Рішення № 135033829, 02.02.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/7291/25

№ 2/207/523/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року до суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» надійшла позовна заява, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року у розмірі 15315 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 12 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-10013233 на суму 9600,00 грн., який укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 29793. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених цим договором.

16.04.2025 між ТОВ «ФК «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 16.04.2025, та Акту приймання-передачі до Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19315 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп., з яких 9600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 5715,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної ленії № 00-10013233 (арк. с. 16-17), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора «29793», на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування їх на платіжну картку № НОМЕР_1 (п.1.2., 2.8. Договору), строк дії кредитної лінії 360 календарних днів.

Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту Кредитодавцю в останній день строку кредитування «07» жовтня 2025 року (п. 1.3.Договору).

Згідно п. 1.5.1. Договору стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1600.00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього Договору.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «МАКС КРЕДИТ» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором - «29793», який був направлено на мобільний телефон НОМЕР_2 (арк. с. 13).

Згідно з копією довідки ТОВ «ПРОФІТГІД» вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: надавач платіжних послуг: ТОВ «ПРОФІТГІД»; платник: ТОВ «МАКС КРЕДИТ», код 42806643; номер транзакції 42873-06720-59144, дата здійснення переказу: 12.10.2024, 13:57:52; сума переказу 8000 грн.; номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 (арк.с. 11-12).

Згідно листа АТ «ПУМБ» від 18.12.2025 року на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано рахунки, до яких випущені картки, серед яких банківська картка № НОМЕР_3 , та виявлена операція по надходженню 12.10.2024 грошових коштів у сумі 8000,00 грн. через сервіс іншого банку (арк. с. 48).

Отже, судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Також із матеріалів справи встановлено, що 16.04.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року, що підтверджується реєстром боржників від 16.04.2025 (арк.с.36).

Відповідно до п.2.1. Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «МАКС КРЕДИТ» суму фінансування, а ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов`язується відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно із п.2.2. Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, перехід від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прав вимоги відповідно до Реєстру боржників та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із Актом приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передало, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло Реєстр Боржників за договором Факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025.

Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 16.04.2025, та Акту приймання-передачі до Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19315 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп., з яких 9600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 5715,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) (арк. с. 27-28).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.10.2025 за період з 16.04.2025 по 01.10.2025 становить 19315 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп., яка складається з: 9600,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5715,20 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 4000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (арк.с. 23).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що кредитний договір був вчинений сторонами в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за Кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року, укладеним між кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з 16.04.2025 право вимоги кредитора перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

З огляду на те, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів на спростування вказаного суд не встановив, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 , що і дає підстави для задоволення позову.

Підписавши Кредитний договір № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 добровільно погодила умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо сплати відсотків за користування кредитом.

Так, з Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року вбачається, що сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» складає 19315 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп., з яких: 9600,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5715,20 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 4000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 4000,00 грн. позивач не заявляє.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач до суду не надала.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року по тілу кредиту у розмірі 8000,00 грн., заборгованості по комісії у сумі 1600,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5715,20 грн., що в загальному розмірі становить 15315 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2422,4 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на користь відповідача на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське бюро «Соломко та партнери», що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року.

11 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» було підписано Додаткову угоду № 25770871383 до договору про надання правниичої допомоги, в якій вони погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським бюро Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Згідно протоколу погодження вартості послуг до Договору № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року та Акту прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, були надані правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: складання позовної заяви 2 год. - 5000 грн.; вивчення матеріалів справи - 2 години - 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту 1 год. - 500 грн.; підготовка та передача клопотання 1 год. - 500 грн., загальна сума становить 7000 грн.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовної заяви та клопотань у своїй більшості є подібними.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022року у справі № 922/1964/21.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких було витрачено багато часу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, знаходиться за адресою: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, місто Київ) суму заборгованості за кредитним договором № 00-10013233 від 12 жовтня 2024 року в розмірі 15315 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 20 коп., в тому числі 9600,00 грн. заборгованості по кредиту та 5715,20 грн. заборгованості по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко