Рішення № 135032959, 23.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/951/26 2/335/1294/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючої судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., представника позивача Вертелецького М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Вік» третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2025 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Вік» третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спадкодавець ОСОБА_3 , за життя була співвласником нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 03.11.1993 року, виданим виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя, та зареєстрованим в ОП «ЗМБТІ» 22.03.1994 року в реєстровій книзі № 188 за записом № 34452. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. ОСОБА_4 , є рідною донькою померлої, а отже - спадкоємцем першої черги за законом. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та строки прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. було заведено спадкову справу № 60/2025. 03.06.2025 року Позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна (частку батька, ОСОБА_5 ), однак оформити спадкові права на частку матері ( ОСОБА_3 ) виявилося неможливим.

Під час перевірки майна спадкодавця нотаріусом було виявлено, що на нерухоме майно спадкодавиці накладено арешт. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Витяг № 429661605), наявне зареєстроване обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 1737275. Дата реєстрації: 04.03.2005 року. Підстава обтяження: Постанова АА № 801485 від 28.02.2005 року, видана ДВС Жовтневого райуправління м. Запоріжжя. Об`єкт обтяження: 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та отримала копію рішення від 26.10.2004 року у справі № 2-226 відповідно до якого у спадкодавиці ОСОБА_3 була наявна заборгованість перед ТОВ «Наш вік» (код ЄДРПОУ 31522615) за комунальні послуги у розмірі 1447,32 грн. які було стягнуто судовим рішенням. 3 листа Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі від 27.06.2025 № 93493/5, вбачається, що арешт було накладено під час примусового виконання вищезазначеного рішення. Водночас, матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-226 знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання (3 роки). Інформація щодо фактичного виконання рішення суду або повернення виконавчого документа стягувачу у відділі відсутня. Державний виконавець повідомив про відсутність у нього законних підстав для зняття арешту, оскільки провадження завершено/знищено, а доказів сплати боргу в органі ДВС немає.

Відповідно до витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження спадкодавець ОСОБА_3 , 1936 р.н. не рахується боржником у будь-якому відкритому чи завершеному/закінченому виконавчому провадженні.

20.01.2026 року представником Позивача було направлено повідомлення/заяву на адресу стягувача - ТОВ «Наш вік» в якій сторона спадкоємця повідомляє кредитора спадкодавця про відкриття спадщини та заявляє прохання надати інформацію щодо актуальності заборгованості. Жодної відповіді від стягувача на вказаний лист не надходило.

З наведеного вбачається, що матеріали виконавчого провадження знищені, виконавчий документ на виконанні не перебуває, стягувач протягом понад 20 років не вчиняв дій щодо стягнення боргу або поновлення виконавчого провадження. Таким чином, існування арешту, який втратив свою забезпечувальну функцію, порушує право Позивача як спадкоємця на оформлення права власності на спадкове майно, що змушує звернутися до суду за захистом порушеного права.

Позивач просить скасувати обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1737275, зареєстрований 04.03.2005 реєстратором: Четверта запорізька державна нотаріальна контора, накладений на нерухоме майно: 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 ; підстава обтяження: постанова, серія та номер: АА № 801485, виданий 28.02.2005, видавник: ДВС Жовтневого райуправління м. Запоріжжя; та виключити відомості про вказаний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.01.2026 року відкрито провадження по справі за спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у якій роз`яснено відповідачам та третій особі відзив на позов.

У судовому засідання представник позивача- адвокат Вертилецький М.О., на задоволенні позовної заяви наполягав з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Жодних заяв, відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя була співвласником нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 03.11.1993 року, виданим виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя, та зареєстрованим в ОП «ЗМБТІ» 22.03.1994 року в реєстровій книзі № 188 за записом № 34452.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 02.12.2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Позивач, ОСОБА_4 , є рідною донькою померлої, а отже - спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України. Родинні відносини підтверджуються: свідоцтвом про народження Позивача серії НОМЕР_3 , де матір`ю записана ОСОБА_3 ; свідоцтвом про укладення шлюбу від 29.09.1989 року, згідно з яким Позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та строки прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. було заведено спадкову справу № 60/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74035238) 03.06.2025 року Позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна (частку батька, ОСОБА_5 ), однак оформити спадкові права на частку матері ( ОСОБА_3 ) виявилося неможливим. Під час перевірки майна спадкодавця нотаріусом було виявлено, що на нерухоме майно спадкодавиці накладено арешт. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Витяг № 429661605), наявне зареєстроване обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 1737275. Дата реєстрації: 04.03.2005 року. Підстава обтяження: Постанова АА № 801485 від 28.02.2005 року, видана ДВС Жовтневого рай управління м. Запоріжжя. Об`єкт обтяження: 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою встановлення підстав накладення арешту позивач зверталася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та отримала копію рішення від 26.10.2004 року у справі № 2-226 відповідно до якого у спадкодавиці ОСОБА_3 була наявна заборгованість перед ТОВ «Наш вік» (код ЄДРПОУ 31522615) за комунальні послуги у розмірі 1447,32 грн. які було стягнуто судовим рішенням.

З листа Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі від 27.06.2025 № 93493/5, вбачається, що арешт було накладено під час примусового виконання вищезазначеного рішення. Водночас, матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-226 знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання (3 роки).

Інформація щодо фактичного виконання рішення суду або повернення виконавчого документа стягувачу у відділі відсутня. Державний виконавець повідомив про відсутність у нього законних підстав для зняття арешту, оскільки провадження завершено/знищено, а доказів сплати боргу в органі ДВС немає.

Відповідно до витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження спадкодавець ОСОБА_3 , 1936 р.н. не є боржником у будь-якому відкритому чи завершеному/закінченому виконавчому провадженні.

20.01.2026 року представником Позивача було направлено повідомлення/заяву на адресу стягувача - ТОВ «Наш вік» в якій сторона спадкоємця повідомляє кредитора спадкодавця про відкриття спадщини та заявляє прохання надати інформацію щодо актуальності заборгованості. Жодної відповіді від стягувача на вказаний лист не надходило.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені статтею 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За приписами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації припинення обтяження є, в тому числі, й рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15, від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11, від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц зазначено, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд вважає, що на даний час потреба в арешті майна відпала, матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у справі № 2-226 знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання, арешт у вказаному провадженні на спірну частину квартири було накладено органом державної виконавчої служби ще у 2005 році, а строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент звернення до суду давно сплив (минуло понад 20 років), наявне обтяження (арешт) нерухомого майна перешкоджає Позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Крім того зняття арешту навіть за не виконаним зобов`язанням не порушує права стягувача, оскільки останній повідомлений спадкоємцем ОСОБА_1 про відкриття спадщини та має право заявити відповідні вимоги до спадкоємця боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ВС від 12 липня 2023 року по справі № 214/2305/20. Як вказав Верховний Суд враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання судового рішення, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за заповітом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, позов у цій справі підлягає задоволенню.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку й оскільки позивач в інший спосіб, окрім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право власності не може, суд дійшов висновку про необхідність захисту її права шляхом скасування такого арешту.

Керуючись ст.ст.12,15,29 76, 81,82, 245, 265,280-284 ЦПК суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Вік» третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з майна- задовольнити.

Скасувати обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1737275, зареєстрований 04.03.2005 реєстратором: Четверта запорізька державна нотаріальна контора, накладений на нерухоме майно: 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 ; підстава обтяження: постанова, серія та номер: АА № 801485, виданий 28.02.2005, видавник: ДВС Жовтневого райуправління м. Запоріжжя та виключити відомості про вказаний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

Повний текст рішення проголошено 23 березня 2026 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова