Ухвала суду № 135019828, 20.03.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3790/25

6/295/118/26

УХВАЛА

20.03.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу щодо ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02.03.2026 у справі №295/3790/25 такою, що не виконана ОСОБА_2 , застосувати до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, у максимальному розмірі, передбаченому ч.1 ст.148 ЦПК - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначив, що ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 02.03.2026 не виконана ОСОБА_2 , звіту про виконання рішення суду у даній справі від 21.01.2026 не подано.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 453-2 ЦПК України суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 453-1цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно приписів ст. 453-4 ЦПК України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч. 5 ст. 453-2 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Судом встановлено, що рішенням у даній справі від 24.09.2025, яке набрало законної сили 21.01.2026, зобов`язано ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , заборонено ОСОБА_2 користуватися вказаним приміщенням після його звільнення.

На підставі виконавчого листа №295/3790/25 від 12.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. було відкрито виконавче провадження ВП №80314472.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.03.2026 заяву ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення задоволено, зобов`язано ОСОБА_2 подати до Богунського районного суду м. Житомира письмовий звіт про повне та належне виконання рішення суду у справі № 295/3790/25 від 24.09.2025, встановлено строк для подання звіту 5 (п`ять) днів з моменту отримання ухвали суду.

Станом на 12.03.2026 ОСОБА_2 не виконано вимог ухвали суду від 02.03.2026, звіту про повне та належне виконання рішення суду у справі № 295/3790/25 від 24.09.2025 не подано.

Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 02.03.2026 у справі № 295/3790/25 про надання звіту про повне виконання рішення суду ОСОБА_2 отримано 04.03.2026.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Однією із засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень (п. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, передбачає, серед іншого, можливість суду зобов`язати боржника подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною 4 ст. 453-4 ЦПК України передбачено, що суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 148 цього Кодексу. Якщо боржником є юридична особа та суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, захід процесуального примусу у виді штрафу застосовується до такого керівника.

Стаття 143 ЦПК України передбачає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

У відповідності до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», питання про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення і розгляд такого звіту є однією з форм судового контролю за виконанням судового рішення.

Частину 1 ст. 148 доповнено абзацом сьомим згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4094-IX від 21.11.2024 року: справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на внесення змін до ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд вирішує питання про застосування до боржника ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає абзацу 7 ч. 1 ст. 148 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на невиконання вимог ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 02.03.2026, неподання звіту про виконання рішення у даній справі, суд вважає доцільним стягнути з боржника ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», що становить 66 560,00 грн.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Також, внаслідок продовження виконання рішення суду, встановити боржнику новий строк для подання звіту у вигляді десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали, а у випадку оскарження, 10 днів з дня розгляду ухвали апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 148, 353, 354, 453-1, 453-3, 453-4 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави штраф у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Встановити ОСОБА_2 новий строк для подання звіту у вигляді десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення). Оскарження такої ухвали не зупиняє її виконання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 20.03.2026.

Реквізити сторін (щодо накладення штрафу):

Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ: 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5);

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Л.М. Чішман

Ухвала набрала законної сили____

Дата видачі ухвали_______

Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.