Ухвала суду № 135029858, 05.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9131/26

Провадження № 1-кс/947/3284/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000089, розпочатого 22.01.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петрівка Одеського району Одеської області, українця, громадянина України,з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , директора КП «Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000089, розпочатого 22.01.2026 року відносноОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі засудження, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані з одержанням неправомірної вимоги.

Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

При визначенні розміру застави слідчий в клопотанні просить врахувати тяжкість, майновий стан, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 . Вважає, за викладених обставин, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання, покладених на нього обов`язків. Крім того, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, у випадку внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 надала короткий виклад фактичних обставин кримінального провадження. Зазначила, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів які підтверджують причетність підозрюваного до обставин злочину. Повідомила, що неправомірна вигода становила 75 000 гривень. На думку прокурора ризики, які вказані у клопотанні передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є наявними. Тому з урахуванням обґрунтованої підозри, наявності ризиків, вважала за доцільне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим, ризики стороною обвинувачення не доведені, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, повідомив, що з підозрою він не погоджується, вважає ризики зазначені стороною обвинувачення безпідставними.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000089, розпочатого 22.01.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 перебуває на посаді директора комунального підприємства«Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, яке діє на підставі Статуту КП «Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (в новій редакції), затвердженого рішенням сесії Фонтанської сільської ради VIII скликання № 3141- VIII від 22.05.2025 (далі Статут) та відповідно до наказу № 970-К від 17.04.2025 «Про прийняття на посаду директора комунального підприємства «Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

У відповідності до Статуту, комунальне підприємство «Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, належить до комунальної власності територіальної громади населених пунктів, що розташовані на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

Комунальне підприємство «Надія» є комунальним комерційним унітарним підприємством, предметом діяльності якого є забезпечення поточного утримання, ремонту, благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, утримання та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержання прибутку в інтересах Замовника.

Пунктом 3.3. Статуту передбачено, що управління підприємством здійснюється директором.

Пунктом 3.4.2 Статуту перебачено, що директор самостійно вирішує питання діяльності Підприємства в межах своєї компетенції.

Пунктом п.3.4.7. Статуту зазначено, що директор діє без доручення від імені Підприємства, самостійно затверджує положення про підрозділи Підприємства і функціональні обов`язки працівників Підприємства.

Пунктом 3.4.15 Статуту передбачено, що директор несе персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірності обліку та статистичної звітності.

Пунктом 3.5. Статуту визначено, що директор самостійно призначає на посади та звільняє з посад заступника директора Підприємства.

Також, відповідно до контракту, укладеного Фонтанською сільською радою з ОСОБА_4 від 17.04.2025, директор зобов`язується:

Згідно п. 1.1. контракту, здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечує його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна;

Згідно п. 1.3. контракту, директор є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами;

Відповідно до п. 2.4. контракту, директор несе повну відповідальність за діяльність підприємства, дотримання фінансової, трудової дисципліни згідно з законодавством України, здійснює переговори, украдає договори, контракти, видає доручення, відкриває в установах банків та органах казначейської служби поточні та інші рахунки; видає накази, розпорядження, обов`язкові для всіх працівників підприємства, затверджує посадові інструкції, локальні акти, дає обов`язкові для всіх працівників підприємства вказівки, вирішує інші питання діяльності підприємства; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів; несе відповідальність за своєчасне та повне надання звітів до податкових органів, органів статистики та інших органів за встановленими формами; здійснює інші віднесені до його компетенції функції управління Підприємством.

Відповідно до примітки п. 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 обіймає посаду в комунальному підприємстві КП «Надія» пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Встановлено, що 08.05.2023 між КП «Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області в особі директора ОСОБА_7 (Виконавець) та ФОП ОСОБА_8 (Замовник), укладено договір № 1, відповідно до якого Замовник дає завдання, а Виконавець зобов`язується надати такі послуги: прийняття каналізаційних стічних вод з асенізаторських автомобілів, ціна яких становить 20 грн за м3стічної води з ПДВ.

Надалі укладено додаткові угоди до вказаного вище договору, остання з яких від 28.05.2025 за № 4, відповідно до якої встановлено, що новим директором підприємства є ОСОБА_4 , а також внесено зміни до ціни надання послуг в розмірі 40 грн за м3 стічної води з ПДВ.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням час, дату та місці, директор КП «Надія» ОСОБА_4 спільно зі своїм заступником ОСОБА_9 , розробили механізм одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення ними дії, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого їм службового становища, а саме за можливість безперешкодного здійснення підприємницької діяльності ФОП « ОСОБА_8 »

На початку 2026 року, точний час, дата та місце досудовим розслідуванням не встановлені, директор КП «Надія» ОСОБА_4 , за допомогою засобів мобільного зв`язку повідомив ОСОБА_8 про необхідність особистої зустрічі для обговорення робочих питань.

У подальшому, точний час, дата та місце досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 21.01.2026, під час особистої зустрічі у приміщенні службового кабінетудиректора КП «Надія», розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у ході бесіди з ОСОБА_8 повідомив останньому про необхідність надання йому щомісячної неправомірної вигоди за можливість безперешкодного здійснення підприємницької діяльності згідно умов укладеного договору, визначивши при цьому, що сума неправомірної вигоди буде залежати від загальної суми доходу підприємця, тобто кількості прийому з асенізаторських автомобілів стічних вод, при цьому дані оформлених та поданих шляхових листів необхідно буде з ним узгоджувати для подальшої офіційної сплати на розрахунковий рахунок підприємства. До вказаних дій залучив свого заступника ОСОБА_9 .

В свою чергу ОСОБА_8 розуміючи, що в інший спосіб він працювати не зможе, був змушений погодитись, на висунуті ОСОБА_4 умови, однак, розуміючи незаконність зазначених дій керівництва комунального підприємства, та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним, не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

У подальшому, 02.02.2026 за допомогою засобів мобільного зв`язку ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_4 про загальну суму прибутку підприємця за місяць, підраховану співробітником КП «Надія», що складала 110 400 гривень, на що ОСОБА_4 наказав зателефонувати його заступнику ОСОБА_9 для узгодження подальший дій.

Під час особистої зустрічі 02.02.2026 навпроти ТЦ «Рев`єра», що за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Південна дорога, 101а, ОСОБА_9 , діючи з єдиним спільним умислом зі ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висунув вимогу ОСОБА_8 про надання йому неправомірної вигоди в сумі 70 000 грн для можливості продовжувати здійснювати свою підприємницьку діяльність, а решту суми, що становить 34 400 грн перерахувати на розрахунковий рахунок комунального підприємства КП «Надія» відповідно до оформлених щляхових листів.

Далі, 03.02.2026 о 15.10 год ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати єдиний спільний умисел зі ОСОБА_4 , направлений на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 21, біля автомобіля марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_8 , особисто отримав від останнього раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн за можливість продовжувати здійснювати свою підприємницьку діяльність відповідно до умов договору від 08.05.2023 № 1 та додаткової угоди до нього від 28.05.2025 № 4.

Крім того, 02.03.2026 ОСОБА_8 , прибув до приміщення службового кабінету директора КП «Надія», що за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5, ОСОБА_4 , в якому також перебував ОСОБА_9 , повідомив їм про загальну суму прибутку за лютий 2026 року, підраховану співробітником КП «Надія», що складала 113 400 гривень.

При цьому, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вказав ОСОБА_8 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 75 000 грн. для можливості продовжувати здійснювати свою підприємницьку діяльність, а решту суми, що становить 32 400 грн перерахувати на розрахунковий рахунок комунального підприємства.

Надалі, 03.03.2026 об 11:28 год. ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати єдиний спільний умисел зі ОСОБА_4 , направлений на одержання неправомірної вигоди, знаходячись в салоні автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_8 , припаркованого за адресою: АДРЕСА_3 , особисто отримав від ОСОБА_8 раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн, в якості неправомірної вигоди за можливість продовжувати здійснювати останнім підприємницьку діяльність відповідно до умов договору від 08.05.2023 № 1 та додаткової угоди до нього від 28.05.2025 № 4.

Отже, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 діючи умисно, в порушення діючого законодавства, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 для себе за надання можливості ФОП « ОСОБА_8 » надавати послуги КП «Надія» відповідно до умов договору від 08.05.2023 № 1 та додаткової угоди до нього від 28.05.2025 № 4.

Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_9 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 75 000 гривень вилучено.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000089, розпочатого 22.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У його межах, 04 березня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Отже, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується:

- заявою ОСОБА_8 від 21.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом допиту ОСОБА_8 від 22.01.2026, який повідомив, що на початку 2026 року директор комунального підприємства «Надія» на ім`я ОСОБА_4 почав вимагати в нього неправомірну вигоду в розмірі від 70 тис. грн., в залежності від місячного доходу підприємця за надання можливості здійснювати останньому свою підприємницьку діяльність, пов`язану з наданням комунальних послуг, однак кошти необхідно буде передавати заступнику директора, ОСОБА_9 , який діє в змові з директором;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 12.02.2026, який повідомив, що 29.01.2026 у нього відбулась зустріч з ОСОБА_4 , під час якої останній підтвердив свій злочинний намір та повідомив, що підрахунок кількості машин та об`єму каналізаційних стічних вод йому здійснить співробітниця комунального підприємства. Після відповідного підрахунку, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_4 та останній наказав телефонувати його заступнику, як і домовлялись. У телефонній розмові з заступником ОСОБА_9 , вони домовились про зустріч. При зустрічі ОСОБА_9 висунув вимогу ОСОБА_10 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 70 000 грн., а решту перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства. 03.02.2026 ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронний органів передав раніше обумовлену суму грошових коштів ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_8 від 03.02.2026;

- протоколом огляду та отримання добровільно наданого від 05.02.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який був залучений співробітниками УСБУ в Одеській області в якості понятого під час огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_8 в розмірі 70 000 грн., що мало місце 03.02.2026 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який був залучений співробітниками УСБУ в Одеській області в якості понятого під час огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_8 в розмірі 70 000 грн., що мало місце 03.02.2026 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який був залучений співробітниками УСБУ в Одеській області в якості понятого під час огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_8 в розмірі 70 000 грн., що мало місце 03.02.2026 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який був залучений співробітниками УСБУ в Одеській області в якості понятого під час огляду та добровільного надання ОСОБА_8 квитанції, акту наданих послуг та подорожніх листі, що мало місце 05.02.2026 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який був залучений співробітниками УСБУ в Одеській області в якості понятого під час огляду та добровільного надання ОСОБА_8 квитанції, акту наданих послуг та подорожніх листі, що мало місце 05.02.2026 року;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 03.03.2026;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_8 від 03.03.2026;

- протоколом огляду та отримання добровільно наданого від 03.03.2026;

-іншими матеріаламикримінального провадження в сукупності.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій останнього, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваного, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані з одержанням неправомірної вимоги

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п. п. 1 -5 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12026160000000089, розпочатого 22.01.2026 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого корупційного злочину, який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 здійснювати вплив безпосередньо або через довірених йому осіб з числа працівників комунального підприємства «Надія», задля можливості здійснити заходи з метою знищити, сховати або спотворити документи та відомості, які безпосередньо опрацьовувались і видавались останнім під час виконання ним своїх службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням його функціональних обов`язків.

Враховуючи значення ОСОБА_4 , як суб`єкта незаконних дій, його роль у розслідуваних подіях та відсутність достатньої інформації задля викриття всіх учасників злочинної схеми, з урахуванням активної стадії досудового розслідування, підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, може вжити заходів, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та наразі не зібрані. Ігнорування вказаного, буде несправедливим підходом до завдань кримінального провадження.

Отже кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речі і документи за місцем здійснення професійної діяльності підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином.

В обґрунтування наявності зазначеного ризику сторона обвинувачення посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов`язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду. Крім того, ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а отже, перебуваючи не під вартою, він матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами, оскільки досудове розслідування перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Існування цього ризику на переконання слідчого судді не знайшло свого підтвердження, адже наведені слідчим на його обґрунтування доводи не є вагомими, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та наразі органом досудового розслідування перевіряється його причетність до вчинення злочину.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 42 річного віку, є громадянином України, не одружений, працює в КП «Надія» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на посаді директора.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує обсяг наявних доказів (зафіксованих дій) про можливе вчинення ним корупційного кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення нею дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до десяти років.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Беззаперечно, слідчий суддя повинен захищати правовладдя і разом з ним права та інтереси особи, яка потрапила в орбіту кримінального процесу. Однак і суспільство, вимагає безпеки і послідовного дотримання власних інтересів. Відповідно дотримуючись балансу цих інтересів, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка до статті 45 КК).

У свою чергу, Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з підозрою не погоджується, з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування; знищити, сховати, спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення впливати на свідків кримінального провадження, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та обсягу наданих доказів (зафіксованих дій за участю підозрюваного) і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 не виключають можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 , встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на обґрунтованість підозри та враховуючи ризики просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що складає 256 720 гривень.

Слідчий суддя звертає увагу, що стороною обвинувачення не вірно розраховано вказану вище суму, оскільки прожитковий мінімум працездатних осіб за 2026 рік становить 3328 гривень, тому 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде дорівнювати 265 600 гривень.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в повній мірі буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

З урахуванням всіх досліджених даних в тому числі щодо фінансового стану підозрюваного, беручи до аги міцність його соціальних зв`язків, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього в якості альтернативного запобіжного заходу у виді застави визначивши її у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить265 600 гривень.

На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості, специфіки злочину, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 01 травня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2026 рік, що становить266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунокUA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 01 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1