Ухвала суду № 135038013, 23.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 202/11405/25

Номер провадження2/205/2285/26

.

У Х В А Л А

23 березня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

26 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у вищевказаній цивільній справі до завершення процедури неплатеспроможності у справі № 904/6586/25, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6586/25 відкрито провадження про її неплатеспроможність, а позивач у вказаній справі є кредитором, вимоги якого підлягають розгляду в межах справи № 904/6586/25, тому подальший розгляд вказаної справи є неможливим поза межами процедури неплатоспроможності.

04 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 також сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір належить розглядати у межах справи про її неплатежеспроможніть, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підляже розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача Андрущенко М.В. у позовній заяві, просив суд розглядати справу за відсутності їх представника та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і клопотання відповідача, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі № 904/6586/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика палата Верховного суду у своїй постанові від 21 вересня 2021 року у справі №905/2030/19 зазначила, що банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним Кодексом України з Процедур Банкрутства (КЗпБУ), прийнятим відповідно до Закону України від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ та введеним в дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо). Отже, КУзПБ у порівнянні з попереднім процесуальним законом розширив свою дію щодо суб`єктів, які підпадають під його регулювання (неплатоспроможних фізичних осіб), що зумовило розгляд у господарському суді спорів про неплатоспроможність фізичних осіб, незалежно від того, чи займаються вони підприємницькою діяльністю.

Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів - приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.

Зокрема, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство наступає строк виконання всіх зобов`язань боржника, що має наслідком обов`язок усіх конкурсних (забезпечених) кредиторів пред`явити вимоги до боржника, а їх задоволення може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом; провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню (частини чотирнадцята, сімнадцята статті 39 КУзПБ); активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень (частина десята статті 41 КУзПБ).

Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об`єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).

Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій.

Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/6586/25 про неплатоспроможність фізичної особи Куліш С.Ю., справа за позовом ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII. За встановлених обставин у цій справі суди повинні були передати справу до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6968/16 про банкрутство ДП «Укрветсанзавод».

До подібних висновків дійшов і Верховний Суд, розглядаючи 10 січня 2024 року справу №201/15806/15-ц.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у вищевказаній цивільній справі до завершення процедури неплатеспроможності у справі № 904/6586/25 та закриття провадження не підлягає задоволенню, водночас, вказана справа підлягає передачі за підсудністю до суду господарської юрисдикції.

При цьому, враховуючи, що ЦПК України не містить процесуальних норм, що регулюють питання передання на розгляд до належного суду справ у разі порушення предметної підсудності, відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України підлягає застосуванню аналогія закону.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищезазначене, сприяючи справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду справи повноважним складом суду, суд дійшов висновку, що вказана справа підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст.7 КУзПБ, ст. ст. 10, 19, 31, 247, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 про зупинення та закриття провадження у цивільній справі.

Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул.Володимира Винниченка, буд. 1-А) для розгляду в межах справи № 904/6586/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: Т.П. Терещенко