Ухвала суду № 135031577, 20.03.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5113/25

Провадження № 2/210/232/26

У Х В А Л А

іменем України

20 березня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючої судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Комбарової Д.С.,

учасники, що брали участь у розгляді справи: представник позивача ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про поділ спільного сумісного майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа про поділ спільного сумісного майна.

Розгляд справи відбувається в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про поділ спільного сумісного майна закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Цією ж ухвалою задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та призначено у справі судову експертизу оцінки майна, яку доручено судовому експерту Бихно Марині Володимирівні. Провадження у справі не зупинялося.

У судовому засідання відповідач ОСОБА_2 звернувся з низкою клопотань. Зокрема з клопотанням про відмову від проведення судової експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження, яке обґрунтовує тим, що судом не досліджено матеріали справи, клопотання, пояснення, заперечення подані відповідачем та долучені/приєднані до справи, не допитано експерта, який надав висновок позивачу, експерт ОСОБА_4 не отримала ухвалу та не розпочала проведення експертизи, відповідач не має рахунку для оплати експертизи та не може надати докази про розбіжності оцінки, наданої позивачем.

Під час обговорення заявлених клопотань відповідач зазначив, що він наполягає на проведенні експертизи, не відмовляється від її проведення, але він не отримав від експерта рахунок для оплати вартості експертизи. Тому і ініцюював такі клопотання.

Просить повернутися на стадію підготовчого засідання, оскільки сторона позивача надала висновок експерта, де занижена вартість оцінки спірної квартири, що унеможливлює подання ним зустрічного позову. Вважає, що для реалізпції його права на зустрічний позов суд повинен задовольнити його клопотання, і викликати в підготовче судове засідання експерта, залученого стороною позивача, та провести його допит.

При цьому, відповідач не заперечував, що самостійно до експерта він не звертався, оскільки вважає що саме суд має призначити експертизу, і саме експертиза, призначена судом , визначить вартість спірної квартири.

Також клопотав про зупинення провадження у справі, на період проведення експертизи.

Крім того, відповідач просив суд визнати причини пропуску строку для подання зустрічного позову поважними та поновити Відповідачу строк для подання зустрічного позову у справі №210/5113/25 та прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.

Представник позивача заперечував з приводу повернення до стадії підготовчого судового засідання, зупинення провадження та поновлення строку для подачі зустрічного позову. Зазначив, що кількість поданих відповідачем клопотань дають підстави вважати, що відповідач зловживає своїми правами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Щодо повернення до стадії підготовчого провадження

Згідно із частиною другою статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

За приписами ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Так, в постанові Верховного Суду у справі №910/7103/21 зроблено висновок, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом".

Цивільне судочинство характеризується у структурному плані через стадії, які відбивають логіко-часові (просторові) характеристики судової діяльності і процесуальної діяльності всіх учасників цивільного процесу. Під стадією варто розуміти сукупність процесуальних дій суду, учасників процесу, об`єднаних чи спрямованих на певну (найближчу) процесуальну мету.

Сутність підготовчого провадження обумовлена тим, що саме під час цієї стадії здійснюється концентрація процесуального матеріалу з метою підготовки до швидкого та ефективного розгляду справи по суті.

Досягненню зазначеної мети, зокрема, сприяє: регламентація процедури обміну заявами по суті справи (ст. ст. 178-181 ЦПК); обмеження у часі можливості вчинення учасниками справи та їх представниками багатьох процесуальних дій до закінчення підготовчого засідання або підготовчого провадження (у тому числі й подання клопотань про призначення експертиз, виклик свідків, подання заяв по суті, подання зустрічного позову, залучення співвідповідачів, тощо).

Отже, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Водночас, обставини та підстави для повернення до відповідної стадії мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

При цьому, повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття є правом, а не обов`язком суду.

За усталеною судовою практикою повернення на стадію підготовчого провадження може мати місце за умови встановлення таких фактів: відповідач не знав про судову справи, не отримував копій ухвали про відкриття провадження у справі або про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

У цій справі відповідач є учасником Електронного суду, своєчасно отримує процесуальні документи, за його клопотанням суд здійснив перехід зі спрощеного на загальне позовне провадження, та відкладав підготовче провадження за клопотанням відповідача для підготовки клопотань, у тому числі й призначення експертизи.

Відповідач у своєму клопотанні не навів вагомі та виключні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі,.

Покликання відповідача, що він не погоджується з вартістю спірної квартири, щодо якої виник позов, не є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження в суді.

Покликання відповідача на те, що суд не дослідив докази у справі, зокрема висновок експерта, та не допитав експерта, залученого стороною позивача, як на підставу для повернення на стадію підготовчого судового засідання, відхиляються, оскільки на цій стадії суд не досліджує докази, та не здійснює допит експертів.

Дослідження доказів, зокрема висновку експерта, а так само й допит експерта, здійснюється на стадіїї судового розгляду, а не в підготочому провадженні. Виключенням з цього правила мають місце у разі укладання на стадії підготовчого провадження мирової угоди, або визнання відповідачем позову.

Підготовче судове провадження у цій справі тривало з жовтня 2025 по лютий 2026 року, і відповідачу надавалась можливість надати всі наявні докази, заявити клопотання про витребування доказів, подати відзив на позовну заяву, а так само і зустрічний позов.

Суд вважає, що клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження є необґрунтованим.

Таким чином, враховуючи, що на час надходження заяви до суду у справі вже було проведено підготовче провадження, та за результатами його проведення судом було постановлено відповідну ухвалу, викладені у заяві обставини не зумовлюють необхідності повернення до стадії підготовчого провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Про визнання причин пропуску строку для подання зустрічного позову поважними та поновлення строку для подання зустрічного позову

Право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1-3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Згідно вимогч.ч.7,8 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк,встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву,який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи-отримати відзивне пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст.191ЦПК України у строк,встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі,відповідач має право надіслати:суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду),висновки експертів і заяви свідків,що підтверджують заперечення проти позову; позивачу,іншим відповідачам, а також третім особам-копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов. Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову встановлюється судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку,встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач зазначає, що не міг подати зустрічний позов раніше, оскільки Позивачем було надано недостовірну інформацію про стан майна (приховано перепланування) та можливого значного заниження його вартість. Лише призначення судової експертизи дозволить встановити реальний об`єкт спору, що є базовою умовою для формування вимог зустрічного позову.

Тобто, відповідач не погоджується з оцінкою майна, яка долучена позивачем, і вважає, що позивач подала занижену вартість квартири з метою сплати судового збору у меншому розмірі, та введення в оману суду щодо дійсної вартості спірної квартири.

В той же час, впродовж жовтня 2025 по лютий 2026 року, відповідач не залучив самостійно експерта, та не надав звіт про оцінку майна, а суд відкладав підготовче провадження за клопотанням ОСОБА_2 , надаши останньому можливість спростувати поданий позивачем висновок.

За клопотанням відповідача призначена експертиза, на вирішення якої поставлені питання щодо вартості спірної квартири.

Та обставина, що експерт, залучений за клопотанням відповідача, не надав рахунок для оплати, не є підставою для поновлення процесуальних строків, адже експертиза призначена та ухвала суду передана на виконання.

Слід також зазначити, що процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20, провадження № 14-25цс24).

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, провадження № 11-24апп21).

Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі №910/12042/22).

Ухвалою суду від 07 серпня 2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду.

18 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Тобто, ще у серпні відповідач був обізнаний про характер та предмет спору.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Постановлено здійснити перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи - в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Цією ж ухвалою відповідачу роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову не містить посилань на обставини, які стали істотними перешкодами чи труднощами, для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк.

Матеріали справи не містять доказів та доводів, які б свідчили про наявність перешкод для ОСОБА_2 щодо своєчасного подання зустрічного позову.

Відповідачем не спростовано того, що він не мав можливість подати відповідний зустрічний позов у строк, встановлений для подання відзиву.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні відповідач висловив свої заперечення щодо позову, останньому роз"яснено коло обставин, які підлягають доведенню, і останній зазначав, що подав усі докази на спростування позиції позивача.

Тобто звернення із зустрічним позовом залежало виключно від волевиявлення ОСОБА_2 , оскільки судом надавалось достатньо часу як для подання доказів, відзиву, заперечень, так і для подання зустрічного позову.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання відповідача про визнання причин пропуску строку для подання зустрічного позову поважними та поновлення строку для подання зустрічного позову слід відмовити.

Щодо зупинення провадження

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Бихно Марині Володимирівні.

На вирішення експерта поставити наступні питання :

1. Яка ринкова вартість квартири загальною площею 39,6 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки?

2. Який фактичний стан квартири загальною площею 39,6 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки?

Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 , як власника квартири, надати експерту для проведення судової експертизи квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17 березня 2026 року судовий експерт Бихно М.В. отримала матеріали для проведення експертизи, що підтверджується трекінгом відправлення R067114692287.

За змістом ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до ч.5 ст.103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Одночасно суд звертає увагу на правові приписи ч.2 ст.102 ЦПК України, згідно яких предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи викладене та оскільки відповідач ОСОБА_2 категорично заперечує з приводу продовження розгляду справи під час проведення судової експертизи оцінки спірної квартири, є всі підстави для зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження залишити без задоволення.

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про визнання причин пропуску строку для подання зустрічного позову поважними та поновлення строку для подання зустрічного позову залишити без задоволення.

Зупинити провадження по справі №210/5113/25, №2/210/232/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про поділ спільного сумісного майна - до отримання судом висновку про експертну оцінку квартири.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Чайкіна