Ухвала суду № 135031282, 20.03.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1364/26

провадження № 2-о/650/79/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у відкритті провадження

20 березня 2026 року селище Велика Олександрівка

Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О. розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Мудрак Михайло Миколайович про встановлення факту перебування у трудових відносинах, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області,

в с т а н о в и в :

04 березня 2026 року до суду надійшла вищевказана заява, в якій заявник просить встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у трудових відносинах у такі періоди: з 01 січня 2015 року по 18 вересня 2015 року у Закритому акціонерному товаристві «Район Крайнего Севера» (м. Ленськ, Республіка Саха (Якутія), Російська Федерація) на посаді бухгалтера; з 07 грудня 2015 року по 30 квітня 2016 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Морнефтегазсервис» (Республіка Саха (Якутія), Російська Федерація); з 14 червня 2016 року по 14 жовтня 2016 року у Закритому акціонерному товаристві «Енергострой» (м. Єреван, Республіка Вірменія). Встановити зазначений факт з метою підтвердження страхового стажу та подальшого врахування відповідних періодів трудової діяльності при призначенні пенсії.

Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя дій шов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За змістом частини п`ятої цієї статті, відмовляючи у відкритті провадження з вказаної підстави, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав. Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, предметом розгляду в порядку окремого провадження може бути не будь-який факт, на встановленні якого наполягає особа, а лише такий юридичний факт, який сам по собі породжує або зумовлює настання певних правових наслідків і щодо якого законом не встановлено іншого порядку підтвердження чи вирішення відповідного питання.

Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, який саме факт заявник просить встановити, з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт; до такої заяви додаються докази на підтвердження викладених обставин і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Тобто звернення до суду у такій категорії справ допускається тоді, коли юридичний факт не може бути підтверджений у встановленому законом порядку відповідним документом або коли закон не передбачає іншого способу його підтвердження.

Із змісту поданої заяви вбачається, що заявниця просить встановити факт перебування у трудових відносинах у певні періоди з підприємствами, розташованими на території рф та Республіки Вірменія, посилаючись при цьому на наявну у неї трудову книжку, яка, за її ж твердженням, містить належним чином оформлені записи про відповідні періоди роботи, засвідчені печатками та з посиланням на накази. Отже, зі змісту самої заяви вбачається, що обставини, для підтвердження яких заявниця звернулася до суду, не є такими, що взагалі не посвідчені документально. Наведене свідчить про те, що звернення до суду зумовлене не відсутністю документа, який посвідчує відповідний факт, а прагненням отримати додаткове судове рішення для подальшого використання.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Аналогічний підхід закріплено у Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, яким передбачено, що саме трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж підтверджується іншими документами. Таким чином, законодавець установив спеціальний позасудовий порядок підтвердження стажу роботи для пенсійних цілей, а судове втручання не є первинним способом підтвердження таких обставин.

Крім того, Порядок № 637 окремо визначає, що у судовому порядку встановлюється лише факт належності документа, який підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові або прізвище, зазначені в такому документі, не збігаються з даними особи за паспортом чи свідоцтвом про народження. Отже, сам по собі факт наявності чи відсутності трудового стажу, а так само факт перебування у трудових відносинах для цілей пенсійного забезпечення, не віднесений законодавством до тих обставин, які підлягають самостійному встановленню судом у порядку окремого провадження.

Із заяви також вбачається, що заявниця на теперішній час не зверталася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Водночас питання обчислення страхового стажу та врахування відповідних періодів роботи при призначенні пенсії віднесено законом до компетенції органів Пенсійного фонду України, а призначення пенсії здійснюється за зверненням особи у порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин на момент звернення до суду відсутні дані про те, що компетентний орган відмовив у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу або що право заявниці не може бути реалізоване без попереднього встановлення судом заявленого факту. Отже, зазначений у заяві факт не набув на час звернення до суду такого самостійного юридичного значення, яке б обумовлювало необхідність його встановлення саме судом.

За змістом поданої заяви фактично йдеться не про встановлення юридичного факту, який не може бути підтверджений іншим способом, а про отримання судового рішення, яке заявниця надалі має намір використати при можливому зверненні до органів Пенсійного фонду України для підтвердження страхового стажу. Така мета звернення не відповідає суті окремого провадження, визначеній статтею 293 ЦПК України, оскільки суд у порядку окремого провадження не надає особі додаткового доказу «про запас» для майбутніх правовідносин, якщо порядок підтвердження відповідних обставин уже встановлено законом і віднесено до компетенції іншого органу.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18, у якій зазначено, що не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу, а відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. Такий самий підхід відображений і в подальшій практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 556/132/18. Отже, вимоги про встановлення факту перебування у трудових відносинах для цілей подальшого врахування періодів роботи до страхового стажу не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у відкритті провадження у справі слід відмовити.

При цьому заявниці слід роз`яснити, що питання підтвердження стажу та його врахування при призначенні пенсії вирішується органами Пенсійного фонду України у порядку, встановленому законом, а рішення, дії чи бездіяльність такого органу можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Одночасно суд зазначає, що дата вирішення питання про відкриття провадження у даній справі обумовлена надмірним судовим навантаженням у Великоолександрівському районному суді Херсонської області, пов`язаним із кількістю працюючих суддів та визначеною територіальною підсудністю судових справ: Бериславського районного суду Херсонської області, Високопільського районного суду Херсонської області, Іванівського районного суду Херсонської області, Скадовського районного суду Херсонської області, Каланчацького районного суду Херсонської області, Чаплинського районного суду Херсонської області Великоолександрівському районному суду Херсонської області.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 247, 258-259, 268, 293-294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Мудрак Михайло Миколайович про встановлення факту перебування у трудових відносинах, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, відмовити, відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.О. Сікора