Ухвала суду № 135027110, 13.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/52188/25

Провадження № 1-кс/761/817/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 27.08.2025 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№720231001000000030 від 23.03.2023 /виділене в кримінальне провадження № 12025110000000757 від 28.08.2025/, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 27.08.2025 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№720231001000000030 від 23.03.2023 /виділене в кримінальне провадження № 12025110000000757 від 28.08.2025/, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як на підставу звернення до суду зі скаргою адвокат ОСОБА_3 посилається на положення ст.303 КПК України та обґрунтовує її тим, 27.08.2025 в рамках кримінального провадження №720231001000000030 від 23.03.2023, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.364 КК України. В подальшому, матеріали кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_4 виділено в окреме кримінальне провадження за №12025110000000757 від 28.08.2025.

Скаргу адвокат мотивує тим, що повідомлення про підозру від 27.08.2025 є необґрунтованим та відсутні достатні докази, які б свідчили про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого кримінального правопорушення. Так, зазначає, що на момент повідомлення про підозру не існувало жодного документу, який би вказував на те, що тендера з закупівлі нарковмісних препаратів ДУ «ІТО НАМН України» в 2022 роках були проведенні із порушенням, або ж про те, що контролюючими інстанціями були виявлені порушення при ціноутворенні вартості на медичні препарати, тендер на закупівлю яких оголошувався ДУ «ІТО НАМН України». За результатами проведеної перевірки, уповноваженою особою Антимонопольного комітету України, за вих. №145-20.2/01-11334с від 26.10.2023 орган досудового розслідування проінформований про те, що в розпорядженні Антимонопольного комітету України відсутня інформація та/або підтверджені матеріали, які б свідчили про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів щодо процедури закупівлі з ідентифікаторами №UA-2022-04-06-001683-c та UA-2022-10-26-010972-а. Інші відповіді з державних органів, наявні в матеріалах кримінального провадження, не містять даних про наявність порушень при укладанні ДУ «ІТО НАМН України» з ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» договорів № №001683 від 06.05.2022 та №010972 від 24.11.2022. Крім того, адвокат зазначила, що даними висновку експерта за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023 встановлено наявність заподіяння шкоди державному бюджету під час проведення тендерних закупівель ДУ «ІТО НАМН України» фармакологічної продукції у ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК». Однак, експертами зазначено що «матеріали кримінального провадження не містять документів, що підтверджують здійснення Державною установою «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» оплати наданої на дослідження видаткової накладної №БА-Рн-0005633 від 08.12.2021 на суму 493 700,00 грн. без ПДВ. Також серед наданих на дослідження матеріалів, відсутні видаткові накладні…», крім цього, у дослідницькій частині зазначеного висновку комплексної експертизи зроблене таке застереження «слід зазначити, що розрахунок різниці (завищення) вартості поставленого товару експертом проведений лише по тих товарах, на які встановлена ринкова вартість в питанні один товарознавчого дослідження». При цьому, сторона захисту звернулась із клопотанням про проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні до іншої експертної установи та згідно з висновком експертів Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №4301-Е від 27.11.2025 встановлено, що проведеним дослідженням, в межах наданих документів та компетенції експертів економістів, втрата активів (збитків) ДУ «ІТО НАМН України» (код ЄДРПОУ 02012007), внаслідок придбання фармацевтичної (наркотичної) продукції, яка була поставлена згідно договору №001683 про закупівлю товарів від 06.05.2022 та договору №010972 про закупівлю товарів від 24.11.2022, з урахуванням відповіді товарознавчої експертизи на 1 питання, документально не підтверджується. Також адвокат зазначила, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_4 вчинялись неправомірні дії в інтересах ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», а також, що вона особисто знайома будь-з ким з представників цієї юридичної особи, що саме по собі виключає можливість зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для цієї юридичної особи. Крім цього, органом досудового розслідування не було виявлено фактів перерахування бюджетних коштів на виконання умов договорів №001683 від 06.05.2022 та №10972 від 22.11.2022 на банківські рахунки «інших» (окрім ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК») юридичних осіб.

Таким чином, підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою, та вказане не може свідчити про існування фактів та інформації, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, а слідчий та прокурор без наявності достатніх доказів, не надавши відповідної оцінки наявним документам, без з`ясування фактичних обставин, склали та погодили повідомлення про підозру ОСОБА_4 , а тому існують підстави для скасування повідомлення про підозру.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримала скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити з підстав, наведених у ній. Крім того зазначила, що в рамках кримінального провадження №72023100100000030 від 23.03.2023 крім ОСОБА_4 було повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2026, яка набрала законної сили, було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_6 , що стосується аналогічних обставин кримінального провадження.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала доводи адвоката та просила скасувати повідомлення про підозру.

Прокурор ОСОБА_5 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, заперечував щодо задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, є обґрунтованим та підтверджується достатньою сукупністю доказів, отриманих під час здійснення досудового розслідування. Крім того, зазначив, що наразі у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 виконуються вимоги ст. 290 КПК України та щодо інформації, повідомленої захисником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 , йому невідомо.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до п. 10 ч.1 ст.303 КПК України, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Як убачається з матеріалів скарги, ГУ НП в Київській області за процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023100100000030 від 23.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

27.08.2025 старшим слідчим ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023

В подальшому, матеріали кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_4 виділено в окреме кримінальне провадження за №12025110000000757 від 28.08.2025.

Відповідно до положень ст. 277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

При цьому, положеннями КПК України не визначено підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлено будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.

В той же час, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту достатніх підстав (доказів) та обґрунтованості підозри в цілому.

Крім того, при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд при постановлені ухвали, керується при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, з досліджених слідчим суддею матеріалів, наданих сторонами кримінального провадження, не встановлено доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як вбачається з повідомлення про підозру від 27.08.2025, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке виразилось у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а саме в придбанні фармацевтичної (наркотичної) продукції за завищеними цінами на підставі договору №001683 про купівлю товару від 06.05.2022 та договору №0010972 про купівлю товару від 24.11.2022, укладених між ДУ «ІТО НАМН України» та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», /тендерні торги щодо закупівлі з ідентифікаторами №UA-2022-04-06-001683-c та UA-2022-10-26-010972-а/ внаслідок чого її діями, як службовою особою Установи, визначеної уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель товарів, замовником яких виступає Установа, заподіяно матеріальної шкоди на 1 560 263,29 гривень та 528 900,00 гривень відповідно.

Так, диспозицією частини 2 ст. 364 КК України встановлено склад кримінального правопорушення, який кваліфікується за наслідками: вчинення дій, що спричинили тяжкі наслідки, (умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, визначення яких містяться в п.4 ст. 364 КК України), такі дії вчинені з корисливим мотивом (зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, для іншої юридичної особи.

Обов`язковою ознакою даного кримінального правопорушення є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди, визначеної для ч.2 ст. 364 КК України. Такі збитки мають бути документально підтверджені. Закінченим цей злочин визнається, якщо діяння винного спричинило шкоду.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України характеризується прямим умислом та корисливим мотивом (або іншим мотивом, що полягає у досягненні певних вигод), коли службова особа усвідомлює протиправність своїх дій, що завдають істотної шкоди або тяжких наслідків, але свідомо їх вчиняє задля отримання неправомірної вигоди (грошей, майна, переваг тощо) чи інших інтересів. Тобто особа, яка вчинила даний злочин, повинна діяти усвідомлено, маючи при цьому мотивацію у вигляді досягнення певних матеріальних вигод як для себе особисто так і для третіх осіб, в інтересах яких вона може діяти.

Крім того, об`єднана палата Верховного Суду /постанова від 10.02.2025, справа №757/11969/18-к/ зазначила, що суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, водночас корисливий мотив не є обов`язковою ознакою.

В разі кваліфікації дій особи як зловживання владою або службовим становищем, якщо в результаті таких дій інша отримала вигоду, необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується в службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою, а недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень, виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК України.

При цьому, з наданих матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування до Антимонопольного комітету України спрямовувався запит на проведення перевірки дотримання антимонопольного законодавства в рамках укладених договорів, в межах закупівель з ідентифікаторами лотів, зокрема №UA-2022-04-06-001683-c та №UA-2022-10-26-010972-а та уповноваженою особою Антимонопольного комітету України повідомлено, що в розпорядженні відсутня інформація та/або підтверджені матеріали, які б свідчили про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів щодо процедури закупівлі з вказаними ідентифікаторами.

Крім того, у дослідницькій частині висновку експерта за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023, зазначено що «матеріали кримінального провадження не містять документів, що підтверджують здійснення Державною установою «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» оплати наданої на дослідження видаткової накладної №БА-Рн-0005633 від 08.12.2021 на суму 493 700,00 грн. без ПДВ. Також серед наданих на дослідження матеріалів, відсутні видаткові накладні…», крім цього, у дослідницькій частині зазначеного висновку комплексної експертизи зроблене таке застереження «слід зазначити, що розрахунок різниці (завищення) вартості поставленого товару експертом проведений лише по тих товарах, на які встановлена ринкова вартість в питанні один товарознавчого дослідження».

Таким чином, висновок експертів за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023 щодо існування заподіяної державному бюджету шкоди ґрунтується не на об`єктивному встановленні факту вчинення дій, а на неповному обсязі первинних документів, які суттєво вплинули на об`єктивність висновку експертів.

В той же час, як вбачається з матеріалів скарги, сторона захисту звернулась із клопотанням про проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи до іншої експертної установи із поданням усього обсягу первинних документів щодо закупівлі у даному кримінальному провадженні.

Так, відповідно до висновку експертів Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №4301-Е від 27.11.2025, за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи, встановлено, що в межах наданих документів та компетенції експертів економістів, втрата активів (збитків) ДУ «ІТО НАМН України» (код ЄДРПОУ 02012007), внаслідок придбання фармацевтичної (наркотичної) продукції, яка була поставлена згідно договору №001683 про закупівлю товарів від 06.05.2022 та договору №010972 про закупівлю товарів від 24.11.2022, з урахуванням відповіді товарознавчої експертизи на 1 питання, документально не підтверджується.

Крім того, з досліджених слідчим суддею матеріалів досудового розслідування не встановлено доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 було вчинено протиправні дії чи заподіяно шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

При цьому, в ході судового розгляду скарги, прокурором наведені вище обставини не спростовані та не було надано матеріалів досудового розслідування, які б об`єктивно пов`язували ОСОБА_4 із вчиненням інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином, вивчивши та проаналізувавши долучені до скарги документи, не встановлено фактичних даних, які б поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та які б могли переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 можливо вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про підозру ОСОБА_4 від 27.08.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України у кримінальному провадженні №720231001000000030 від 23.03.2023 /виділене в кримінальне провадження № 12025110000000757 від 28.08.2025/, є необґрунтованим, в зв`язку з чим підлягає скасуванню, а скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 93, 110, 216, 276-278, 303, 306, 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про підозру від 27.08.2025 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні №720231001000000030 від 23.03.2023 /виділене в кримінальне провадження № 12025110000000757 від 28.08.2025/.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя