Ухвала суду № 135021979, 20.03.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2120/23

Провадження №1- кс 373/76/26

УХВАЛА

20 березня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід у розгляді кримінального провадження № 42023112100000081 від 25.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

встановив:

На розгляді Переяславського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказане кримінальне провадження, що надійшло 16.10.2023 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 . Після звільнення 04.12.2025 у відставку судді ОСОБА_6 , яка була головуючою у даному провадженні, автоматизованою системою розподілу судової справи між суддями головуючим у цій справі визначено суддю ОСОБА_4 .

За змістом обвинувального акта ОСОБА_5 , як службова особа (ФОП ОСОБА_7 ), обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану (ч.4 ст. 191 КК). Йдеться про заволодіння коштами місцевого бюджету в сумі 454558,99 грн, виділених на поточний ремонт найпростішого укриття ЗДО №7 «Берізка» у м. Переяславі, що були перераховані на рахунок обвинуваченого як надавача (підрядника) відповідних ремонтно-будівельних послуг за договорами №41 від 22.02.2023 та №68 від 26.04.2023.

Також ОСОБА_5 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст. 366 КК). Йдеться про відомості, що внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт від 15.03.2023, 24.03.2023, 12.04.2023 до договору №41 від 22.02.2023 та акту від 01.05.2023 до договору №68 від 26.04.2023, які підрядник ФОП ОСОБА_5 склав та надав на підпис замовнику в особі начальника відділу освіти Переяславської міської ради ОСОБА_8 та, на підставі яких були сформовані платіжні доручення та перераховано кошти з місцевого бюджету на рахунок ФОП ОСОБА_5 за проведені ремонтно-будівельні роботи, обсяг та вартість яких завищено на суму 454558,99 грн.

10.03.2026 у судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті суддя ОСОБА_4 оголосив учасникам справи заяву про самовідвід у даному кримінальному провадженні, посилаючись на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України наявність інших обставин, які викликають (або об`єктивно можуть викликати) сумнів в неупередженості судді.

Заява судді про самовідвід умотивована тим, що він ( ОСОБА_9 ) ухвалою суду від 03.11.2023 закрив кримінальне провадження №12023111100002103 від 05.09.2023 відносно ОСОБА_8 , який обвинувачувався за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинило тяжкі наслідки), а саме: у тому, що він будучи службовою особою керівником відділу освіти, підписав надані йому ОСОБА_5 акти виконаних робіт по ремонту найпростішого укриття ЗДО №7 «Берізка» у м. Переяславі, не перевіривши якість та обсяг робіт, вартість яких була завищеною підрядником.

Підставою для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 стало звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з його дієвим каяттям ст. 45 КК України та повним відшкодуванням спричинених місцевому бюджету збитків в сумі 454558,99 грн. Суддя ОСОБА_4 вважає, що такі обставини можуть викликати усунення сумнівів в неупередженості судді, адже у змісті своєї ухвали від 03.11.2023 про закриття кримінального провадження він виклав (передав) зміст обвинувального акта, де зазначено про причетність ОСОБА_5 до події, які інкримінувались ОСОБА_8 , а саме: йшлося про складання ОСОБА_5 актів виконаних робіт з недостовірними відомостями та надання їх на підпис замовнику в особі ОСОБА_8 .

Суддя вважає, що не може слухати справу відносно ОСОБА_5 , оскільки його дії стали підґрунтям службової недбалості ОСОБА_8 , винуватість якого хоч і не встановлювалась судом, однак була прийнята разом з дієвим каяттям при розгляді клопотання ОСОБА_8 про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Прокурор при вирішенні питання відводу поклався на розсуд суду. Повідомив, що йому та іншим учасникам кримінального провадження (стороні захисту) відомий факт звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України та закриття кримінального провадження ухвалою суду, постановленої суддею ОСОБА_4 у 2023 році. Особисто він не вбачає у цьому підстав для відводу судді.

Інші учасники кримінального провадження на розгляд заяви судді про самовідвід не з`явились, що не є перешкодою вирішенню цього питання.

Дослідивши зміст заяви судді про самовідвід, а також зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, ознайомившись з ухвалою суду від 03.11.2023 у справі №373/1874/23 (суддя ОСОБА_4 ) про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , судом встановлено наступне.

У вересні 2023 року ОСОБА_8 було висунуто обвинувачення за ч.2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні №12023111100002103 від 05.09.2023 після виділення відповідних матеріалів з кримінального провадження №42023112100000081, у якому згодом було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. Дії кожного з цих обвинувачених кваліфіковані окремо без ознак співучасті. При цьому, якщо ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які мають умисний характер, то ОСОБА_8 обвинувачувався у службовій недбалості (не перевірив дійсність та якість виконаних робіт, зазначених в актах підрядником Казаковим), що має необережний характер вини.

03.11.2023 у підготовчому судовому засіданні (справа № 373/1874/23), суддя ОСОБА_4 у порядку п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України постановив ухвалу, якою закрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , звільнивши останнього від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дієвим каяттям та відшкодуванням збитків, спричинених місцевому бюджету внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов`язків.

При постановленні цієї ухвали суддею не досліджувались матеріали досудового розслідування та не оцінювались судом. В описовій частині вищезазначеної ухвали суддя ОСОБА_4 коротко виклав (передав) суть обвинувачення ОСОБА_8 , посилаючись виключно на зміст обвинувального акту, де серед іншого вказано, що акти виконаних робіт, які не перевіривши підписав начальник відділу освіти ОСОБА_8 , склав та надав йому підрядник ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Серед іншого, такими обставинами можуть бути ті, які викликають сумнів в неупередженості судді, зокрема: сформована стійка переконливість судді у доведеності тих чи інших обставин, які ще не з`ясовувались і не перевірялись судом, особиста заінтересованість судді в результаті провадження тощо.

Частиною 5 статті 80 КПК визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» наголошено, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Агрокомплекс проти України» (заява №23465/0) зазначається про те, що незалежність суду з суб`єктивної сторони означає недопустимість суддею персональних упереджень або необ`єктивності.

Персональна неупередженість судді презюмується, якщо немає доказів про протилежне. Разом з цим, у вказаному Рішенні Європейського суду з прав людини зазначається, що суд повинен бути неупередженим і з об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів в цьому відношенні.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки на підставі доказів та фактів має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

На переконання суду той факт, що суддя ОСОБА_4 ознайомився з обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 та виклав його суть (зміст) в Ухвалі про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дієвим каяттям та закриття кримінального провадження, не може бути підставою вважати такого суддю упередженим під час судового розгляду іншої справи відносно ОСОБА_5 , у якій з`ясуванню підлягають обставини, що передували діям ОСОБА_8 , які суддя не з`ясовував, не перевіряв, не досліджував докази та не надавав їм оцінки.

Суддя ОСОБА_4 у заяві про самовідвід вказує, що він прийняв безумовне визнання винуватості ОСОБА_8 , у тому числі і щодо негативних наслідків (збитків на суму 454558,99 грн), передумовою яким згідно обвинувального акта були дії ОСОБА_5 , а тому він ( ОСОБА_4 ) не може розглядати справу щодо ОСОБА_5 , оскільки за таких обставин можуть виникнути сумніви в неупередженості судді.

З такою позицією суді не можна погодитися, адже прийняття суддею дієвого каяття та визнання винуватості ОСОБА_8 , внаслідок чого відбулось звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у підготовчому судовому засіданні (без з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами), не ставить суддю в залежність щодо доведення винуватості іншої особи ОСОБА_5 , дії якого, згідно обвинувального акта, складають самостійний склад кримінальних правопорушень.

Крім того, суд звертає увагу, що учасники судового розгляду кримінального провадження у цій справі у судовому засіданні висловилися, що довіряють суду під головуванням судді ОСОБА_4 і відводів не мають.

Таким чином, подана суддею заява про самовідвід є не обґрунтованою, оскільки викладені у ній обставини не мають нічого спільного з поведінкою судді та іншими критеріями безсторонності суду, детальний аналіз яким надано вище у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відводу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід у судовому розгляді кримінального провадження № 42023112100000081 від 25.04.2023 (справа №373/2120/23 за обвинуваченням ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Суддя ОСОБА_1