Рішення № 135035218, 04.03.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/24662/25

Провадження №2/523/3752/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліної С.С.

при секретарі - Томілко М.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, в якому просив: Стягнути з Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 88 423,97 грн. (вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять три гривні 97 копійок), а також середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 111 410,40 грн. (сто одинадцять тисяч чотириста десять гривень 40 копійок) по день ухвалення судового рішення.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що позивач ОСОБА_1 , з 15 червня 2023 року працював на Державному підприємстві «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, на посаді виконуючого обов`язки начальника управління відомчої воєнізованої охорони згідно з наказом Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України від 14.06.2023 № 71-к.

25 липня 2025 року позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України на підставі наказу № 55-к від 25.07.2025

Зазначене вище підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

Під час знаходження у трудових правовідносинах з Відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 88 423,97 грн. (згідно відомостей, що містяться у листі Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 28.08.2025 №ПД/3.1/573-ЗВ-25), а саме:

1)заборгованість за березень 2025 року - у сумі 20 618,28 грн.;

2)заборгованість за квітень 2025 року - у сумі 16 959,08 грн.;

3)заборгованість за травень 2025 року - у сумі 12 197,18 грн.;

4)заборгованість за червень 2025 року - у сумі 33 912,91 грн.,

5)заборгованість за липень 2025 року - у сумі 4 736,52 грн. (грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки (6 днів).

Підтвердженням факту існування заборгованості є саме вищеназваний лист Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 28.08.2025 №ПД/3.1/573-ЗВ-25.

Як зазначає ОСОБА_1 сам Відповідач з моменту звільнення його та й до моменту звернення з цією позовною заявою продовжує ухилятися від надання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні позивача, як це встановлено статтею 116 КЗпП України.

З метою отримання письмового повідомлення Відповідача про суми, нараховані та виплачені при звільненні, 30 липня 2025 року ОСОБА_1 звертався на адресу Відповідача із Запитом на інформацію (вхідний реєстраційний номер Відповідача № 297 від 30.07.2025).

Крім цього, адвокат Карбовська А.В., надіслала на адресу Відповідача адвокатський запит від 16.09.2025 № 16/09 з проханням надати відомості про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні.

Однак, Відповідач у відповідь на цей запит надав лист від 29.09.2025 № 139, в якому зазначив, що строк розгляду адвокатського запиту продовжено до 20 робочих днів, але після спливу 20 робочих днів, та до моменту звернення із позовною заявою Відповідач так й не надав відповідь на вказаний адвокатський запит. З огляду на це, всі розрахунки в цієї позовній заяві здійснені Позивачем на підставі відомостей, що містяться у листі Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 28.08.2025 №ПД/3.1/573-ЗВ-25.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 24.11.2025 відкрите загальне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 04.02.2026 року.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 04.02.2026 закрито підготовче судове засідання та призначений судовий розгляд на 04.03.2026 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. На адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява яка міститься в матеріалах справи в якій підтримав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є частково обгрунтованим, є частково доказаним тому підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що відповідно до копії трудової книжки серія НОМЕР_1 позивач ОСОБА_2 з 15.06.2023 року по 25.07.2025 року працював на Державному підприємстві «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України на посаді начальника управління відомчої воєнізованої охорони (а.с.10-17)

Відповідно до відповіді Державної служби України з питань праці Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №ВЕ 19125307 від 05.08.2025р встановлено що 25 липня 2025 року позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України на підставі наказу № 55-к від 25.07.2025 (а.с.23-26)

Судом встановлено про те, що відповідно до відповіді Державної служби України з питань праці Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №ВЕ 19125307 від 05.08.2025р заборгованість работодавця перед працівником ОСОБА_1 станом на 21.08.2025 становить 88 423,97 гривень. (а.с.23-26).

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту своїх цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 44 КЗпП України визначено, що в разі припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстави припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 статті 41 КЗпП України), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.)

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно п. 32 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р. у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до пункту 6 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 р. задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Оскільки звільнення позивача ОСОБА_1 з займаної посади відбулось за власним бажанням робітника, то відповідно норми статті 44 КЗпП України в цьому випадку не можуть бути застосовані.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, підлягають задоволенню, щодо заробітку за час затримки розрахунку підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 263-265, 353 ЦПК України, ст. 47, 83, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП, ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ: 05519327) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 88 423,97 грн. (вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять три гривні 97 копійок) гривень, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ: 05519327) на користь Держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення складено та підписано суддею 04.03.2026р.

Суддя Аліна С.С.