Ухвала суду № 135029211, 21.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/3128/26

Номер провадження 1-кс/333/1278/26

УХВАЛА

іменем України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21 березня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 за участю:секретаря судового засідання слідчого прокурора підозрюваного захисника адвоката ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12026082040000448, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх дітей, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку ст. 89 КК України, раніше не судимого

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12026082040000448, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 березня 2026 року о 01 годині 55 хвилин, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у комендантську годину, підійшли до воріт ринку «Космічний», який розташований за адресою: м. Запоріжжя вул. Європейська, 3, після чого, через отвір у воротах, незаконно проникли на територію ринку «Космічний», пройшли до торгівельного павільйону, в якому розміщено торгове місце з морозильними камерами, в яких зберігається товар, що належить потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. В подальшому ОСОБА_5 дістав з морозильної камери м`ясну продукцію, а саме 15 кілограм 100 грам печінки курячої, вартістю 88 гривень за 1 кілограм на суму 1328 гривень 80 копійок, 10 кілограм курячої груднини, вартістю 109 гривень за 1 кілограм на суму 1090 гривень, 10 кілограм курячого філе, вартістю 195 гривень за кілограм на суму 1950 гривень, запакував до пакетів та передав ОСОБА_7 , після чого разом з викраденим майном зникли з місця скоєння злочину та розпорядились ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 викрали майно ОСОБА_8 , спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 4 368 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення у сховище, в умовах воєнного стану.

20.03.2026 Старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

20.03.2026 року затримано в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 час фактичного затримання 15:15 год.

20.03.2026 року о 21 годині 30 хвилин підозрюваному ОСОБА_5 та захиснику адвокату ОСОБА_6 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

У судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання у повному обсязі та послалась на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_5 , після роз`яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснила, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_6 ..

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечували, щодо заявленого клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Має стійкі соціальні зв`язки.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підозра ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується у повній мірі зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:

-заявою про злочин ОСОБА_8 ;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

-протоколами огляду речей і документів;

-постановами про визнання речових доказів;

-протоколом огляду місця події від 20.03.2026;

-протоколами пред`явлення для впізнання за участі свідків;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

В матеріалах провадження є наявними ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_14 згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового слідства та суду;

-вчиняти інші кримінальні правопорушення .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185 КПК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 5 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчим суддею також враховується, що підозрюваний ОСОБА_14 має стійкі соціальні зв`язки, офіційно не працевлаштований, скоїв кримінальне правопорушення, віднесене до категорії тяжких злочинів.

У клопотанні слідчим було зазначено про наявність у ОСОБА_5 ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Доводи слідчого про наявність зазначених ризиків обмежується лише ступеню тяжкості злочину та певних припущень, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду та буде незаконно впливати на свідків. Вказане обґрунтування слідчий застосовує і до того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може бути застосований до ОСОБА_5 , так як не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий зазначає, що особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та до моменту подання даного клопотання до суду, слідству не були представлені. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що підозрюваний не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Крім того, слідчий суддя вважає, що на цей час відсутні об`єктивні дані щодо намагання ОСОБА_5 здійснити вплив на свідків у кримінальному провадженні. Свідки вже надали свої показання, тому факт проведення їх допитів свідчить про мінімальні ризики впливу підозрюваного на свідків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі).

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

У рішенні по справі «Летелье проти Франції» Європейський суд від 26.06.1991 року зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», відповідно до якого необхідність тримання під вартою не можна оцінювати тільки виключно з абстрактної позиції, приймаючи до уваги тільки тяжкість злочину.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи факти, встановлені у судовому засіданні та матеріали, на які посилався слідчий та прокурор, суд дійшов до висновку, що при розгляді клопотання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу, прокурор довів обставини, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 194 КПК України, тобто, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від досудового розслідування та суду. Проте, вказаний ризик є мінімальним, не настільки суттєвим, що застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою було б доцільним.

Слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний досягти дієвості даного кримінального провадження, тобто не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Тому, при вирішенні питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги такі обставини, а саме: наявність у підозрюваного постійного місця проживання та реєстрації.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, на думку слідчого судді запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, тому саме вказаний запобіжний захід необхідно застосувати до ОСОБА_5 з обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, у т.ч. щодо заборони спілкуватися із свідками кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 180, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12026082040000448, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з перебуванням останнього цілодобово за адресою місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , строком до 18 травня 2026 року (включно) без застосування електронного засобу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) не відлучатися за межі м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків. У разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу для виконання передати до Відділу поліції №4 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у якого в провадженні перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 ..

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 21 березня 2026 року о 16 годині 00 хвилині.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя ОСОБА_1