Ухвала суду № 135022940, 20.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 березня 2026 року справа № 580/1112/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Ухвалою від 24 вересня 2025 року Черкаський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнив частково та встановив судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати звіт про його виконання протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

У вказаній ухвалі суд зазначив, зокрема, таке: …На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення № 971090140122 від 08.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

У вказаному рішенні відповідач зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі № 580/9813/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 щодо нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року.

Конституційним Судом України визнано неконституційним виключення статті 39 Закону № 796-ХІІ, однак викладення статті 39 Закону № 796-ХІІ, в редакції Закону № 987-VIII Конституційним Судом України не визнавалось неконституційним, вказана норма не скасовувалась іншим законом, а отже зміни внесені Законом № 987-VIII є чинними. Крім того, Рішення № 6-р/2018 не містить посилання на порядок виконання рішення для статті 39 Закону № 796-ХІІ. Таким чином, на день звернення Позивача до Головного управління та до суду залишались чинними дві редакції статті № 39 Закону № 796-ХІІ, а саме в редакції до внесення змін Законом № 76-VІІІ та в редакції Закону № 987-VIII. Рішення № 6-р/2018 не містить положень щодо порядку його виконання, зміни до статті 39 Закону № 796-ХІІ не внесено.

У рішенні відповідач вказав, що станом на 20.11.2024 законодавчо не було визначено правових підстав для проведення нарахувань та виплати доплат громадянам, які проживають чи працюють на території зони гарантованого добровільного відселення.

Крім того, станом на 05.04.2025 (дату набрання рішенням законної сили) діє стаття 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, якою встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Проаналізувавши рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 971090140122 від 08.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 суд звертає увагу на те, що відповідач знову покликається на положення того ж законодавства, що і у відзиві на позов у цій справі.

У вказаному рішенні відповідач не спростував висновку суду про наявність у позивачки права на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік) за період з 01.11.2024 до 31.12.2024.

За таких обставини, суд вважає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25, яке набрало законної сили 05.04.2025, відповідач виконав частково, а саме: прийняв рішення за результатами розгляду заяви, тоді як висновків суду, які викладені в цьому рішенні, відповідач не врахував.

Вказане в сукупності дає підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі шляхом подання звіту про його виконання…..

До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25.

Як зазначила у звіті представниця відповідача, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 580/1112/25, з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 24.09.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення та прийнято рішення про здійснення нарахування ОСОБА_1 з 01.11.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.

Таким чином, пенсія позивача після проведеного перерахунку з 01.11.2024 по 31.12.2024 становить 8662,57 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (мінімальна заробітна плата, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет на 2024 рік).

Враховуючи вищезазначене, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 580/1112/25 виконано Головним управлінням в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Щодо доплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у 2025 році представниця відповідача повідомила, що відповідно до статті 45 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік (далі Закон № 4059-IX) встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

На виконання вимог Закону № 4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.12.2024 № 1524 Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення якою встановлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.

Таким чином, нарахування позивачу доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі 2361,00 грн з 01.01.2025 зумовлене зміною законодавства, що регулює ці правовідносини, а саме: прийняття Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. А тому, з 01.01.2025 Позивачу виплачується доплата як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX в розмірі 2361,00 грн, що відповідає нормам чинного законодавства.

Крім того, представниця відповідача зазначила, що як суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення, так і суд під час розгляду справи має застосовувати той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення спірних правовідносин та, відповідно, станом на дату прийняття рішення суб`єктом владних повноважень. З огляду на вищезазначене, рішення суду в адміністративній справі № 580/1112/25 за позовом ОСОБА_1 виконано Головним управлінням в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.

До суду надійшла заява, у якій представник позивачки відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Черкаській області у прийнятті звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 580/1112/25 за позовом ОСОБА_1 .

У цій заяві представник позивачки вказав, що рішення суду не виконано навіть у частині нарахування підвищення за період з 01.11.2024 по 31.12.2024. Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень. Таким чином розмір щомісячного підвищення до пенсії позивача згідно з рішенням суду має складати 6056 грн. Натомість відповідач помилково застосував статтю 7 Закону України Про Державний бюджет на 2025 рік, оскільки при нарахуванні підвищення за листопад та грудень 2024 року мав враховуватися розмір прожиткового мінімуму, визначений ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік. Натомість замість підвищення за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 у сумі 12112 грн. відповідач нарахував 6400,00 грн.

Також представник позивачки зазначив, що безпідставними є посилання відповідача на те, що з 01.01.2025 позивачу встановлено підвищення до пенсії відповідно до ст. 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови КМУ від 27.12.2024 № 1524 у розмірі 2361 грн. Зазначив, що на час ухвалення судового рішення у даній справі положення вказаних нормативних актів вже були чинними, однак у рішенні суду відсутня вказівка про те, що встановлене судовим рішенням підвищення нараховується лише за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 і його виплата припиняється з 01.01.2025. Посилання відповідача на ст. 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік також є помилковим з огляду на те, що доплата передбачена вказаною нормою, є тимчасовою та виплачується лише у 2025 році та за наявності правового режиму воєнного стану. Водночас доплата, яку позивач має право отримувати відповідно до рішення суду у даній справі не пов`язана ні з часовими рамками, ні з правовим режимом воєнного стану. Крім того у ст. 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік відсутня вказівка про те, що визначена цією нормою доплата поширюється на осіб, яким доплата має виплачуватися за рішенням суду у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб.

До суду надійшла заява, у якій представниця відповідача просила приєднати до матеріалів справи копію протоколу перерахунку пенсії позивача, та врахувати, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 580/1112/25, з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 24.09.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення та прийнято рішення про здійснення нарахування ОСОБА_1 з 01.11.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року. Таким чином, пенсія позивача після проведеного перерахунку з 01.11.2024 по 31.12.2024 становить 11062,57 грн, в тому числі 6056,00 грн - підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

Зважаючи на те, що сторони не подали клопотання про розгляд звіту у судовому засіданні з повідомленням сторін, а суд таких обставин не встановив, то на підставі частини 1 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду звіту в порядку письмового провадження.

Під час розгляду звіту про виконання судового рішення суд встановив таке.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена статті 129 Конституції України та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення відповідно до частини 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадію судового провадження являється виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.

Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

Рішенням від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25, яке набрало законної сили 05.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.11.2024;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 про нарахування підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення;

- у задоволенні іншої частини вимог відмовив.

До звіту про виконання судового рішення та до заяви про приєднання до матеріалів справи документів представниця відповідача додала копію протоколу перерахунку пенсії, з якого суд з`ясував, що за період з 01.11.2024 до 31.12.2024 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки та встановив підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб у розмірі 6056,00 грн за кожний місяць, що відповідає висновкам суду, які викладені у рішенні від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25 та в ухвалі від 24 вересня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

За таких обставин, на переконання суду, відповідач виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25, з урахуванням ухвали від 24 вересня 2025 року про встановлення судового контролю, щодо розгляду заяви позивачки про нарахування підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року та прийняття рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Щодо покликання представника позивачки на неможливість застосування у спірних правовідносинах положень ст. 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік з 01.01.2025 змінились обставини, з якими пов`язана виплата вищевказаного підвищення (доплати) до пенсії та її розмір.

Так, відповідно до вказаної статті у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.

Суд зазначає, що у рішенні № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Відтак суд констатує, що з 01.01.2025 змінилося правове регулювання спірних у цій справі правовідносин в частині визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII і, незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким суд зобов`язав відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного календарного року, з 01.01.2025 розмір такого підвищення становить 2361,00 грн.

З урахуванням вказаного суд приймає звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25 та долучає його до матеріалів адміністративної справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 294, 382-1 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 580/1112/25 та долучити його до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 20.03.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК