Ухвала суду № 135021350, 18.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2963/26

провадження № 2/361/1463/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, у якому просить:

- Зняти обтяження у вигляді арешту на невизначено, майно: ціле, добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , архівний запис, за реєстраційним номером обтяження 1295045, який накладений згідно постанови 58-В4 від 01.03.2002 Державної виконавчої служби Броварського району, № 489 05.04.2002 та зареєстрований 10.09.2004 за № 1295045 Броварською районною державною нотаріальною конторою;

- Зняти обтяження у вигляді арешту на невизначене майно, все майно, архівний запис, за реєстраційним номером обтяження 1295059, який накладений згідно постанови 58-В4 від 01.03.2002 Державної виконавчої служби Броварського району, Вх. 489 05.04.2002 та зареєстрований 10.09.2004 за №1295059 Броварською районною державною нотаріальною конторою.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Під час оформлення спадщини було встановлено про наявність записів про обтяження, що унеможливило оформлення право власності на успадковане майно. Обтяження зареєстровано 10.09.2004 за № 1295045 Броварською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови Державної виконавчої служби Броварського району від 05.04.2002.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з майна та у відповідь отримала листа, з якого вбачається, що на виконання Державної виконавчої служби Броварського району у 2002 році перебували на виконанні зазначені обтяження, проте матеріали цих проваджень знищенні за строком їх зберігання та наразі на примусовому виконанні вони не перебувають, тому для вирішення цього питання рекомендували звернутися до суду. Вважає, що згідно норм ЦК накладений арешт порушує її права, як власника майна. Оскільки виконавче провадження, на підставі якого накладено арешт, відсутнє та знищене, арешт майна є таким, що не має правових підстав для подальшого існування.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами п. 2 ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що уразі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем одночасно заявлено 2 вимоги немайнового характеру про зняття обтяження зареєстрований 10.09.2004 за № 1295045 Броварською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрований за №1295059 Броварською районною державною нотаріальною конторою.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір, що підлягає сплаті з урахуванням заявлених двох позовних вимог немайнового характеру та враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 2129,92 грн (1064,96Х2).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Пункт 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За приписами ч. 1ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" передбачено: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

Позивач звертаючись з позовними вимогами про скасування арешту в якості відповідача вказує Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Тоді як до участі у справі, в якості відповідача, не залучено особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт.

Таким чином, позивачу слід уточнити суб`єктний склад учасників процесу задля захисту прав або інтересів у спосіб передбачений законом.

За правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

Матеріали позовної заяви не містять жодних посилань на докази про те, що позивач володіє на підставі закону чи договору або на іншій законній підставі майном, з якого просить скасувати арешт або має відповідні підстави скасовувати арешт від імені власника майна.

Позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на підставі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Згідно ч. 5-7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електроннійформі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не надано докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Також відповідно до п. 1, 6, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити:

- відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тимсамим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам п. 1, 6, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.81, 83, 84, 175, 177, 187 України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення виявлених недоліків строк, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню на підставі ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Ведмідь