Ухвала суду № 135026973, 11.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2904/26

2-з/760/135/26

У Х В А Л А

іменем України

про забезпечення позову

11.03.2026 м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С» Білецького Анатолія Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С», в інтересах якого діє представник Білецький Анатолій Леонідович, до ОСОБА_1 про стягнення авансу,

Ціна позову 2 500 000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С», в інтересах якого діє представник Білецький Анатолій Леонідович, до ОСОБА_1 про стягнення авансу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

11.03.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження, визначено дату підготовчого судового засідання.

Разом із позовом надійшла заява про забезпечення позову, яка відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2026 передана на розгляд судді Застрожнікової К.С.

Заява про забезпечення позову, подана представником позивача, мотивована тим, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період часу з 25 травня 2017 року по 10 травня 2018 року позивачем на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 перераховувались грошові кошти за платіжними дорученнями на загальну суму 2 500 000 грн, в призначенні платежів в кожному платіжному дорученні вказано «Надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 25/05-С від 25.05.2017 року картковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 » . Договір № 25/05-С від 25.05.2017 року у формі єдиного письмового документу сторонами так і не укладався, не дивлячись на те, що проект договору зворотньої безвідсоткової фінансової допомоги надавався наручно відповідачці на підписання, однак нею не підписаний. Перерахування коштів на рахунок відповідачки було здійснено керівником підприємства за вказівкою відповідача, адже остання володіла 90% статутного фонду ТОВ «БІЗНЕС ГРУП С». Тобто, на момент передання коштів позивач був впевнений, що передає кошти відповідачу, як зворотну безвідсоткову фінансову допомогу на підставі договору № 25/05-С від 25.05.2017 року. У подальшому, після продажу своєї частки статутного фонду, відповідач відмовилась повертати отримані грошові кошти. У зв`язку із чим, позивач вимушений звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідачки вказаної суми авансу. Тому, із врахуванням вимог заяви, представник позивача просить суд вжити заходи із забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборонити вчиняти правочини щодо передачі в оренду (користування), яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0, 119 га за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с/рада Лебедівська «Лебедівка» садівницьке товариство, кадастровий номер 3221884000:33:021:0318, а також два садових будинки з надвірними побудовами, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 345, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с/рада Лебедівська «Лебедівка» садівницьке товариство.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 904/1934/23 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Так, судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення авансу, в якому просить суд стягнути з відповідачки на свою користь аванс у розмірі 2 500 000 грн., сплачений судовий збір за подання позову у сумі 37 500 грн., та 1 664 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Позов обґрунтовано тим, що позивач у період часу з 25.05.2017 по 10.05.2018 року на картковий рахунок відповідачки перераховував грошові кошти на загальну суму 2 500 000 грн. у якості надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги. 03.09.2019 року позивачем направлено відповідну вимогу за вихідним № 03/09/19 про повернення 2 500 000 грн. впродовж 30 днів з моменту отримання даної вимоги, однак дана вимога не отримана та повернута з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання. Зазначається про те, що сторони мали намір письмово закріпити вказані домовленості шляхом укладення договору № 25/05-С від 25.05.2017 року, який було надано на підпис відповідачки, однак нею не підписаний. За таких обставин, як зазначає позивач, передані грошові кошти мають правову природу авансу (попереднього платежу) на виконання договору, який сторони мали намір укласти, однак який не був укладений у встановленій законом формі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2025 за відповідачкою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0, 119 га, кадастровий номер 3221884000:33:021:0318, із цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с/рада Лебедівська, «Лебедівка» садівницьке товариство, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 252426032218; два садових будинки з надвірними побудовами загальною площею 345, 6 кв.м., розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 3221884000:33:021:0318, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена інформація про вказані об`єкти нерухомого майна та зареєстроване на них право власності за відповідачкою є актуальною на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Таким чином, суд під час розгляду заяви про забезпечення позову встановив, що між сторонами виник спір.

За таких обставин, не вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позивачем вимог, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку задоволення судом заявлених позовних вимог, оскільки відповідачка може здійснити відчуження належного їй на праві власності нерухомого майна на користь третіх осіб з метою уникнення можливого стягнення з неї на користь позивача грошових коштів у сумі 2 500 000 грн., а тому є підстави для застосування судом заходів із забезпечення позову.

Водночас, заходи із забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами та не допускати надмірного втручання у права та законні інтереси відповідачки, тому суд не вбачає підстав для заборони відповідачці вчиняти дії, пов`язані із здачею в оренду, належного їй на праві власності нерухомого майна, та вважає за необхідне обмежитись таким заходом забезпечення позову як арешт нерухомого майна.

А саме, суд не вважає, що є підстави для застосування подвійного заходу забезпечення позову, та стороною позивача не доведено перед судом необхідності вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

На переконання суду, з огляду на принцип співмірності та необхідності, передбачений ст. 150 ЦПК України, суд доходить до висновку, що одночасне накладення арешту та встановлення заборони відповідачці на вчинення правочинів щодо передачі в оренду (користування) майна в даному випадку є надмірним, оскільки досягнення мети забезпечення позову може бути забезпечено шляхом застосування одного, менш обтяжливого, але достатнього заходу, у виді - накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачці ОСОБА_1 .

У зв`язку із чим заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

За змістом ч.1 ст.157ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову, зважаючи на те, що позивач є органом місцевого самоврядування, та наразі відсутні підстави вважати, що застосування даного виду забезпечення позову спричинить відповідачеві збитки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260, 261, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С» Білецького Анатолія Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С», в інтересах якого діє представник Білецький Анатолій Леонідович, до ОСОБА_1 про стягнення авансу, - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0, 119 га, розташовану за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с/рада Лебедівська «Лебедівка» садівницьке товариство, кадастровий номер 3221884000:33:021:0318 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252426032218), зареєстровану на праві власності за ОСОБА_1 .

Накласти арешт на два садових будинки з надвірними побудовами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 345, 6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 227947932218), зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С» Білецького Анатолія Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С», в інтересах якого діє представник Білецький Анатолій Леонідович, до ОСОБА_1 про стягнення авансу, - відмовити.

Зазначити дані заявника (позивача, стягувача): Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП С», код ЄДРПОУ 39778449, адреса: 46003, Тернопільська обл., Тернопільський район, місто Тернопіль, вул. Крушельницької Соломії, будинок 55, офіс 61.

Зазначити дані відповідача (боржника): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд також може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя К.С. Застрожнікова