Рішення № 135035277, 13.03.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2690/25

Номер провадження 2/573/131/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

13 березня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Півньової О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заочно цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2025 через систему «Електронний суд» надійшла справа за позовом ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовна заява мотивована тим, що 27 липня 2025 року між ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів у кредит №8161325, за яким останній отримав кредит у сумі 2000 грн строком на 360 днів, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 100 грн за кожен день понадстрокового користування.

16 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі останнє набуло право вимоги грошових коштів до ОСОБА_2 . Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання коштів у кредит не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 7884 грн, з яких: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1539 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн сума заборгованості за комісією, 4000 грн заборгованість за пенею/неустойкою. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту та судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а.с. 11).

Заяви, клопотання.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - адвокат Ткаченко Ю.О. не з"явилася. 14.01.2026 подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 16).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання остання відсутня, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с.14-15).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що 27 липня 2025 року ОСОБА_3 отримав кредит від ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у розмірі 2000 грн строком на 360 днів з кінцевою датою повернення 21 липня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом: 0,95% за день, за понад строкове користування 100 грн/день, комісії 17,25 %, а у грошовому виразі - 345 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 3949,85%, а орієнтовна загальна вартість кредиту складає 9185 грн. Вказаний договір та додаток до нього ОСОБА_2 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора. Платіжним засобом у договорі зазначено картковий рахунок НОМЕР_1 (матеріали електронної справи).

Кошти за кредитним договором №8161325 від 27 липня 2025 року того ж дня перераховані ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_1 (а.с. 19, 20).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало за плату, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог, який підписаний ними 18 вересня 2025 року. Перехід права вимоги відбувається після підписання реєстру прав вимог (матеріали електронної справи).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 18/09/25-02 від 18 вересня 2025 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_2 за договором про надання коштів у кредит №8161325 від 27 липня 2025 року в розмірі 7884 грн, з яких: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1539 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн сума заборгованості за комісією, 4000 грн заборгованість за пенею (матеріали електронної справи).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

За умовами ст. ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Зміни до цивільного кодексу в частині нарахування сплати пені/неустойки на час подачі позову до суду не вносились.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісію в розмірі 345 грн., то суд вважає, що ця вимога не є правомірною, оскільки у Постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію без зазначення, які саме дії позикодавця входять до такого обслуговування, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 345,00 грн. за договором, суд не вбачає.

Доводи представника позивача про застосування до даних правовідносин позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду, суд відхиляє, оскільки обставини справ, рішення в яких переглядалися Верховним Судом, не є релевантними тим, які встановлені у даній справі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконано свої зобов`язання за договором, надавши споживчий кредит ОСОБА_2 . Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушив, по теперішній час не повернув заборгованість за договором, а у подальшому ТОВ «Деал Фінанс Груп» - набуло право вимоги до ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором.

Суд звертає увагу на те, що заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень ст. 516 ЦК України, такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13 та постанові Верховного Суду України від 30.01.2019 року у справі №2-230/11.

Також, відповідач не мав жодних перешкод для виконання зобов`язання, а саме сплачувати заборгованість за укладеним договором на рахунки попередніх кредиторів. З моменту переходу права вимоги до нового кредитора, позичальником не здійснювалося погашення коштів.

Зважаючи на те, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, утворилась заборгованість за Договором №8161325 від 27.07.2025 у сумі 7884 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2000 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків - 1539 грн.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, суд погоджується з розміром заборгованості з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту та процентах у сумі 3539 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 4000 грн за пенею/неустойкою і 345 грн. суми заборгованості за комісією слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №35215 від 24.11.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а. с.7).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 44,91 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 1087,90 грн.

Відповідно до ч.1, п.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., які складаються: усної консультації Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи-2 год. 00 хв., погодження правової позиції Клієнта у справі- 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта -3 год. 30 хв., усього витрачено: 6 год. 30 хв.

22.08.2025 між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ, відповідно до п. 4.1. визначено за надання правничої допомоги у відповідності до положень договору клієнт сплачує адвокату винагороду. Відповідно до витягу з акту приймання-передачі наданих послуг № 3-ДІЛ від 08.12.2025 адвокатом надано наступні послуги: вивчення наявних у клієнта документів, повернення правового аналізу, визначення правової позиції 500 грн, судовий супровід в суді першої інстанції 4000 грн.

Таким чином, ТОВ «Деал Фінанс Груп» понесено витрати в сумі 4500,00 грн. на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), відсутність представництва в суді під час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про обгрунтованість витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 44,91 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу розмірі 1347,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 137, 141, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит задовольнити частково.

Стягнути і ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №8161325 від 27 липня 2025 року в розмірі 3539 (три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) гривень та судові витрати у сумі 2435 (дві тисячі чотириста тридцять п`ять) гривень 20 копійок.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у задоволенні іншої чатини позовних вимог.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачкою до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Повний текст складено 23.03.2026.

Суддя

Справа № 573/2690/25

Номер провадження 2/573/131/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

13 березня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Півньової О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заочно цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит задовольнити частково.

Стягнути і ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №8161325 від 27 липня 2025 року в розмірі 3539 (три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) гривень та судові витрати у сумі 2435 (дві тисячі чотириста тридцять п`ять) гривень 20 копійок.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у задоволенні іншої чатини позовних вимог.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачкою до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя