Рішення № 135024051, 03.03.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/979/25

провадження № 2/691/228/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що 27 жовтня 2005 року в с. Орловець між ЗАТ «Мічурінець», в особі арбітражного керуючого Коваленко Г.В., що діяв на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2003 року та ним, ОСОБА_1 , було укладено договір купівлі-продажу №37. На виконання умов договору, ЗАТ «Мічурінець» було видано видаткову накладну №РН-37 від 20 жовтня 2005 року, зі змісту якої вбачається, що за приміщення складу, на умовах попередньої оплати, позивачем було сплачено 4980,00 грн.. 27 жовтня 2005 року між ЗАТ «Мічурінець» і ним, було скаладено акт прийому передачі майна, тобто умови договору купівлі продажу №37 від 27 жовтня 2005 року були фактично виконані, але у відповідності до вимог законодавства, договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідченим, хоча і було досягнуто домовленості, щодо усіх істотних умов договору, що підверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору. Наразі, титульний власник ЗАТ «Мічурінець», як юридична особа ліквідована, що робить неможливим нотаріальне посвідчення договору, оскільки фактично всі умови правочину виконано майно йому, як покупцеві передано, кошти сплачено власнику. Не зважаючи на фактичне виконання умов договору купівлі продажу №37 від 27 жовтня 2005 року сторонами, на даний час, не може зареєструвати право власності на придбану будівлю у Державному реєстрі речових прав, оскільки договір не був нотаріально посвідчений. Для захисту своїх прав та інтересів, прийняв рішення звернутися до суду (а.с.1-6).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22 липня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 02 жовтня 2025 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду.

У судове засідання, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи вчасно та належним чином повідомленими не з`явилися, подали письмову заяву із клопотанням про долучення доказів і розгляд без їх участі.

Представник відповідача Городищенської міської ради Черкаської області, інформований про судовий розгляд, в судове засідання не прибув, подав заяву від 10 грудня 2025 року за вхідним №7748/25 про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечив.

Неявка сторін не перешкоджає розглядові справи по суті, так як повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин суд вбачає за можливе провести підготовче засідання за наявними матеріалами справи і вирішити питання про проведення судового розгляду без їх участі. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи та з врахуванням умов роботи Городищенського районного суду Черкаської області згідно до графіку відключень від енергопостачання, розміщеного в засобах масової інформації від АТ «Черкасиобленерго».

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників справи, розглянувши клопотання про доручення доказів та заяви про слухання без участі сторін, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, ст.16 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків(ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умовах договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму(ст.655 ЦК України).

Судом встановлено та підтверджується дослідженими доказами у справі, що згідно паспорта громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстраціїї за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.7-9), відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА № 195468 від 18 листопада 2015 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, після чого отримав пенсійне посвідчення Серії НОМЕР_3 (а.с.10-11). В селі Орловець 27 жовтня 2005 року між ЗАТ «Мічурінець», в особі арбітражного керуючого Коваленко Г.В., що діяв на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2003 року, та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №37, на виконання умов якого було видано видаткову накладну №РН-37 від 27 жовтня 2005 року, відповідно до змісту якого вбачається, що ЗАТ «Мічурець» передав ОСОБА_1 приміщення складу, вартістю 4980,00 грн. (а.с.12-14). Згідно довідки Орловецького старостинського округу №111 від 11 червня 2025 року приміщення складу за адресою АДРЕСА_1 , розташоване між житловим будинком по АДРЕСА_1 та приміщенням магазину АДРЕСА_1 (а.с.15), відповідно до технічного паспорта №ТІ01: НОМЕР_4 та висновку оцінювача про вартість приміщення складу по АДРЕСА_1 , яке має площу 70,0 м.кв. та ринкова вартість об`єкту 108735,00 грн. (а.с.30-42).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем набуто майно у власність в спосіб не заборонений діючим законодавством, але без дотримання порядку для укладення і реєстрації договору, де стороною є фізична особа,, що на даний час створило для нього обставину пов`язану із неможливістю отримати свідоцтво про право власності на майно за законом, попри користування ним та визнання його своєю власністю, що суд оцінює як порушення його права на майно набуте у власність, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин. Суд, бере до уваги, що відповідач, Городищенська міська рада, позовні вимоги позивача визнала, не заперечила проти їх задоволення, відзиву на позов не подавалося, обставини і факти зазначені у позовній заяві до суду не оспорювалися. Судом встановлено, що право власності на майно перейшло до позивача з моменту підписання акту приймання

передачі 27 жовтня 2005 року між ЗАТ «Мічурінець» і ОСОБА_1 та оплати вартості переданого об`єкту нерухомості, Позовні вимоги позивача базуються на ст. 392 ЦК України, при цьому договір купівлі-продажу фактично виконаний, а саме передано майно, сплачено кошти.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмежений у його здійсненні. Статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 5 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року за N 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору у зв`язку із наявністю ІІ групи інвалідності на підставі пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_3 (а.с.10-11).

Понесені позивачем судові витрати, слід залишити за ним, про що зазначено у позовній заяві, без вирішення питання про їх відшкодування.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392, ЦК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задоволити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу №37 приміщення складу розташованого по АДРЕСА_1 , укладений 27 жовтня 2005 року між ЗАТ «Мічурінець» та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на приміщення складу розташованого по АДРЕСА_1 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа - 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: особа 2 - адвокат Салій Сергій Антонович, юридична адреса м.Городище вул.Миру, №50 Черкаської області.

Відповідач: особа 3 - Городищенська міська рада, код ЄДРПОУ 33965401, юридична адреса м.Городище площа Миру, №8 Черкаської області.

Суддя О. М. Савенко