Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 331/1825/26
Провадження № 1-кс/331/634/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2026 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Запоріжжі клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12026082020000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, в силу статті 89 КК України,
В С Т А Н О В И В:
21 березня 2026 року слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12026082020000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначив, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим слідством день та час, діючи незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно придбав два блістери з маркуванням «Метадон - ЗН» з 10 таблетками в кожному, які в подальшому став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.
26 лютого 2026 року ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут наркотичного засобу, з корисливим мотивом, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки, домовився про збут останньому наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону.
Після чого, приблизно о 12 годині 17 хвилин вищевказаного дня, ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_4 , де в ході телефонної розмови з останнім, замовим наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон, за грошові кошти у сумі 1000 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки. Вказані кошти приблизно о 13 годині 15 хвилин ОСОБА_7 за допомогою терміналу, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 53, перерахував грошові кошти у сумі 1000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , яку заздалегідь ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 в смс-повідомленні.
Після чого, в цей же день, в ході особистої зустрічі о 14 годині 35 хвилин поблизу будинку № 49 по вулиці Олександрівській у місті Запоріжжі ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 два блістери з маркуванням «Метадон-ЗН» з таблетками по 10 штук у кожній.
Далі, ОСОБА_7 переніс вказані два блістери «Метадон-ЗН» з таблетками по 10 штук у кожній, до будинку № 3 по вулиці Олександрівській у місті Запоріжжі, де добровільно, у ході проведення огляду місця події, видав їх працівникам поліції. Згідно висновку експерта № СЕ-19/108-26/4143-НЗПРАП від 03.03.2026 року,надані пігулки містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон. Маса метадону становить 0,4423 г (в перерахунку на основу).
Таким чином, встановлена достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, який кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим слідством день та час, діючи незаконно, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, незаконно придбав два блістери з маркуванням «Метадон-ЗН» з пігулками по 10 штук у кожній, які у подальшому став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.
У подальшому, 16.03.2026 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з прямим умислом, направленим на незаконний збут наркотичного засобу, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки, домовився про збут останньому наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону.
Після чого, приблизно о 13 годині 30 хвилин вищевказаного дня, ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_4 , де в ході телефонної розмови з останнім, замовим наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон, за грошові кошти у сумі 1000 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки. Вказані кошти приблизно о 13 годині 35 хвилин ОСОБА_7 за допомогою терміналу, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 53, перерахував на банківську картку № НОМЕР_2 , яку заздалегідь ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 в смс- повідомленні. Після чого, у цей же день, о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 у ході особистої зустрічі поблизу будинку № 49 по вулиці Олександрівській у місті Запоріжжі, збув ОСОБА_7 два блістери з маркуванням «Метадон-ЗН» з пігулками по 10 штук у кожній.
Після чого ОСОБА_7 переніс вказані два блістери з маркуванням «Метадон-ЗН» з пігулками по 10 штук у кожному до будинку № 70 по проспекту Соборному у місті Запоріжжі, де добровільно, в ході проведення огляду місця події, видав їх працівникам поліції. Згідно висновку експерта № СЕ-19/108-26/5402-НЗПРАП від 18.03.2026 року, надані пігулки містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено, - метадон. Маса метадону становить 0,453 г (в перерахунку на основу).
Таким чином, встановлена достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.
У подальшому, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством день та час, діючи незаконно, повторно, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, незаконно придбав кристалічну речовину білого кольору, яку у подальшому став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.
Так, 19.03.2026 року, ОСОБА_4 , діючи повторно, з прямим умислом, направленим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки, домовився про збут останньому особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP.
Після чого, приблизно о 15 годині 00 хвилин вищевказаного дня, ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_4 , де в ході телефонної розмови з останнім, замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, за грошові кошти у сумі 900 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки. Вказані кошти приблизно о 15 годині 33 хвилин, ОСОБА_7 за допомогою терміналу, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 53, перерахував грошові кошти у сумі 900 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 , яку заздалегідь ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 в смс-повідомленні. У подальшому, у ході особистої зустрічі біля будинку № 53 по проспекту Соборному у місті Запоріжжі, ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Далі, ОСОБА_7 переніс вказаний полімерний зіп-пакет до будинку № 53 по проспекту Соборному у місті Запоріжжі, де добровільно, у ході проведення огляду місця події, видав їх працівникам поліції. Згідно висновку експерта № СЕ-19/108-26/5704-НЗПРАП від 20.03.2026 року, у складі наданої кристалічної речовини білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 0,1902 г.
Таким чином, встановлена достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинений повторно.
19 березня 2026 року о 19 годині 15 хвилин органом досудового розслідування, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 208 КПК України, здійснено затримання громадянина України ОСОБА_4
20 березня 2026 року слідчим слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , у встановленому КПК України порядку, у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , було повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:
- рапортом оперуповноваженого СКП ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що йому був відомий чоловік на ім`я ОСОБА_10 , який продає наркотичні засоби, від 12.02.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що йому був відомий чоловік на ім`я ОСОБА_10 , який продає наркотичні засоби, від 12.02.2026 року;
- протоколом огляду покупця від 26.02.2026 року, в ході якого було оглянуто ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини;
- протоколом видачі грошових коштів для проведення оперативної закупки від 26.02.2026 року, в ході якої було видано 1000 гривень ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини;
- протоколом огляду покупця від 26.02.2026 року, в ході якого було оглянуто ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини, та ніяких зайвих речей не виявлено;
- протоколом огляду місця події від 26.02.2026, в ході якого на відкритій ділянці місцевості, яка розташована на внутрішньому дворі будинку № 3 по вулиці Олександрівській у місті Запоріжжі, в ході кого ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу у ОСОБА_4 , видав два блістера «Метадон ЗН» з 20 пігулками в них;
- висновком судової хімічної експертизи № СЕ-19/108-26/34143-НЗПРАП від 03.03.2026 року, надані пігулки містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон. Маса метадону становить 0,4423 г (в перерахунку на основу);
- протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 26.02.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини від 26.02.2026 року;
- протоколом огляду покупця від 19.03.2026 року, в ході якого було оглянуто ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини;
- протоколом видачі грошових коштів для проведення оперативної закупки від 19.03.2026 року, в ході якого було видано 900 гривень ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_4 ;
- протоколом огляду покупця від 19.03.2026 року, в ході якого було оглянуто ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини, та нічого зайвого не виявлено;
- протоколом огляду місця події від 19.03.2026 року, в ході якого на відкритій ділянці місцевості, яка розташована біля будинку № 53 по проспекту Соборному у місті Запоріжжі, в ході кого ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини, видав зіп-пакет з кристалічною речовино білого кольору, яку придбав у ОСОБА_4 ;
- висновком судової хімічної експертизи № СЕ-19/108-26/5704-НЗПРАП від 20.03.2026 року, у складі наданої кристалічної речовини білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 0,1902 г;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були присутні під час проведення оперативної закупки;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_4 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.03.2026, а сааме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, встановлено достатню кількість доказів для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які кваліфікуються:
за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу;
за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно
20 березня 2026 року підозрюваному ОСОБА_4 і його захиснику адвокату ОСОБА_5 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього.
Відповідно до положень п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України, органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання.
Також, ОСОБА_4 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України, у зв`язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.
Отже, на думку слідчого, існує ризик того, що ОСОБА_4 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 в період дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення щодо незаконного обігу наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин, зокрема збут, який вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення, або вчинення інших кримінальних правопорушень. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
У клопотанні слідчим також вказано, що при вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що, відповідно до положень статті 178 КПК України, враховуються судом при обранні запобіжного заходу:
- ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а докази у проваджені зібрані, у відповідності до вимог статті 84 КПК України;
- вік та соціальні зв`язки підозрюваного не перешкоджають останньому знаходитись під вартою.
У клопотанні зазначено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Так, неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_4 повинен повернутися до місця мешкання, реєстрації, що створить умови для переховування останнього від органу досудового розслідування та вчинення нових злочинів. З огляду на вище викладене буде неможливо ефективно забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що дасть останньому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, продовжити свою протиправну діяльність.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що в свою чергу обрання відносно підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою,створить передумови для переховування останнього від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім цього, встановлено що ОСОБА_4 є наркозалежною особою, що підтверджено висновком щодо результатів освідування № 913 від 19.03.2026 року, відповідно до якого встановлено що підозрюваний перебував у стані наркотичного сп`яніння, викликано вживанням наркотичного засобу - метадон, та довідок про отримання наркотичного засобу - метадон, у відповідній медичній установі.
Крім, цього суд при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, повинен з`ясувати технічні можливості реалізації вказаного виду запобіжного заходу та наявність електронних засобів контролю, які передбачені для виконання даного виду запобіжного заходу, з метою забезпечення своєчасного запобігання можливим спробам підозрюваного невиконання вимог обраного відносно нього запобіжного заходу.
Підсумовуючи, слідчий приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , з метою уникнення ризиків, передбачених п.п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, та створення необхідних умов для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні внесене клопотання підтримала за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просить клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 і його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просять обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем реєстрації підозрюваного. При цьому, захисник заперечував проти наявності ризику, передбаченого пунктом 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає вказаний ризик не доведеним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування і суду.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, прийшов до наступного.
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026082020000062, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України (а.с.10).
19 березня 2026 року о 19 годині 15 хвилин органом досудового розслідування, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 208 КПК України, було здійснено затримання громадянина України ОСОБА_4 (а.с.72-76).
У межах даного кримінального провадження, 20 березня 2026 року слідчим слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , громадянину України ОСОБА_4 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у відповідності до статті 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України (а.с.89-93).
20 березня 2026 року підозрюваному ОСОБА_4 і його захиснику адвокату ОСОБА_5 було вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього.
Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлена причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, та наявні ризики, передбачені п.п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами частини 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;
3) вік та стан здоров`я обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію обвинуваченого;
7) майновий стан обвинуваченого;
8) наявність судимостей у обвинуваченого;
9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Із змісту вищенаведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Враховуючи факти, які встановлені у судовому засіданні та матеріали, на які посилається слідчий і прокурор, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, прокурор довів обставини, які передбачені п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, і існує ризик, передбачений пунктом 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 в період дії воєнного стану вчинив кримінальні правопорушення щодо незаконного обігу наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин, зокрема збут, який вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Зазначене свідчить про соціальну небезпеку підозрюваного та вірогідність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Виходячи із вищевикладеного, наявні вагомі підстави вважати, що у разі перебування на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, ризик, який передбачений пунктом 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування підозрюваним ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, зазначений слідчим у клопотанні лише формально, оскільки жодного доказу на підтвердження цієї обставин слідчому судді так і не було надано.
Аналізуючи вищезазначене, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробі вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, враховуючи, що відомостей негативного характеру відносно ОСОБА_4 слідчому судді не було надано, приймаючи до уваги належну процесуальну поведінку підозрюваного під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, зважуючи при цьому на те, що хоча підозрюваний раніше і притягався до кримінальної відповідальності, проте, наразі судимості у встановленому законом порядку погашені; протягом тривалого часу підозрюваний не притягався до кримінальної відповідальності; має постійне місце проживання, за адресою якого він і зареєстрований; підозрюваний тривалий час приймає активну участь у будівництві фортифікаційних споруд поблизу міста Запоріжжя; слідчий суддя також приймає до уваги той факт, що підозрюваний перебуває на обліку у медичному закладі ТОВ «Центр здорового життя», у якому (відповідно до листка призначень препаратів) отримує препарати наркотичного засобу за призначенням, слідчий суддя вважає за необхідне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк тридцять днів, задовольнивши клопотання слідчого частково.
Разом з тим, враховуючи положення частини 3 статті 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , наявність ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини, які встановлені у судовому засіданні, а також тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, які передбачені п.п. 1), 2), 3) ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку дії даної ухвали.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя не вбачає передумов для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого виду запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, про застосування якого просить сторона захисту.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12026082020000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 30 (тридцять) днів, у межах строку досудового розслідування, який обчислювати з 19 березня 2026 року з 19 години 15 хвилин, з часу фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_4 .
Термін дії ухвали закінчується 17 квітня 2026 року о 19 годині 15 хвилин.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, реквізити для внесення застави - отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, місто Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , справа № 331/1825/26.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, строком на 30 (тридцять) днів покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому та прокурору.
Повний текст ухвали проголошено 21 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135031351, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 21.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 331/1825/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: