Ухвала суду № 135034932, 04.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2601/25

Провадження № 1-кп/496/160/26

У Х В А Л А

04 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинувачених - ОСОБА_4 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання захисника обвинувачених про зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику, витребування доказів, зміну запобіжного заходу за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

До суду надійшли клопотання від захисника про зняття арешту з автомобілю марки «Опель-Корса», державний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, автомобільний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску та повернення транспортних засобів власнику, клопотання про витребування доказів, а саме зобов`язати працівників ПРАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надати тимчасовий доступ з можливістю вилучення документів в паперовому або електронному вигляді, що знаходяться у оператора мобільного зв`язку ПРАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » інформацію стосовно використання послуг оператора за абонентським номером: НОМЕР_3 за період часу з 19.00. 02.01.2025 року по 01.00. 03.01.2025 року, а саме: адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечувати зв`язок; типи з`єднання (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація); дата, час та тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонент А) абонентський, серійний, IMSI номери сім-карти, IMEI); ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості; за наявності контактної угоди або відповідної реєстрації, надати відомості про абонента; дати, час і тривалість надання послуги всесвітньої системи загального доступу Інтернет, з вказанням ІР-адрес під час кожного з`єднання. Клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на особисте зобов`язання.

У підготовчому судовому обвинуваченні та їх захисник підтримали заявлені клопотання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти вказаних клопотань захисника, також вказала, щодо зняття арешту та передачі автомобіля власнику, оскільки розгляд кримінального провадження лише розпочався, долю речових доказів суд вирішує у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку по справі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Захисник у клопотанні про зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику посилається, що ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року накладено арешти на автомобіль марки «Опель-Корса», державний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, автомобільний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі - Порядок), цей Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до п.4 Порядку речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

Згідно п.20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Аналізуючи вищезазначені правові норми, відповідальними за зберігання речових доказів є сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, у даному випадку сторона обвинувачення, та посадова особа органу, який здійснює зберігання речового доказу.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи захисника, що арешт майна було накладено безпідставно, також не було доведено, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що також свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним.

Суд зазначає, що захисником у клопотанні про часткове скасування арешту не зазначено, місце зберігання автомобілю, а саме: за якою адресою, достатні докази наявності належних умов для зберігання автомобіля, до клопотання про часткове скасування арешту майна не було долучено жодних належних доказів того, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зможуть належним чином забезпечити зберігання автомобілів під час судового розгляду кримінального провадження, також не зазначене де саме зберігається вказаний транспортний засіб.

Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання, передчасно звернулася з ним до суду, враховуючи, що захисником не доведено, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, також враховуючи позицію прокурора, що заперечувала проти зняття арешту, з урахуванням принципу диспозитивності передбаченого ст. 26 КПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

З урахуванням наведеного, а також того, що суду на стадії підготовчого судового засідання не були надані письмові докази, тому суд вважає клопотання захисника про витребування доказів передчасним.

Крім того, таке клопотання перекладає обов`язок збирання доказів на суд, оскільки захисником не доведено об`єктивної можливості отримання такої інформації, не надано доказів щодо його звернення до уповноваженого органу та відмови в задоволенні його клопотання.

Щодо клопотання захисника обвинувачених про зміну запобіжного заходу та повернення застави.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 03.02.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з встановленням застави і покладанням обов`язків в разі внесення застави, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Враховуючи, що мета та підстави, які існували під час обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальними та мають місце, суд погоджується з доводами прокурора про те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які встановленні під час досудового розслідування кримінального провадження та у суді, продовжують існувати, суд приймає до уваги викладені обставини клопотання, разом з тим враховує ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на теперішній час - не має, тому і не має підстав для повернення застави, яка є самостійним запобіжним заходом.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що клопотання захисника задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 93, 94, 159, 160, 177-179, 314-316 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого про зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику, витребування доказів, зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість - 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час - 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту ухвали суду, яку було складено 20.03.2026 року.