Споживчий цент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23.08.2020-100000039. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн.. Строк користування кредитом за умовою «Короткий кредит»: 14 календарних днів з дати отримання; строк користування кредитом за умовою «Довгий кредит»: 28 календарних днів з дати отримання; проценти за умовою «Короткий кредит»: 1960,00 грн., що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка); проценти за умовою «Довгий кредит»: 4900,00 грн., що становить 70% в процентному значенні (фіксована незмінювана ставка); графік платежів за умовою «Короткий кредит»: сума кредиту 7000,00 грн та проценти 1960,00 сплачуються до 05.09.2020 включно; графік платежів за умовою «Довгий кредит»: сума кредиту 7000,00 грн та проценти 4900,00 сплачуються до 19.09.2020 включно. Позичальник обирає умову «Короткий кредит» шляхом здійснення дій повернення кредиту у дату, вказану у графіку платежів.

Кредитор виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка станом на 17.12.2025 року складає 11900,00 грн, з яких: 7000,00 грн - основний борг, 4900,00 грн - проценти.

06.08.2024 між ТОВ «Споживчий кредит» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №СЦ-060824-13, на підставі якого позивачу було відступлено права грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором у вказаному розмірі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь зазначену ним суму заборгованості за кредитним договором та судовий збір в розмірі 2662,40 грн..

Ухвалою суду від 06.02.2026 року відкрите провадження у справі і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача Савченко Т.О. в позовній заяві зазначила про можливість розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.08.2020 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису укладено кредитний договір № 23.08.2020-100000039.

Відповідно до заявки позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн. Строк користування кредитом за умовою «Короткий кредит» 14 днів, проценти 1960 грн, що становить 28%; строк користування кредитом за умовою «Довгий кредит» 28 днів, проценти 4 900 грн, що становить 70%; погоджений графік платежів. Позичальник обирає умову «Короткий кредит» шляхом здійснення дій повернення кредиту у дату, вказану в графіку платежів за умовою «Короткий кредит» та сплати вищевказаних процентів за користування кредитом. У разі нездійснення позичальником вказаних дій кредит вважається отриманим за умовою «Довгий кредит».

ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором R6627.

ТОВ «Споживчий Центр» надало відповідачу кредит у розмірі 7000 грн, що підтверджується квитанцією платіжної системи «FONDY» № 257130363 від 23.08.2020.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №23.08.2020-100000039 від 23.08.2020, вбачається, що станом на 17.12.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7000 грн, за процентами 4 900 грн.

06.08.2024 ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» уклали договір факторингу № СЦ-060824-13, відповідно до якого сторони погодили, що за цим договором фактор зобов`язується передати (сплптити) клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п.3.2. договору, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно із п. 2.4 договору факторингу, сторони домовилися, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток 1).

Відповідно до Акту приймання-передачі Переліку № 1 до договору факторингу № СЦ-280325-15 від 28.03.2025 та Переліку № 1, відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 23.08.2020-100000039 на суму 11 900 грн, з яких: 7000 грн тіло кредиту, 4900 грн - відсотки, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги за Договором факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» і ОСОБА_1 23.08.2020 в електронній формі уклали Кредитний договір №23.08.2020-100000039, загальна сума кредиту - 7000 грн.

Факт перерахунку коштів підтверджується квитанцією платіжної системи «FONDY» № 257130363 від 23.08.2020, яка досліджена судом, та не спростовано відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024, позивач набув статусу кредитора за кредитним договором № 23.08.2020-100000039, укладеним між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , що підтверджується змістом договору, актом приймання передачі, переліком боржників та платіжними інструкціями, які досліджені судом.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не заперечує заборгованість у розмірі 11 900 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7000 грн та за відсотками 4900 грн, які нараховані в межах строку кредитування, тому позов підлягає до задоволення.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265,280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 431702980, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601) заборгованість за кредитним договором №23.08.2020-100000039 від 23.08.2020 в розмірі 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп., з яких: 7000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4900,00 грн. заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 431702980, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601) судовий збір в розмірі 2662 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Повний текст рішення складено 19.03.2026.

Суддя О. В. Чорна