Ухвала суду № 135029867, 17.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9825/26

Провадження № 1-кс/947/3843/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023163490000168 від 08.03.2023 року відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тирасполь Республіки Молдова, громадянина Молдови, гагауза, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого виконавчим директором ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС", перебуваючого на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 11.10.2024 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року),

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у клопотанні зазначає про наступне.

Встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_8 , будучи учасником товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», якому належить 51 % статутного капіталу товариства у розмірі 255 000 грн, (інша частка у розмірі 49 % статутного капіталу у сумі 245 000 грн з 03.06.2016 належить співзасновниці ОСОБА_9 ), у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 липня 2021 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, сформував протиправний план, спрямований на повне заволодіння корпоративними правами та майном зазначеного товариства.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_8 вирішив виключити ОСОБА_9 зі складу учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» провівши загальні збори Товариства з розгляду питання виключення ОСОБА_9 без її участі, з метою подальшого одноособового розпорядження всім майном Товариства.

Діючи з прямим умислом на протиправне заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 вирішив створити видимість законного виключення ОСОБА_9 зі складу учасників товариства.

Усвідомлюючи, що відповідно до закону виключення учасника можливе лише на підставі судового рішення або у випадках, прямо передбачених статутом, вирішив імітувати проведення загальних зборів учасників товариства.

З цією метою ОСОБА_8 вирішив скласти фіктивний протокол загальних зборів про виключення ОСОБА_9 , при цьому знаючи, що вона не була належним чином повідомлена про скликання таких зборів і участі у них не брала, що робить таке рішення нікчемним.

Розуміючи, що для легалізації свого протиправного плану необхідно подати державному реєстратору пакет документів, який підтверджує нібито законність прийнятого рішення, ОСОБА_8 залучив до своїх дій директора товариства ОСОБА_10 , який, як службова особа, наділений правом підпису установчих документів та представляє інтереси юридичної особи у відносинах з державними органами.

Довівши частково до відома ОСОБА_10 свій план по виключенню учасника Товариства, ОСОБА_8 залучив останнього до участі у відповідних діях, використавши його без усвідомлення протиправного характеру своїх намірів, та поклав на нього функцію підписання протоколу зборів і інших документів, необхідних для подальшого подання державному реєстратору.

Таким чином, умисел ОСОБА_8 полягав у тому, щоб, використавши документи, підготовлені з порушенням установленого порядку, забезпечити внесення державним реєстратором неправдивих відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо складу учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» та зареєструвати за собою право на 100 % статутного капіталу товариства. Реалізація цього плану відкривала йому можливість у подальшому одноосібно розпоряджатися усім майном підприємства, у тому числі відчужувати активи третім особам, отримувати прибутки та позбавити ОСОБА_9 будь-яких корпоративних і майнових прав на вказане товариство.

Дії ОСОБА_8 були послідовними, цілеспрямованими та заздалегідь спланованими. Він чітко усвідомлював протиправність обраного способу, передбачав суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного заволодіння чужим майном у великих розмірах, заподіяння шкоди майновим правам іншої особи, підриву правових засад корпоративного управління та державного контролю у сфері реєстрації юридичних осіб, і бажав настання таких наслідків. Його умисел мав корисливий характер, був спрямований на незаконне збагачення за рахунок позбавлення іншої особи належних їй прав та заволодіння активами господарського товариства.

Так, установлено, що 23.12.2011 державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_11 , проведена державна реєстрація новоутвореної юридичної особи ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (код ЄДРПОУ 28016918), номер державної реєстрації 15561020000043110.

Відповідно до рішення № 1 Одноосібного учасника ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» від 23.12.2011, одноосібним директором та засновником Товариства призначений ОСОБА_12 , а для забезпечення діяльності Товариства створено статутний капітал у розмірі 500 тис. грн.

Надалі, згідно протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» № 24.03.14 від 24.03.2014 прийняте рішення про відчуження частки статутного капіталу, включення до складу Товариства нового Учасника, тобто ОСОБА_12 , передав у власність (продав) громадянину Республіки Молдова ОСОБА_8 51% з належних йому 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ».

Згідно протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» № 03.06.16 від 03.06.2016, прийнято рішення про включення до складу учасників Товариства ОСОБА_9 з грошовим внеском 245 тис. грн та про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_12 з виплатою належної йому частки у розмірі 245 тис. грн.

Разом з тим, відповідно до відомостей установчих та реєстраційних документів, статутний капітал Товариства сформовано у визначеному розмірі з розподілом часток між учасниками.

Таким чином, статутний капітал ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» був сформований наступним чином: ОСОБА_8 належить 51% Статутного капіталу Товариства, що складає 255 тис. грн, а ОСОБА_9 належить 49% статутного капіталу Товариства, що складає 245 тис. грн.

У подальшому, ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» в такому складі здійснювало свою діяльність на підставі Статуту підприємства у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників згідно протоколу № 20/06-2019 від 20.06.2019.

Відповідно до п. 6.3 Статуту, статутний капітал Товариства формується його учасниками протягом шести місяців з моменту державної реєстрації Товариства.

Згідно п. 6.4 Статуту, якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти такі рішення:

-про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

-про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

-про перерозподіл неоплачуваної частики (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

-про ліквідацію товариства.

Пунктом 9.7 Статуту передбачено, що загальні збори скликаються виконавчим органом Товариства.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом Товариства.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Пропозиції учасника або учасників Товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників.

У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Пунктом 9.8 Статуту встановлено, що рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин, керуючись корисливим мотивом у ОСОБА_8 , виник прямий умисел, направлений на заволодіння нерухомим майном належним ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» в повному обсязі. В ході розробки протиправного плану, останній прийнявши для себе рішення, незаконно виключити зі складу засновників ОСОБА_9 , що надасть йому можливість одноосібно приймати рішення, зокрема пов`язані з відчуженням майна Товариства підконтрольному йому суб`єкту господарювання.

У подальшому, ОСОБА_8 , розуміючи, що для реалізації свого протиправного плану йому необхідно використати службові повноваження директора ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» ОСОБА_10 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше 12.07.2021 залучив останнього до підготовки та оформлення документів, необхідних для проведення загальних зборів учасників товариства.

При цьому ОСОБА_8 не повідомив ОСОБА_10 про свої справжні наміри щодо протиправного заволодіння корпоративними правами та майном товариства.

У свою чергу ОСОБА_10 , будучи призначеним на посаду директора відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства № 20/06-19 від 20.06.2019, сприймаючи вказівки ОСОБА_8 як такі, що надаються в межах господарської діяльності товариства, без усвідомлення протиправного характеру дій останнього, підготував Попередження (про прострочення вкладу) № 12/07 від 12.07.2021 щодо ОСОБА_9 .

Надалі, 29.07.2021, ОСОБА_10 на виконання вказівок ОСОБА_8 підготував повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» № 29/07 від 29.07.2021, при цьому розуміючи, що остання фактично проживає поза межами міста Одеси та Одеської області, направив вищевказані документи засобами зв`язку за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 9, тим самим формально дотримуючись положень статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Далі, 03.08.2021 в ході проведення позачергових зборів Учасників

ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» ОСОБА_8 , одноосібно прийняв рішення про виключення учасника Товариства ОСОБА_9 , у зв`язку із заборгованістю із внесення вкладу до статутного капіталу у розмірі 245 тис. грн., про що складено протокол.

Після нотаріального посвідчення вказаного протоколу, ОСОБА_10 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_8 , 26.08.2021 звернувся до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_13 , з заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, надавши вказану заяву, протокол позачергових загальних зборів Учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» від 04.08.2021 посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_14 , та документ що підтверджує сплату адміністративного збору.

У свою чергу, державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_13 , на підставі п.п. 5, 10-3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам Конституції та Законам України, відмовила у проведенні державної реєстрації.

Не зважаючи на відмову у проведенні державної реєстрації, ОСОБА_8 продовжив реалізацію свого протиправного плану, спрямованого на заволодіння майном ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», та урахувавши обставини, які стали підставою для відмови у державній реєстрації та виключення ОСОБА_9 зі складу засновників Товариства, ОСОБА_8 , з метою подальшого просування відповідної процедури, вказав директору Товариства ОСОБА_10 про необхідність підготовки документів.

У свою чергу, ОСОБА_10 , виконуючи організаційно-розпорядчі функції директора та діючи в межах наданих йому повноважень, без усвідомлення протиправного характеру намірів ОСОБА_8 , підготував повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» № 28/11 від 28.11.2022 та направив його ОСОБА_9 за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 9.

В подальшому, 29.12.2022 в ході проведення позачергових загальних зборів Учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» ОСОБА_8 , фактично одноособово прийняв рішення про виключення учасника Товариства ОСОБА_9 , яка володіє 49% голосів, та зменшення статутного капіталу на розмір її частки. За результатом проведення вказаних загальних зборів учасників Товариства, був складений та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 протокол позачергових загальних зборів Учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» №29/12-2, на підставі якого остання діючи у якості державного реєстратора, за заявою директора ОСОБА_10 , в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», 04.01.2023 здійснила державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Таким чином ОСОБА_8 , в результаті вчинення вказаних реєстраційних дій набув право одноосібно приймати рішення щодо внесення змін до статуту Товариства, розподіляти прибутки від здійснення господарської діяльності, розпоряджатися майном Товариства та приймати інші рішення віднесені до компетенції загальних зборів.

Так, ОСОБА_8 , розуміючи протиправний характер своїх дій та наявність законних підстав для майбутнього скасування реєстраційної дії, зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за № 1005561070020043110 від 04.01.2023, з метою заволодіння майном ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» в повному обсязі, прийняв рішення про відчуження майна ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» на користь ТОВ «ДОБРО» (ЄДРПОУ 38016918), єдиним учасником якого є сам ОСОБА_8 .

Для цього, після попереднього виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_9 , 10.01.2023 ОСОБА_8 одноосібно прийняті рішення учасника ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» № 10/23-2, № 10/23-3, про відчуження ТОВ «ДОБРО», наступних об`єктів нерухомого майна: нежитлове приміщення, автозаправна станція, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Поджіо Братів, 13, загальною площею 7,2 кв.м; земельну ділянку, площею 0,065га з кадастровим номером 5110137300:07:001:0015.

У свою чергу, ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , того ж дня, перебуваючи в офісі за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 24, кв. 4, уклав з директором ТОВ «ДОБРО» ОСОБА_16 , договір купівлі-продажу від 10.01.2023 (зареєстрований в реєстрі за № 30), предметом якого виступало нежитлове приміщення - автозаправна станція, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Поджіо Братів, буд. 13, загальною площею 7,2 кв.м, вартість якої згідно умов договору складає 1 296 284 грн.

Після цього, продовжуючи реалізацію єдиного умислу на заволодіння майном ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», ОСОБА_10 , того ж дня, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_15 , за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 24, кв. 4, уклав з директором ТОВ «ДОБРО» ОСОБА_16 , договір купівлі-продажу від 10.01.2023 (зареєстрований в реєстрі за № 32), предметом якого виступала земельна ділянка, площею 0,065га з кадастровим номером 5110137300:07:001:0015, вартістю 1 753 871 грн.

У свою чергу приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_15 , діючи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі вищевказаних договорів здійснила реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна.

Не зупиняючись на досягнутому, керуючись корисливим мотивом, 16.01.2023 ОСОБА_8 , одноосібно прийняв рішення № 16/23-1, № 16/23-2, про відчуження з ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» до ТОВ «ДОБРО», об`єктів нерухомого майна: нежитлові будівлі автозаправної станції загальною площею 89,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, буд. 6А; будівлі автозаправної станції загальною площею 11,6 кв.м, за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 26.

У свою чергу, ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , того ж дня, тобто 16.01.2023 перебуваючи в офісі за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 24, кв. 4, уклав з директором ТОВ «ДОБРО» ОСОБА_16 , договір купівлі-продажу від 16.01.2023 (зареєстрований в реєстрі за № 47), предметом якого виступали нежитлові будівлі автозаправної станції загальною площею

89,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, буд. 6А, вартість яких згідно умов договору складає 524 358 грн.

Після цього, продовжуючи реалізацію єдиного умислу, ОСОБА_10 , того ж дня, перебуваючи в офісі за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 24, кв. 4, уклав з директором ТОВ «ДОБРО» ОСОБА_16 , договір купівлі-продажу від 16.01.2023 (зареєстрований в реєстрі за № 49), предметом якого виступали будівлі автозаправної станції загальною площею 11,6 кв.м, за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 26, вартість яких згідно вказаного договору склала

327 874 грн.

Надалі, приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_15 , діючи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі вищевказаних договорів здійснила реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі автозаправної станції загальною площею 89,9 кв.м, за адресою: м. Одеса,

пр-т Добровольського, буд. 6А; будівлі автозаправної станції загальною площею 11,6 кв.м, за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 26, за ТОВ «ДОБРО», єдиним учасником якого є ОСОБА_8 .

В подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у справі № 916/3831/24 (916/5694/23) позовну заяву ОСОБА_9 задоволено повністю та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» від 29.12.2022 та подальші рішення у період з 04 по 16.01.2023 про продаж і передачу майна підприємства.

Постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 09.12.2025 у справі №916/3831/24(916/5694/23) апеляційну скаргу ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2025, залишено без змін.

Так чином, ОСОБА_8 , реалізуючи свій прямий умисел направлений на заволодіння майном ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, шляхом обману, заволодів об`єктами нерухомого майна, а саме за адресами м. Одеса, вул. Поджіо Братів, 13, м. Одеса, пр-т Добровольського, буд. 6А; м. Одеса, пров. Високий, 26, земельною ділянкою, площею 0,065га з кадастровим номером 5110137300:07:001:0015, оціночна вартість яких складає 3 902 387 грн, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України, станом на 10.01.2023 та 16.01.2023 в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинивши співзасновнику ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» ОСОБА_9 , збиток на вищевказану суму.

За викладених обставин, 13.03.2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року) за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень.

У судовому засіданні

Прокурор вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного долучила до клопотання письмове заперечення з додатками. Заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені нею у письмовому запереченні, просила відмовити у задоволенні клопотання, а у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. ПРи цьому зазначила, що підозра є не обгрунтованою.

Підозрюваний надав пояснення з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зазначив, що з пред`явленою йому підозрою не погоджується та щодо застосування відносно нього запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Короткий виклад позиції сторони захисту в письмовому запереченні.

Слідство не довело факту зловживання довірою ОСОБА_9 та в чому таке зловживання полягає: не доведено навмисне введення ОСОБА_9 в оману щодо правомірності підстав виключення із учасників товариства, строків, процедури або вартості частки; не доведено отримання від ОСОБА_9 згоди на виключення з завчасним невиконанням обіцяного відшкодуванням вартості майна тощо. Підробка рішень та/або протоколів загальних зборів товариства, на чому наполягає слідство, не входить до кваліфікації дій ОСОБА_4 за статтею 190 КК України, тим більше, що такі обставини також слідством доведені не були. Таким чином, ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» було дотримано процедури скликання загальних зборів товариства з питання виключення ОСОБА_9 із складу. Майно, перелік якого наведено в повідомленні про підозру та обрання запобіжного заходу не є власністю ОСОБА_9 , майно ТОВ є власністю самого Товариства, а не його учасника. Відчуження вказаного майна між ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» та ТОВ «ДОБРО» відбувалося шляхом укладення оплатних договорів купівлі-продажу нерухомого майна через нотаріально посвідчені правочини, зареєстровані в державних реєстрах. Тобто вартість такого майна була оприбуткована на рахунках ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», що виключає будь-яке завдання шкоди, адже грошовий вираз такого майна наразі обліковується на рахунках товариства. З боку слідства жодним доказом не доведено факту неправомірності вказаних договорів купівлі-продажу. В даному випадку, кримінальне переслідування підозрюваного ОСОБА_4 фактично спрямоване на надання кримінально-правової форми суто господарсько-правовому конфлікту , який вже знайшов своє вирішення у межах господарського судочинства. Питання завдання майнової шкоди відбувається шляхом доведення з боку ОСОБА_9 свого права на отримання доходів від продажу майна в межах статті 27 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» або застосування реституції при доведеності фактів неправомірності укладання договорів купівлі-продажу вказаного майна. Так, учасники товариства за вимогами статті 26 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» має право на виплату дивідендів за рахунок чистого прибутку товариства. Натомість, згідно частини 3 статті 27 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад. Тобто наразі, питання щодо корпоративних прав ОСОБА_9 вирішується у площині розгляду відповідної господарської справи, (справа № 916/3831/24) про визнання товариства банкрутом. Неприпустимим є використання кримінального переслідування для вирішення цивільно-правових спорів, що передбачено вимогами статті 18 Свропейської конвенції з прав людини. Відповідно до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Слідство не спромоглося довести належними та допустимими доказами: факт введення ОСОБА_9 в оману або зловживання її довірою при скликанні загальних зборів ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», факт застосування ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» незаконної процедури для виключення ОСОБА_9 зі складу учасників товариства; факт внесення нею внеску до статутного капіталу товариства; факт умисного не оприбуткування, знищення, тощо, нібито внесеного нею внеску у розмірі 245 000. 00 гривень; факт завдання шкоди ОСОБА_9 станом на день пред`явлення повідомлення про підозру. Більш того, в межах наданого клопотання про обрання запобіжного заходу, слідство не довело наявності ризиків. ОСОБА_4 хоч і є громадянином Республіки Молдова, однак має посвідку на постійне проживання в Україні. Підозрюваний не переховувався, доступний органам розслідування, жодних фактичних дій, спрямованих на приховування, не вчиняв. Ключові докази у справі - установчі документи, протоколи зборів, договори купівлі-продажу, відомості ЄДР - є офіційними документами, що зберігаються в реєстрах державних органів та у матеріалах господарських справ. Можливість їх знищення з боку підозрюваного є гіпотетичною та нічим не підтвердженою. Обвинувачення не надало жодного конкретного доказу того, що підозрюваний здійснював або планував здійснювати будь-який вплив на учасників кримінального провадження. За відсутності доведених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, застосування тримання під вартою порушуватиме принцип пропорційності, закріплений у статті 2 КПК України, та суперечитиме практиці Верховного Суду щодо обов`язку обґрунтування необхідності застосування найсуворішого запобіжного заходу з урахуванням того, правовідносини, що стали предметом кримінального провадження, вже отримали правову оцінку в рамках господарського судочинства, і повторна оцінка тих самих дій як кримінально карних потребує переконливих доказів умислу та суспільної небезпечності, яких сторона обвинувачення не надала.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, також приймаючи до уваги письмові заперечення сторони захисту з додатками та пояснення підозрюваного, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 13.03.2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року), слідчим суддею встановлено таке.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року) підтверджується:

-протоколом тимчасового доступу до реєстраційних справ наступних підприємств: ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (ЄДРПОУ 38016918), ТОВ «СХІД-А» (ЄДРПОУ 40432130), ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» (ЄДРПОУ 40471320), ТОВ «АКТИВГАЗ» (ЄДРПОУ 36612179), ТОВ «ДОБРО» (31068755);

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомила про обставини вчинення щодо неї злочину;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив про скликання загальних зборів і підписання договорів продажу майна за вказівкою ОСОБА_4 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , який повідомив про обставини вчинення злочину з боку ОСОБА_4 ;

-протоколом опитування по відеозв`язку свідка ОСОБА_18 , який серед іншого підтвердив факт внесення ОСОБА_9 , грошових коштів до статутного капіталу товариства, а також той факт, що вказані грошові кошти були використані для придбання меблів та офісної техніки до офісу підприємства;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , яка перебувала на посаді бухгалтера ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», з травня 2014 року по липень 2019 року, яка серед іншого підтвердила факт внесення ОСОБА_9 , здійснювала внесок до статутного капіталу ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ». Тим самим підтвердила свідчення ОСОБА_18 ;

-рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у справі № 916/3831/24 (916/5694/23);

-рішенням Південно-західного апеляційного Господарського суду від 09.12.2025 у справі №916/3831/24(916/5694/23);

-протоколом тимчасового доступу до документів, які стали підставою для проведення реєстраційних дій від 04.01.2023 № 1005561070020043110 та № 1005561070019036494 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань;

-наказом Міністерства юстиції України № 1880/5 від 15.05.2023 та № 1881/5 від 15.05.2023, відповідно до якого було задоволено скарги ОСОБА_9 та скасовано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії № 1005561070020043110 від 04.01.2023 та № 1005561070019036494 від 04.01.2023 відповідно. Однією із підстав є той факт, що заявником (директором ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» ОСОБА_10 ) при вчиненні реєстраційних дій, не надано підтвердження щодо несплати ОСОБА_9 , внеску до статутного капіталу юридичної особи, що відповідно до положень статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є однією з підстав відмови у державній реєстрації;

-відповіддю на доручення УОТЗ ГУНП в Одеській області, відповідно до якої шляхом проведення аналізу абонентських з`єднань вбачається, що ОСОБА_9 , не могла отримувати повідомлення про загальні збори учасників ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», та попередження про необхідність внесення грошових коштів до статутного капіталу, адже перебувала в місті Немирів Вінницької області, натомість повідомлення були направлені за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 9

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року) та відхиляє заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої підозри.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року).

Одночасно, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на те, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ним кримінально-протиправних дій.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року), тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, враховуючи, що підозрюваний має право на вільний перетин державного кордону, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Проте, одночасно, слідчий суддя вважає, що наявні відносно міцні соціальні зв`язки, а також ту обставину, що відомості, щодо кримінального правопорушення внесені до ЄРДР 07.03.2023 року, та весь цей час проводилося досудове розслідування, про , що було відомо ОСОБА_4 , між тим, останній не ухилявся від органу досудового розслідування, маючи прицьому можливість, зменшують ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_20 відомі анкетні дані свідків, на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюванимна свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у підозрюваного активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, з огляду на те, що стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню та з огляду на те, що, досудове розслідування триває вже майже 2 роки, за цей час сторона обвинувачення мала можливість вилучити всі необхідні докази, та провести необхідні експертні дослідження, тому на думку слідчого судді, прокурор формально зазначає вказаний ризик, без належного обгрунтування.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжегння кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється також не обгрунтовано належним чином, щодо вчинення іншого злочину - підозрюваний має стікі соціальні звязки, має постіне місце роботи та дохід, стороною обвинувачення не надано відомостей, що він є особою схильною до вчинення злочинів, щодо продовження вчинення також на думку суду є не обгрунтованим.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_21 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді застави.

Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, у випадку його доведеності, призвели до матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків, а також те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку є недоцільним, з огляду на характеризуючі дані підозрюваного (одружений, офіційно працює, має на утриманні неповнолітню дитину та постійне місце проживання на території України) та те, що події інкримінованого злочину відбулася у 2021-2023 рр. та ОСОБА_4 не намагався покинути територію України та переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 ,шляхом застосування запобіжного заходу до нього у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин злочину, імовірних збитків, майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 , доведених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який має корисливий характер. Особливий характер злочину, який слід врахувати при визначені розміру застави у даному випадку, пов`язаний із суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, а також наслідками вчинення такого злочину.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції від 01.12.2023 року), обставини його вчинення та наслідки, які полягають у імовірно завданій шкоді і вважає, що застава у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023163490000168 від 08.03.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Покласти на підозрюваного строком до 13.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA 418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1