Ухвала суду № 135035253, 23.03.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/951/25

Провадження № 2/515/124/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

23 березня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення фактів непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, суд

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, який з урахуванням уточнень від 24 січня 2026 року, обґрунтувала таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Вишнівської сільської ради, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 . Державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області до майна померлого відкрито спадкову справу №470/2024. Разом з померлим за адресою: АДРЕСА_1 , на день відкриття спадщини була зареєстрована його донька та відповідач у справі ОСОБА_2 , але фактично з 2005 року остання не проживала з батьком та спільне господарство з ним не вела. Враховуючи реєстрацію відповідачки разом із спадкодавцем на день його смерті, вона відповідно до приписів ч.3 ст.1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті батька. ОСОБА_4 більше 20 років тому поїхала до США і там залишилася проживати на постійній основі. З 2005 року остання не проверталася в Україну та не перетинала кордону. До моменту звернення до суду із позовом ОСОБА_1 чекала більше 8 місяців з моменту відкриття спадщини спадкової справи на повернення сестри з метою оформлення спадкових прав, але вона так і не приїжджала, не вчиняла та не вчиняє будь-яких дій для оформлення спадщини. Враховуючи, що позивачка не має можливості оформити частину спадщини, яку фактично не прийняла її сестра, просить встановити факти непроживання сестри разом із батьком на час відкриття спадщини та визнання її такою, що не прийняла спадщину.

Відповідно до ухвали судді від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

11 березня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зміну предмету позову та просить визнати за нею право власності, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, загальною площею 4,3624 га, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер: 5125081200:01:001:0190, яка розташована в межах території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, оскільки встановлення фактів непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, підлягає встановленню при вирішення спадкового спору, а не як окремих позовних вимог, а є лише підставою для вимоги про визнання права власності на спадкове майно (вх. № 1914/26-Вх 11.03.2026).

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися.

Від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про слухання справи у її відсутність, підтримала заяву про зміну предмету позову та просила її задовільнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у попередньо поданій заяві просила справу слухати у її відсутність, заявлені позовні вимоги визнала.

Представник третьої особи В. Скалозуб також просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення заявлених вимог.

Судом ухвалено про проведення підготовчого засідання у відсутність її учасників.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання сторони позивача про зміну предмету позову, суд дійшов такого висновку.

За вимогами ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний суд у постанові № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань), позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Зокрема, у позові позивачка ставила питання про встановлення фактів непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, оскільки вона не має можливості оформити частину спадщини за її фактичного прийняття сестрою, яка не проживала разом із батьком на день його смерті та не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Виходячи із змісту поданої позивачкою 11 березня 2026 року заяви, остання змінила предмет позову та просила про визнання справа власності на спадкове майно, оскільки встановлення фактів непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину підлягає встановленню при вирішення спадкового спору, а не як окремих позовних вимог.

Водночас, позивачка не змінювала заявлені підстави позову.

Оскільки, позивачка правомірно подала заяву про зміну предмету позову, суд вважає за необхідне заяву про зміну предмету позову прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, у підготовному засіданні слід оголосити перерву.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 189, 197, 198, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову у справі №515/951/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення фактів непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину.

Розгляд справи здійснювати з урахуванням позовної заяви зі зміною предмету позову.

Підготовче засідання відкласти на 13 квітня 2026 року на 10 годину 30 хвилин.

Встановити відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміни предмета позову, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Луцюк