Ухвала суду № 135027047, 18.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9808/26

Провадження № 2/761/9363/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства ?Фінансова компанія ?Житло-Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ?Інвест Таун?, Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк ?Надра?, Товариство з обмеженою відповідальністю ?Алекс Буд? про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд:

-стягнути з КП ?ФК ?Житло-Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 762 673, 00 грн., в якості компенсації майнової шкоди, пов`язаної з довготривалим, більше 181 календарного місяця, невиконанням зобов`язань по введенню в експлуатацію об`єкта інвестування, визначеного ?Свідоцтвом про участь у ФФБ виду А? від 04 березня 2010 року за №000159-1. Означені грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку КП ?ФК ?Житло-Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

-стягнути з КП ?ФК ?Житло-Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 152 890, 18 грн., в якості ?інфляційної складової збитків?, пов`язаних з довготривалим, більше 181 календарного місяця, невиконанням зобов`язань по введенню в експлуатацію об`єкта інвестування, визначеного ?Свідоцтвом про участь у ФФБ виду А? від 04 березня 2010 року за №000159-1. Означені грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку КП ?ФК ?Житло Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

-стягнути з КП ?ФК ?Житло Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 345 396, 84 грн., в якості ?3% річних?, пов`язаних з довготривалим, більше 181 календарного місяця, невиконанням зобов`язань по введенню в експлуатацію об`єкта інвестування, визначеного ?Свідоцтвом про участь у ФФБ виду А? від 04 березня 2010 року за №000159-1. Означені грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку КП ?ФК ?Житло Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Подана ОСОБА_1 заява не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва з наступних підстав.

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об?єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов?язки.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорія справ.

Як роз?яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 " Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 у справі № 911/2390/18.

Поняття ?позови, що виникають з приводу нерухомого майна? є ширшим, ніж поняття ?позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов?язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов?язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об?єктом якого є нерухоме майно.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані із нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

А тому, на спори, предметом яких є стягнення заборгованості у зв?язку з неналежним виконанням умов договору щодо нерухомого майном, поширюються норми ст.30 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що грошові кошти підлягають стягненню з відповідача внаслідок неналежного виконання зобов?язання по введенню в експлуатацію об?єкта інвестування - квартири АДРЕСА_1 .

Отже, до даних правовідносин, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду, які, відповідно до ст. 263 ЦПК України, є обов`язковими для застосування судами, застосовуються правила виключної підсудності, встановлені ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Оскільки, при розгляді справи буде досліджуватися питання щодо порушення термінів введення об?єкту інвестування - квартири АДРЕСА_1 в експлуатацію, що в послідуючому може мати правові наслідки у вигляді стягнення грошових коштів у зв?язку з неналежним виконанням умов договору 54/105 про участь у фонді фінансування будівництва виду ?А? (?ФФБ?) від 25 лютого 2008 року та договору від 20 жовтня 2010 року про внесення змін до договору 54/105 про участь у фонді фінансування будівництва виду ?А? (?ФФБ?) від 25 лютого 2008 року, то за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.

Тобто, позов стосується нерухомого майна, яке не знаходиться на території Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Отже, в силу приписів ст.378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду ( п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України ).

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, суд передає вищезазначену цивільну справу для розгляду по суті до Подільського районного суду м. Києва за підсудністю, так як, спір виник з приводу нерухомого майна, яке не знаходиться на території Шевченківського району м. Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30, 31, 32 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства ?Фінансова компанія ?Житло-Інвест? Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ?Інвест Таун?, Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк ?Надра?, Товариство з обмеженою відповідальністю ?Алекс Буд? про стягнення грошових коштів передати до Подільського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: