Рішення № 135037560, 03.03.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/5538/25

№ 2/207/204/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції", м.Київ

до ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 35000,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3500,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 20037,50 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ "Українські Фінансові Операції" - 11462,50 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. В порядку частини десятої, одинадцятої ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні витрати і 3% рінчих відповідно до ст.625 ЦК України за наведеною формулою.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 11.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4549124 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ КБ "ПриватБанк". Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 25.11.2024 ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу №25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ "Українські Фінансові Операції" набуло право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 28.08.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 08.10.2025 на 11:20 годин.

08.10.2025 розгляд справи відкладено до 24.11.2025 до 10:10 годин.

24.11.2025 розгляд справи відкладено до 28.01.2026 до 10:30 годин.

Ухвалою суду від 28.01.2026 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" про витребування доказів задоволено. Витребувано з АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 11.04.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ "Приватбанк" у сумі 3500 грн. за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ "Пейтек Україна".

28.01.2026 розгляд справи відкладено до 03.03.2026 до 10:50 годин.

03.03.2026 сторони у судове засідання не з`явились.

У поданому клопотанні позивач просить розглянути справу за відсутністю його представника, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була неодноразово повідомлена судом, шляхом надіслання їй повідомлення за адресою: АДРЕСА_1 яка відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру є зареєстрованим місцем проживання відповідача. Водночас вказані поштові відправлення повернуті на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подала, суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 03.03.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - клієнт) укладено договір №4549124 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого, на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) - 3500,00 грн.

Строк кредитування 360 днів (п.1.3 договору).

Згідно з п.1.4 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п.п.1.4.1); знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується на визначених у п.п.1.4.2 договору умовах.

Відповідно до п.1.5 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування - 99923,40% річних; (п.п.1.5.1 договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14297,67% річних (п.п.1.5.2 договору).

Пунктом 1.6 договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 35000,00 грн (п.п.1.6.1 договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 32385,50 грн (п.п.1.6.2 договору).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.8 договору).

За умовами п.2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Відповідно до п.2.2 договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту 11.04.2024 або 12.04.2024.

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 56846 11.04.2024 21:31:34.

У додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4549124 від 11.04.2026 сторони узгодили детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Наведені вище умови кредитного договору також с узгоджені сторонами у паспорті споживчого кредиту.

Листом вих.№20241219-796 від 19.12.2024 ТОВ "Пейтек" повідомило ТОВ "Лінеура Україна" про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ "Лінеура Україна": 11.04.2024 21:33:08 на суму 3500,00 грн; призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Листом від 21.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260216/57211-БТ АТ КБ "Приватбанк" повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 11.04.2024 було зараховано 3500,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №№4549124 від 11.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.11.2024 заборгованість відповідача становить 25 287,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн, суми заборгованості за процентами - 20037,50 грн, штрафні санкції - 1750,00 грн.

25.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" (надалі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №25/11/2024, відповідно до п.1.1 якого, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.1.2 договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей.

Згідно з п.1.6 договору права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2).

Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 64339984,72 грн (п.3.2 договору).

Ціна продажу за договором становить 1 962 112,59 грн (п.3.3 договору).

25.11.2024 між сторонами підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024.

25.11.2025 між сторонами підписано акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №512 від 06.12.2024 ТОВ "Українські Фінансові Операції" перераховано ТОВ "Лінеура Україна" 308075,06 грн за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №511 від 05.12.2024 ТОВ "Українські Фінансові Операції" перераховано ТОВ "Лінеура Україна" 1000000,00 грн за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №510 від 06.12.2024 ТОВ "Українські Фінансові Операції" перераховано ТОВ "Лінеура Україна" 654037,53 грн за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором становить 35000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 20037,50 грн, заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ "Українські Фінансові Операції" - 11462,50 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд враховує, що у спірному кредитному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для даного виду договорів, договір підписаний сторонами. Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання. Підписавши спірний кредитний договір, відповідач надала свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів.

Відповідно до ч.1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Положеннями статей 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За приписами ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивачем до позовної заяви додано: копію договору №4549124 від 11.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту; копію додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4549124 від 11.04.2026; копію листа вих.№20241219-796 від 19.12.2024 ТОВ "Пейтек" про успішне перерахування коштів; копію договору факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024; копію платіжних інструкцій за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024; копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025.

З наданого позивачем витягу з реєстру боржників до договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025 вбачається, що до ТОВ "Українські Фінансові Операції" перейшло право вимоги ТОВ "Лінеура Україна" до ОСОБА_1 за кредитним договором №4549124 у загальному розмірі 25 287,50 грн.

Водночас до матеріалів справи не надано копію договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025, що позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за спірним кредитним договором.

Також позивачем не надано докази сплати ТОВ "Українські Фінансові Операції" на користь ТОВ "Лінеура Україна" ціни продажу за договором факторингу від №31-1/03/2025 від 31.03.2025, тобто суми грошових коштів, що сплачуються фактором клієнту за відступлення права вимоги.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що від ТОВ "Лінеура Україна" до ТОВ "Українські Фінансові Операції" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4549124.

Частинами 1-3 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач виклав обставини, якими обґрунтував свої позовні вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначив про докази, які не можуть бути подані разом із позовом з поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування, просив розглянути справу за відсутністю його представника.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі №916/2040/20).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги недоведення позивачем правомірності заявлених позовних вимог та факту набуття ним права вимоги до відповідача за кредитним договором №4549124, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.141,258-259,263-265,268,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Бушанська