Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/1783/24
Номер провадження:1-кп/521/747/26
УХВАЛА
20 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
при судовому розгляді кримінального провадження №521/1783/24 відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зугдіді Республіка Грузія, громадянина Грузії, неодруженого, із середньою освітою, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого:
- 23.12.2019 Одеським апеляційним судом за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;
- 04.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:
-13.12.2021 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , на даний час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:
-23.06.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 10 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Тарутино Одеської області, громадянина України, на даний час відбуває покарання у ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», раніше судимого:
- 10.05.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 189 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- притягується до кримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси у кримінальному провадженні №1201163490000218,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України, при обставинах викладених у обвинувальному акті.
Прокурором у судовому засіданні, у порядку ст. 331 КПК України, було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі обвинувачені з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 , просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, оскільки, на думку захисника, ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даному етапі зменшились, або просив суд зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила суд зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на два місяці із зменшенням розміру застави. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Строк перебування обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під вартою, який встановлений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30.01.2026 року, спливає 30.03.2026 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об`єктивних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, у своєму клопотанні прокурор Одеської обласної прокуратури зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту останні обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.
Вказане дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинувачених такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, можуть здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У рішенні «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, судом ще не допитано вказаних осіб, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом, безперешкодно зможуть впливати на вищезазначених осіб, із метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, суд вважає, що ризик впливу на свідків, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, вказує той факт, що обвинувачені раніше судимі та вчинили інкриміновані їм злочини в період відбування покарання, що свідчить про стійкість тенденції до скоєння ними злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідним особам у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність в них родини й утриманців; майновий стан обвинувачених; наявність судимостей.
Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Вирішуючи питання про зменшення розміру застави у даному кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд зважає на те, що практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.
Ураховуючи вищевикладене та зважаючи на практику ЄСПЛ, оскільки ризики з плином часу частково зменшуються, суд вважає, що стосовно обвинувачених доцільно встановити заставу меншого розміру, який в такій же мірі дозволить забезпечити виконання ними своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, і визначити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розмір застави, що складає 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 18.05.2026 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 18.05.2026 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 18.05.2026 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам, направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_12
Судове рішення № 135035123, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 20.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/1783/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: